Сьогодні, 22 вересня, Переяславщина прощалась зі своїм захисником жителем Переяслава Костянтином Палатним. Як це було, переповідає з місця події журналіст Переяслав.City.
Чимало переяславців прийшло віддати шану Герою та провести воїна в останню путь до будинку, в якому він проживав разом зі своєю родиною в Переяславі.
Народився Костянтин Палатний 11 червня 1979 року. На службу призваний 30 травня 2023 року першим відділом Бориспільського РТЦК та СП. Служив стрільцем 3 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти, 1 стрілецького батальйону. Виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Опитне Донецької області, загинув 18 вересня 2023 року. Осиротіли мама Костянтина та його дружина Надія.
Прощання біля рідного дому Героя
– Він був прекрасним хлопцем, трудяга. Ми живемо в багатоповерхівці, я на третьому поверсі, а він на четвертому. Завжди допомагав моїй донці спустити на перший поверх коляску із дитиною. и разом із Костіним батьком довго працювали разом у будівельній фірмі ПМК. Я бачив, як у дитинстві Костя чекав на прихід тата додому. Гарним був хлопець. Дуже шкода, що його життя так швидко обірвалось. Він іще міг багато зробити доброго, якби не ця триклята війна, – розповів сусід Василь Снитка.
– Був чудовим другом. Наше дитинство пройшло у цьому дворі. Костя був завжди спокійним та відповідальним хлопцем, – згадує його товариш Юрій Юр.
Мама і дружина втратили навіки рідного сина і чоловіка
Сусідка Любов Спіжова розповіла, що Костя був дуже гарною людиною:
– Він був спокійним, чуйним, толерантним. Завжди, проходячи мимо, вітався та цікавився, як живеться, чи бува, не потрібно чимось допомогти. Дуже був гарний хлопець і дуже шкода… – жінка не стримувала сліз, розповідаючи про свого сусіда. – Найкращі люди гинуть на цій проклятущій війні. Ви знаєте, кажуть, що про покійників нічого поганого казати не можна, а тут навіть і пригадати, аби він чимось комусь насолив, не можу. Він був таким хорошим…
Племінник Валентин Палатний поділився спогадами про свого дядька:
– Він був добрим, чемним, чесним чоловіком. У нас із ним різниця в 13 років то він завжди виступав у ролі мого наставника. Завжди був готовий допомогти. Одним із перший погодився допомогти в будівництві мого будинку.
Колишня завідувачка музею Володимира Заболотного Людмила Набок розповіла, що познайомитися із Костянтином їй випало тоді, тоді коли він прийшов до музею на екскурсію. Побачив в експозиції годинники і поцікавився, чому вони стоять? І коли дізнався, що вони поламані, зголосився безкоштовно їх полагодити:
– Юнак близько місяця у вільний час приходив їх ремонтувати. Завдяки його допомозі ми вперше почули, яку мелодію грає годинник 18 століття! Причому, годинник грав різні мелодії на 15-ій хвилині, на пів години та на годину. Потім Косят кілька разів заходив до музею та цікавився чи йдуть відремонтовані годинники. Всі відвідувачі були в захваті, коли чули їхню старовинну музику. Тапер музика цих годинників завжди нагадуватиме про Костю.
Світлана Аландарєва розповіла:
– Я з Костянтином познайомилася, коли ми відкрили торгову точку в універмазі, який у двохтисячних роках перетворили на Критий ринок. Торгове місце Кості було поруч із нашим, і ми так потоваришували. Допомагали один одному. Ми могли в разі потреби спокійно залишити на Костю свій товар, ні про що не турбуючись. Болить душа, що такі чоловіки гинуть…
Знайомі згадують, що перед війною Костя був на заробітках, але повернувся перед війною і пішов зразу ж захищати Україну. Відспівали воїна в Успенському храмі священники Православної церкви України.
Потім процесія вирушила на Заальтицьке кладовище. Там з усіма військовими почестями і прощальним залпом зброї навіки провели в небесний стрій Костянтина Олександровича Палатного.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
