Про створення робочої групи та отримання дозволу на перенесення полотна-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року» з приміщення Вознесенського собору – таке питання винесли на розгляд останньої сесії міської ради у серпні. Його в порядку денному обговорювали найдовше.
На засідання запросили старшого наукового співробітника НІЕЗ «Переяслав» Олександа Колибенка, і за пропозицією депутатки Аліни Римар надали слово для пояснення ситуації.
Музей-діорама «Битва за Дніпро...» створювався в 1974 році Михайлом Сікорським значною мірою заради того, аби таким чином порятувати унікальну архітектурну барокову пам’ятку – Вознесенський собор, зведений коштом Івана Мазепи у 1695-1700 рр., від руйнування та як культову споруду.
– Основна експозиція музею – це полотно-діорама. Іншу, менш цінну частину демонтувати для працівників музею не є проблемою. А ось демонтаж полотна і перенесення його в інше місце – це надзвичайно складний процес, який можуть виконати лише спеціалісти-реставратори найвищого рівня. Робота таких фахівців, як ви розумієте, коштує недешево. Водночас таких спеціалістів дуже мало, я би навіть сказав, одиниці, – наголосив науковець. – Тому це питання вже неодноразово порушувалося Заповідником, були звернення і до Київської обласної адміністрації, і до Міністерства культури України щодо можливості його вирішення.
Першим етапом на цьому шляху має бути якраз створення робочої групи, до якої увійдуть представники Переяславської міської ради, КОВА, Міністерства культури України, співробітники спеціалізованих реставраційних центрів, фахівці Національної академії наук України.
– Тільки після створення цієї комісії можна буде приймати рішення про перенесення полотна, а поки що воно завчасне, оскільки дозволу на таке перенесення наразі ніхто не зможе надати, – наголосив Олександр Колибенко на недоцільності формулювання саме такого варіанту вирішення цього питання. – Тоді визначиться, яким чином відбуватиметься демонтаж.
Полотно перебуває у натягнутому стані з 1975 року. Зняття його однозначно призведе до руйнування шару фарби, який необхідно буде негайно реставрувати. Тобто це – складна технічна проблема. Вирішити її ні Заповідник, ні громада не зможуть. Тому приймати рішення щодо подальших дій можна тільки після створення робочої групи і надання нею своїх рекомендацій. Олександр Колибенко також зауважив, що наразі йдеться не тільки про подолання певної радянської спадщини, а й про збереження насправді унікального полотна, яких дуже мало в Україні. І було б недоречно, навіть жорстоко одним махом зруйнувати цей музей як одну з робіт Михайла Сікорського саме в ювілейний рік сторіччя з дня його народження.
Міський голова Вячеслав Саулко зауважив, що це питання обговорюється згідно з законом про декомунізацію, оскільки вся експозиція містить певні радянські наративи. Водночас не розглядається навіть можливість фінансування якихось робіт, питання поки що вивчається. депутати проголосували за уточнений проєкт рішення без пункту про «отримання дозволу на перенесення».
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
