Більше шістдесяти загиблих на війні військових провели в останню путь на Переяславщині. Окрім рідних та друзів, на прощання приходять і сторонні люди, аби віддати шану захисникам. Переяслав.City запитав читачів, чи ходять вони на похорони Героїв.
Сергій Даценко, 30 років, місто:
– Мене через стан здоров’я до війська не беруть. То я приходжу майже на всі прощання з нашими хлопцями, аби віддати їм шану та провести в останній путь наших захисників.
Неля Дерев‘янко, 52 роки, с. Виповзки:
– У нашому селі, дякувати Богу, не було втрат, але у Ташанську громаду надходили трагічні звістки про гибель захисників, і це великий біль для всіх нас. На прощанні з Героями у Малій Каратулі та Помоклях були присутні мої колеги з педагогічного колективу Виповзької гімназії, я ж, за можливості, намагаюся прийти на похорон, навіть якщо це бійці не з нашої громади, а з інших, і з міста. Віддати останню шану захиснику вважаю дуже важливим, бо вони на війні захищали не лише своїх родичів, а всіх нас. На другому поверсі гімназії ми відкрили куточок пам’яті загиблих захисників усієї Переяславщини. Дуже боляче, що доводиться його оновлювати і поповнювати новими іменами, але наші діти мають знати Героїв поіменно.
Ірина Присіч, 70 років, місто:
– Я приходжу на прощання з майже всіма захисниками у Переяславі. Серед них лише один чи двоє, кого знала особисто, з іншими не була знайома, та цей біль все одно не можна витримати. Але я роблю те, що можу зробити, наприклад, купити чотири гвоздички і прийти провести воїна в останню дорогу. І вважаю, що людям треба приходити вшанувати пам’ять незалежно від того, це знайома людина чи ні. А якщо поспішаєш, їдеш у машині, і йде колона, – вийти, вклонитися. Але не бути байдужими.
Ніна Климас, 50 років, місто:
– Я ходжу на прощання з загиблими героями, серед них, на жаль, були люди, яких я знала: Андрій Вітер, Ігор Лихота, Богдан Янута, Максим Гаєвський... Я вважаю, що це обов’язково потрібно доносити не тільки дорослим, а і підліткам. Ми живемо, спимо і взагалі існуємо тільки тому, що вони стоять насмерть. Це теж виховання патріотизму, виховання вдячності до людей, які не пожаліли свого життя заради нашого майбутнього.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
