Написати про лікарку екстреної медичної допомоги Катерину Заболотню (31 рік) нас попросили переяславці – ціла делегація. Люди по черзі розповідали, що завдяки її зусиллям вони живі та здорові й ведуть активний спосіб життя. А зараз їй самій необхідна допомога. Історію розповідає Переяслав.City.
«Спасибі, що повернули мені життя»
– Я сердечно Вам дякую, Катю, що Ви своїм професіоналізмом і знаннями змогла створити диво – поставити мене на ноги, – каже 56-річний Володимир Самойленко. – Спасибі, за те, що повернули мені життя. Ваша праця – безцінна. Живіть мільйон років!
– Вона прекрасний спеціаліст – професійний і людяний, який допомагає зціленню, завжди з повагою та розумінням ставиться до пацієнтів, – наголошує Маргарита Епрікян, 32 роки.
– Велике спасибі за Ваші старання, дорога Катерино Миколаївно, за Ваші зусилля і поради, за Ваш професіоналізм і майстерність. Ви – чудовий лікар, і я бажаю Вам мати сили і здоров’я, аби допомогти ще багатьом людям, кожен день отримуючи в нагороду безмежну подяку і повагу ваших пацієнтів і близьких, – бажає лікарці й Олександра Стародуб, 36 років.
Марина Якуба, фельдшерка з медицини невідкладних станів підсумувала так: – Сталося так, що нині і в самої нашої Катрусі горе – у неї виявили онкологію. Ми хочемо через пресу закликати жителів Переяслава згуртуватися і допомогти їй у лікуванні, перерахувавши посильну для кожного суму на картку Каті. Хтось перекине двадцять гривень, а хтось, може, і тисячу, але у сукупності це стане рятівною соломинкою для життя такої чудової людини і лікаря від Бога.
Катя Заболотня (праворуч) з колегами переяславської станції екстреної медичної допомоги
«Клієнт» ожив, обіцяв «більше ні краплі…»
Вислухавши з десяток подячних звернень, зустрічаюся із Катериною Миколаївною – надзвичайно красивою молодою жінкою.
– Після закінчення Київського медичного інституту за спеціальністю «Лікарська справа» та двох років інтернатури, я сім років працювала лікарем екстреної медичної допомоги у Переяславі, – розповідає про себе. – Лікар екстреної допомоги – той фахівець, який має діяти швидко та упевнено, особливо у нестандартних ситуаціях. Їдеш на виклик і ніколи не знаєш, із якої причини викликали медиків, із чим можеш зіткнутися на місці.
Якось нас викликали до молоденької породіллі. Дівчина народжувала вперше, тому не змогла розпізнати, що в неї уже почалися перейми і затим власне пологи. Замість того, щоб зібрати речі і їхати і лікарню, пішла до сусідки полежати на дивані під її наглядом! Нам навіть довелося умовляти дівчину, що їй треба вже до лікарів. На щастя, швиденько її доставили в пологове й дитинка народилася вчасно та у належних умовах.
Дуже близько і болісно завжди переживаю виклики до хворих дітей. Я ж мама двох діток! Якось везли маленького пацієнта до Києва у профільну лікарню, то я всю дорогу його тримала за ручку, так жаль було бідолашного!
Бували й кумедні випадки. Надавали ми якось допомогу чоловіку, який перебрав алкоголю. Привели його до тями, він «ожив», а через день-два нас знову викликали до того ж самого клієнта. Цікаво, що він запам’ятав, як мене звуть, й довго дякував за вчасно надану допомогу! Навіть обіцяв не вживати оковиту, бо боїться померти.
Минув певний час, тиждень чи два. Іду я до магазину, хтось гукає: «Катю, привіт!» Повертаю голову... стоїть той, хто обіцяв більше «ні каплі до рота не візьму». Уже «тепленький», а поряд такі ж, як він. Махає мені рукою, усміхається. Я пришвидшила крок, бо помітила цікаві погляди перехожих. А сама про себе сміялася: «Мабуть, думають, що той пияка подружку зустрів. Добре, що хоч не запропонував пристати до їхньої компанії!» – сміється лікарка.
Катя – турботлива мама двох прекрасних діток
Довелося рятувати навіть рідну дитину
– Така моя робота, що уже звикла, коли родичі, друзі та знайомі можуть зателефонувати навіть у дуже пізній час, аби запитати поради, – розповідає лікарка про своє буденне. – То у когось тиск «скаче», то хтось консультується щодо прийому ліків, а у когось серце «схопило». Дуже часто знайомі телефонують й описують своє самопочуття, а я даю поради, до кого звернутися та які ліки прийняти, щоб не було ускладнень.
Доводилося рятувати й рідних. Наприклад, свою бабусю. Помітила, що її мова стала нерозбірлива, поскаржилася на оніміння рук – це перші симптоми інсульту, на які в літніх людей можна й уваги не звернути. Я ж вчасно це визначила, надала їй вдома першу допомогу і вже потім доставила до лікарні.
А то була ситуація, коли врятувала власну дитину! Якось мій меншенький їв ковбаску й, мабуть, відкусив завеликий шматочок чи поспішав, не пережував. Словом, дивлюся – він задихається! Я миттю опустили дитину вниз головою й зробила різке постукування по спині. Словом, виконала все як треба і шматочок, яким він поперхнувся випав із рота і звільнив дихання. У такій ситуації важливо було не розгубитися, зробити все швидко і правильно.
Дружна сім’я Заболотніх
Потрібно п’ять курсів «хімії», а коштів немає
На якийсь час Катерина Іванівна замовкає, замислюється, потім продовжує:
– Майже щодня рятувала людей від смерті, й гадки не мала, що під загрозою може опинитися власне життя. Час від часу відчувала слабкість, але думала, що тому причиною є напружений робочий графік. Та коли це стало занадто, вирішила звернутися до профільного спеціаліста, бо під час самообстеження грудей виявила ущільнення. Пройшла обстеження у Київській обласній лікарні. Результат біопсії показав, що це пухлина і вона злоякісна.
Звісно, що я не падаю духом, бо ж навіть такий діагноз – не вирок. Синочки Григорій та Олексійко не повинні відчувати брак уваги через мою хворобу. Потрібно лише вчасно пройти лікування.
Лікарка Катерина Іванівна з колежанкою фельдшеркою Світланою Анатоліївною на День вишиванки
Я отримала поки що перший курс біохімії, але перед операцією їх потрібно пройти ще п’ять. На жаль, наша сім’я не має таких доходів, аби оплатити усі курси хіміотерапії. Я дуже вдячна своїм колегам та друзям, які не залишили мене у важку хвилину, допомагають збирати гроші. Не уявляєте, як хочеться пошвидше повернутися на роботу, виїздити на виклики, рятувати людей, відчувати, що моя праця є корисною й потрібною.
"Ми любимо Україну і рідну матусю!"
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
