Літо – це саме той час, коли хочеться кожен день "випити до останньої краплі" та насолодитися ним до "останнього" сонячного променю. Зазвичай чи не кожна родина з Переяславщини намагається влітку відпочити сповна, десь побувати, щось цікаве побачити. Часто наші земляки вирушають у подорожі на моря, в гори, а то й узагалі закордон.
От тільки зараз свої корективи у плани на відпустку вносить війна: багатьом доводиться боронити свою країну від російського нападника, рідним та близьким бійців ЗСУ (і не лише) доводиться кожен день, незалежно від погоди, молити Бога, щоб якнайшвидше настав мир, щоб якнайскоріше Україна перемогла і всі захисники були живі та неушкоджені. Звичайно, у таких умовах планувати літній відпочинок навіть нехочеться.
Однак, якими б не були життєві обставини, літо не запитує чи можна завітати в гості – воно ніжить теплим сонячним промінням, кличе до водойм рятуватися від спеки, а також вселяє віру у прекрасне: зігріті та осяяні сонцем ми хочемо мріяти, вірити в диво та насолоджуватися кожною хвилиною життя. Отож, яким видалося літо у жителів Переяславщини та як вдалося його провести? Про це, власне, і запитав Переяслав.City
Ольга Чемерис, 32 роки, місто:
– Насолоджуватися літом на всі сто відсотків було, звичайно, важко – у нас ще триває війна. Та я, як мама двох дітей, мала подбати про їхній відпочинок і розваги, без цього ж не обійтися. Їздили до столиці в зоопарк, кілька разів відвідували в місті розважальний заклад "Дитяча Мрія", відпочивали на Дніпрі біля "Любокраю". Крім того, побували влітку також у Лубнах, звідки я родом. Мої діти люблять відпочинок у бабусі з дідусем, тож гостюємо у них довгенько. Загалом літо промайнуло, як завжди, швидко. А поки стоять теплі дні, то на вихідні щось із дітьми ще заплануємо.
ілюстративне
Олександра Лудченко, 16 років, с. Лецьки:
– Кудись поїхати на відпочинок не вдалося. Але й у селі ми весело провели час, з друзями на місцевому стадіоні грали у футбол та волейбол. На подвір'ї біля будинку батьки поставили нам великий каркасний басейн, тож ми з братом у ньому рятувалися від спеки. Кілька разів разом із татом у серпні вдалося сходити в ліс по гриби. Крім того, останній місяць літа я ще присвятила самоосвіті, бо в мене випускний клас, треба було підготуватися до школи.
ілюстративне
Ірина Вірчич, 49 років, місто:
– Перш за все хочу подякувати збройним силам України за мирне небо. Це літо було для мене занадто тяжким. Перед відпусткою я навіть не планувала ніякої поїздки, бо мама дуже хворіла і я мала її доглядати. Вона померла у середині червня і в мене була депресія. Вийти з того стану мені допоміг колектив гімназії № 3, де я працюю. Директор викликав мене в заклад на допомогу в доброустрою території. Тож за роботою якось і сумні думки відійшли на другий план. А потім почалася підготовка до нового навчального року. Якщо все буде добре, то можливо, наступного року кудись і поїду на відпочинок.
ілюстративне
Микола Лисенко, 70 років, с. Улянівка:
– Відпочивав із дружиною на власному городі! Займались консервуванням огірків, потім пішли помідори. А ще варили варення із полуниці та малини. Консервації робили стільки, аби вистачило і нам, і відправити на передову. Дівчата, які печуть смаколики для ЗСУ у сьомій школі, дали оголошення що їм потрібні овочі, то я кілька разів привозив їм огірки, баклажани, помідори. В кінці серпня викопали картоплю. А там на підході копання буряка, збір гарбузів. За кілька тижнів потрібно буде знімати яблука зимових сортів та закладати на зберігання у льох. Роботи влітку достатньо, а відпочивати будемо взимку.
ілюстративне
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
