Яскравий сонячний день для жителів громади села Велика Каратуль на Переяславщині насправді став похмурим – 17 серпня вони хоронили односельця Героя-захисника Сергія Бойка, розповідає Переяслав.City з місця події.
На колінах люди зустрічали траурний кортеж із Захисником
На колінах люди зустрічали траурний кортеж із Захисником
Провести Героя земляка прийшли люди чи не з кожного двору у Великій Каратулі
Сергій Семенович Бойко став до лав захисників України ще у квітні 2022 року. Призваний на військову службу 1 відділом Бориспільського РТЦК та СП. Служив стрільцем 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону. Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Орлянське Куп’янського району на Харківщині під час ворожого обстрілу 11 серпня 2023 року воїн загинув. Йому навіки залишилось 43 роки.
Лише через кілька днів побратими змогли дістати тіло героя та відправити його на батьківщину. Вже будучи на передовій війни, Сергій дізнався, що в нього народилась внучка Аделіна, проте так і не встиг потримати її на руках. Про свого дідуся вона знатиме лише із розповідей мами та бабусі. Без надійної підтримки свого чоловіка-супутника залишилася дружина, донька Марина, восьмирічний син Максим.
Для близьких і друзів загибель Сергія – величезна непоправна втрата
Провести Героя в останню путь вийшло все село, люди ставали на коліна та кидали під ноги кортежу квіти. Віддати останню шану земляку прийшло стільки людей, що навіть зайти на подвір'я садиби, де проживала його родина, було складно.
Сьогодні фактично вперше за весь час війни, коли журналісти Переяслав.City робили репортажі з кожного похорону Героїв, земляки самі підходили до нас, аби розповісти про свого захисника. Зазвичай нам доводилося шукати людей, які би щось промовили.
А ось у Великій Каратулі люди щиро самі хотіли сказати про Сергія добре слово, залишити світлий спомин про людину, яка заради них пожертвувала власним життям. Це дуже цінно, і це ще раз підкреслює єдність і високоморальність сільської громади.
Поховали воїна Сергія Бойка з усіма військовими почестями
Поховали воїна Сергія Бойка з усіма військовими почестями
Іван Надід розповів, що Сергій був добрим, працьовитим чоловіком ніколи нікому не відмовляв у допомозі:
– Перед призивом до війська він працював у школі, доглядав за садом, якщо було потрібно, робив невеличкі ремонти фасаду та приміщень навчального закладу. Дуже гарною був людиною. Вчора, коли дізнався, що Сергій загинув, не міг повірити.
– Чудовий чоловік був, гарний батько, – наголосив і Віктор Сонько.
Провести Героя земляка прийшли люди чи не з кожного двору у Великій Каратулі
Провести Героя земляка прийшли люди чи не з кожного двору у Великій Каратулі
Провести Героя земляка прийшли люди чи не з кожного двору у Великій Каратулі
Володимир Непийвода:
– Я знав Сергія, коли він прийшов працювати в колгосп на ферму. Бувало втече теля із загороди, й ми гуртом не можемо піймати. Приходить Сергій, аже бачимо – уже веде "втікача"! Шустрий був хлопчина. Царство йому небесне!
На лавочці під двором сидить бабуся із ціпком:
– Звати мене Марія Опанасенко, мені вже 88 років. Ну як я не проведу в останній путь Серьожу, він же мені у всьому допомагав! І город зоре своїм трактором, і картоплю під плужок допоможе посадити. Царство йому небесне. Де той путін взявся на нашу голову… – бабуся хустинкою витерла сльози, які раптом покотилися, неначе горох.
Любов Довга:
– Я Серьожу знала дуже давно, він гарний сусід, добрий товариш і друг. Він завжди допомагав людям. У нас практично немає сім’ї, яка б не зверталась до нього за допомогою – і він нікому не відмовляв. У нього були «золоті руки», всі про нього можуть сказати лише гарні слова. Я з ним разом працювала в школі. Всі його цінували. Для нас це величезна втрата. Дуже боляче втрачати таких людей.
Кума Онищенко Наталя:
– Я хрестила його синочка. Як кум він був золотий! Ніяких сварок із ним не траплялося, завжди і всім був задоволений, сміявся, жартував. Завжди радів гостям. Робити міг усе: електрику провести – будь ласка, щось змайструвати – немає питань, виорати город – завжди готовий. Як кому треба було, то і порося міг заколоти.
Односелець воїн ЗСУ Олександр Антонов розповів, що його підрозділ з Бахмута перевели під Куп’янськ. Знав, що там на фронті воює і Сергій, тож дуже хотів із ним зустрітись:
– Я Сергіїв не протсо односелець, а сусід – поруч прожили 17 років. Коли довідався, що нас переводять під Куп’янськ, мріяв з ним там побачитися. А бачте, як довелося... Командир відпустив мене прриїхати додому, щоб провести товариша вже в останню путь...
Після нетривалого перебування вдома, труну з тілом Героя перевезли до місцевого храму у Великій Каратулі, де священники Православної Церкви України провели обряд відспівування. До маленької сільської церкви також прийшло дуже багато людей, вони стояли у церковному дворі, на вулиці в очікуванні закінчення служби. Коли священники вже як звично після церковної відправи заспівали «Пливе кача», всі до одного люди в церкві і на вулиці опустились на коліна. Попрощатись із воїном приїхав і міський голова В'ячеслав Саулко зі своїми заступниками.
Поховали Сергія Бойка на одному із цвинтарів Великої Каратулі з військовими почестями: під автоматний салют та виконання Гімну України.
Поховали воїна Сергія Бойка на цвинтарі Великої Каратулі з усіма військовими почестями
Поховали воїна Сергія Бойка на цвинтарі Великої Каратулі з усіма військовими почестями
Поховали воїна Сергія Бойка на цвинтарі Великої Каратулі з усіма військовими почестями
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
