Цьогоріч День медика чимало працівників закладів охорони здоров'я, як очевидно, відзначили двічі. Адже за кілька десятиліть всі звикли святкувати його у третю неділю червня – це мало бути 18 червня. І саме цю традиційну дату дехто не пропустив. Але президент України якраз напередодні скасував цей день як професійне свято, визначивши, що з 2023 року День медичного працівника відзначатиметься 27 липня. Тож у минулу п'ятницю всі ще раз бажали медикам міцного здоров'я і дякували за їхню безцінну працю. А Переяслав.City запитав своїх читачів про їхні стосунки з лікарями.

Іван Зражевський, 84 роки, с. Дем’янці:
– До війни у мене стала проблема із зором. Я пішов у лікарню до Сніжани Кононенко. Лікарка мене обстежила та запропонувала поїхати на операцію. Але почалась війна, і операція на очах сама по собі відмінилась. Коли я знову прийшов до неї то вона приписала мені якісь каплі. Вони допомагають. Принаймні зір не втрачається. Тож я Сніжані довіряю.

Лариса Марченко, 50 років, місто:
– Колись мене на одній із вечірок познайомили із лікаркою Світланою Чиркою. Знаєте, як то кажуть, із лікарями балакають про здоров’я, то й я пожалілась їй на своє. Жінка мене вислухала та порекомендувала деякі препарати, й вони мені допомогли. Тепер я перед тим, як звернутися до свого лікаря, консультуюсь зі Світланою. Жодного разу вона не помилилась у діагнозі.

Микола Харченко, 32 роки, місто:
– Мені, на щастя, не доводиться дуже часто звертатися до лікарів. Але одного разу припекло – підірвав спину. Спочатку пішов до сімейного лікаря, вона поміряла тиск, відправила на аналізи. Словом, побігати треба, а я сісти-встати не можу. Виписала й електронне направлення до невропатолога. Та в реєстратурі сказали, що лікар буде через два тижні. І куди мені? Дзвоню до друга, в якого була така ж болячка. Порадив мануальщика в одному із сіл. І він трохи поміг. Отак виходить, що в мене поки й немає лікаря, якому я би довіряв.

Тетяна Чеботарь, 40 років, місто:
– Я дуже вдячна лікарці-невро­паталогу нашої лікарні Тетяні Найдьоновій, бо вона врятувала мені життя! П’ять років тому я звернулася до неї, коли зі мною трапився інсульт. У той час, як інші лікарі виносили вирок, що я буду «лежачим овочем», Тетяна Віталіївна сказала, що мені потрібна термінова операція. І вона абсолютно не помилилася! Ну який з мене тепер «овоч»? Тільки от нещодавно отримала від неї наганяй, бо кілька років вона не бачила мене у відділенні. А за здоров’ям треба ретельно слідкувати. Рада, що у нас є такі лікарі.

Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися