Закарпаття здавна славиться не лише особливо смачним вином, а й унікальними екскурсіями. Вартість доступна – трохи більше 300 гривень. На дегустаціях пригощають дорогими винами та вишуканими закусками. Нині такі екскурсії є своєрідною віддушиною для багатьох українців, які потребують емоційного відновлення завдяки позитивним емоціям, мандрівками Україною. Про одну з таких можливостей – у цьому репортажі.
Шато Чизай — це оточений виноградниками маєток
Разом із туристичною групою з різних регіонів України побувала на винній екскурсії до виноробні Шато Чизай, що поблизу Берегового. Шато набув статусу туристичного об’єкта у 2005 році. До війни сюди приїжджали поціновувачі вина з Австрії, Чехії, Польщі, Франції, Великої Британії, Угорщини і навіть із Китаю. Зараз, звісно, іноземців обмаль. І загалом із початку осені популярність мандрівок на винні локації Закарпаття трохи знизилася. А влітку, як тут кажуть, приходили й по 600−700 туристів за тиждень. Відвідують їх також і військові, які приїжджають з передової у відпустки. Для них екскурсії безкоштовні.
Знайомство з історією виноробства Закарпаття починається зі «святая святих» галузі – виноградників. Мати власні плантації – справа честі для бізнесменів, які роками виготовляють вино. У перекладі з французької «шато» й означає заміський маєток, оточений виноградниками.
Екскурсійна програма в музеї насичена. Розповідають про історію виноробства не лише Закарпаття, а й про світові тенденції.
У Чизаї на 272 гектарах вирощують виноград різноманітних локальних та європейських сортів. Переважають білі, адже Закарпаття вважають краєм саме білого вина. Зокрема, тут ростуть сорти винограду, яких немає на півдні України: це угорські технічні сорти Фурмінт, Черсегі фюсереш (в перекладі означає «пряний»), Блауфранкіш (чорний сорт).
На виноградниках проводять не тільки екскурсії, а й благодійні акції. Зокрема, у День Незалежності України пів сотні учасників провели забіг, завдяки якому зібрали кошти для ЗСУ.
Цей забіг у 2019 році заснував легендарний «професор з окопу» Федір Шандор. До речі, на його честь в Ужгороді встановили однойменну мініскульптуру авторства Романа Мурника.
Наприкінці серпня кандидатуру професора Шандора затверджено на посаді посла України в Угорщині.
Мені вдалося прогулятися виноградниками, що поруч із Музеєм винороба Чиза. За декілька хвилин тут можна набратися позитивних емоцій і, хоча б ненадовго, забути про війну Звідти виходиш, як після сеансу в психолога.
Такий вигляд мають знамениті виноградники Чизаю
У музеї є 300-літній прес для вичавлювання соку
У Музеї винороба Чиза розповідають про історію виноробства Закарпаття, світові тенденції та різні способи виготовлення вин.
– Урочище Чизай назвали на честь винороба Чиза, який проживав на цих мальовничих територіях в XIII столітті. Він вирощував виноград та займався виноробством. Про Чизу є згадки в історії Берегівщини. У 2019 році ми відкрили музей на його честь, – розповіла екскурсоводка музею Ольга Рижко.
Культура тутешнього виноробства унікальна, бо упродовж століть унаслідок особливостей історичних перепетій об’єднала в собі угорську, італійську та австрійську традиції.
Це і дало змогу мати сьогодні унікальний колоритний продукт – закарпатське вино.
Вулканічні схили Карпат, багато сонця і достатньо термальної води дали поштовх розвитку виноробства на цих землях з давніх часів. Закарпатські вина постачалися до дворів середньовічних королів та вельмож, а зараз їх закуповують для президентів держав.
«Фішка» музею – дерев’яний прес для вичавлювання виноградного соку, якому триста років.
У експозиції також є чимало старовинного дерев’яного посуду для збору винограду на вино, деякий використовували ексклюзивно лише на Закарпатті.
300-літній прес для вичавлювання виноградних грон. Це один з початкових етапів виготовлення вина.
Винне життя у дубових бочках
У програмі екскурсії є відвідування винного погреба. Там переважно в дубових бочках дозріває вино – воно з віком стає лише кращим. Це напій високої проби. Одна дубова бочка для витримки вина коштує 800−1000 євро. Їх закарпатські винороби закуповують у Франції.
Зокрема, популярне червоне сухе вино Піно Нуар витримують рік: пів року у бочках з американського дуба, ще пів року – в бочках із французького дуба.
– Витриманими винами вважаються такі, що перебували в дубових бочках від шести місяців, марочними – від двох років, Далі таке вино може дозрівати роками, а то й десятиліттями.
Але потім його вже не тримають у дубових бочках, а розливають у пляшки, аби напій не вбирав від дерева сторонніх смаків та ароматів.
Тож надалі триває процес пляшкової витримки. Через мікропори корка в пляшку потрапляє певна доза кисню, аби вино далі дозрівало. Тоді воно вважається вже колекційним. Ціна його зростає з кожним роком витримки, – розповідає Ольга Рижко.
Цінності колекційним винам додає і власне корок, який виготовляють із натуральної сировини – коркового дуба.
Таке дерево росте переважно в Португалії. Взагалі його у світі стає все менше, а кора на дубі відновлюється через 8−10 років.
Тому й вартість матеріалу дуже дорога, а винороби світу, зокрема, й Закарпаття, шукають альтернативні варіанти. Поширена закрутка – з крюке (для ординарних столових вин).
В цій залі музею Чиза розповідають про сорти винограду, який вирощують лише на Закарпатті.
Купажі – недешеві напої, а порошкових не існує
Після розмов про дорогі витримані й колекційні вина, туристи зазвичай запитують про так звані «порошкові» вина.
– Це міф, – відповіла Ольга Рижко. – Виготовити винний порошок буде значно дорожче, ніж зробити натуральне вино. Для цього у світі вистачає винограду, й немає потреби робити порошки.
Дешеві ж вина, які часто називають «порошковими», виготовляють зі жмиху – первинно використаного винограду дешевих сортів, які не примхливі у вирощуванні. Додають води, трохи спирту, барвників, цукру… Виходить щось схоже на вино. Порошку для виробництва вина не існує.
Пані Ольга спростувала іще один міф про вина купажні (виготовлені з кількох сортів винограду), нібито вони завжди низької якості.
– Це асоціації, які українці отримали з пострадянських часів, – зауважує екскурсовод. – Купажні вина – як нішеві парфуми. Це унікальна авторська рецептура винороба, який, скажімо, творчо підбирає для такої суміші дози різних сортів вин. Тому купажні вина зазвичай мають насиченіший смак та аромат, ніж виготовлені з одного сорту винограду.
Дегустації проводять в спеціальній кімнаті у вінтажному карпатському стилі
Українські вина у музеї Бордо
Ольга Рижко каже, що українські традиції виноробства – це вкрай локальна історія, що обмежується півднем України та Закарпаттям.
Вітчизняні винороби постійно демонструють, що наше вино може гідно конкурувати з французьким чи італійським.
Цього року закарпатські винороби презентували вина Мерло та Піно Нуар 2018 року на міжнародній виставці у Німеччині й отримали срібні медалі.
А торік українські вина-амбасадори презентували у музеї «Місто вина» у світовому центрі виноробства – французькому місті Бордо. Там уперше в історії наші винороби отримали знак якості від іменитих експертів.
До того ж, цей музей відвідують люди з усього світу, і вони там бачать український виноградний хмільний напій.
Наприкінці серпня цього року на Всеукраїнському конкурсі Ukrainian Wine Ambassador 2023 відібрано 21 вино, яке представлятиме Україну на міжнародному рівні в експозиційному просторі музею «Місто вина» у місті Бордо.
«Чому я б особисто не зрадила — закарпатському ігристому брюту сорту Черсегі Фюсереш, який другий рік поспіль є амбасадором українських вин у світі. Це посольське вино, — ділиться своїми винними смаками Ольга Рижко. — Ігристі виготовляємо методом подвійного бродіння за європейською технологією Шарма-Мартінотті. За цим методом виготовляють усім відоме італійське просеко».
Династія Чизаїв, які відкрили неподалік Берегово виноробну справу.
«Троянду Карпат» носили як хабар
У музеї туристам «на десерт» розказують про перлину винного регіону – десертне марочне біле вино «Троянда Карпат». Винзавод у селищі Бобовище, що у Мукачівському районі, запатентував цю назву.
Саме з пляшкою «Троянди» закарпатці ходили по чиновницьких кабінетах, аби вирішити бізнесові справи. Ймовірно, цінують такий презент і досі. Адже знаменита винна троянда вважається еталоном вишуканого смаку. Пляшка «Троянди Карпат» коштує понад 600 гривень.
– Це коштовне вино і наше «рідке золото», – наголосила пані Ольга. – Виготовлено зі старовинного австрійського сорту Трамінер рожевий. Напій має дворічну витримку в дубовій бочці.
Після такої презентації кому ж не захочеться посмакувати вином, пляшка якого слугувала хабарем! Тим більше, що тут можна його спробувати під час дегустації чи замовити на розлив – 100 грамів коштує 50 гривень.
Троянда у вині добре відчувається і гармонійно поєднується з натуральним винним присмаком.
Це такий собі «гурманський фінал» екскурсії оповитими сонцем виноградниками, які закликають ще раз відвідати цей гостинний виноробний край.
«Фішка» виноробного Закарпаття - вино «Троянда Карпат»
Марія ДОРОТИЧ, видання "Високий замок"
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
