Переяславець Анатолій Хименко (61 рік) за професією – будівельник. А ще він знається на рідкісній на теперішні часи справі пічника – вміє складати каміни та груби.
Та його найбільша любов – сад, куди він поспішає після роботи. Там, а ще в теплиці та на городі у нього ростуть, окрім звичних плодових дерев та виноградних лоз, і екзотичні рослини, повідомляє Переяслав.City
– Із дитинства люблю рослини, – розповідає господар. – Мати власну теплицю і сад мріяв ще з юних літ. Після школи, поки не призвали в армію, встиг попрацювати будівельником, а після служби влаштувався на роботу у переяславську ПМК-14.
Після одруження «вибив» у радгоспі «Переяславський» ділянку землі – шість соток. Бо я ж весь час виношував свою мрію: закласти навколо власного будинку сад. Спочатку він був маленьким – три яблуньки та дві сливки. Так шкодував, що мало землі й ніде розвернутися та посадити більше дерев. Бо ж на тих шести сотках дружина ще й насадила квітів довкола хати. Моя мама дивилася на нашу працю й бурчала: «Краще б картоплю посадили! Яка з тих квітів користь?». «Треба думати не лише про шлунок, а й про душу!» – сміючись, відповідав їй.
Так як своєї землі для великого саду було замало, то я почав відкладати гроші на купівлю землі. Дружина ділилася планами, де посадить свої улюблені квіти, а я малював у зошиті, які ряди дерев садитиму. Великою удачею було придбати десять соток та ще й біля двору! Відразу купив кілька сортових слив, яблунь та груш. Саджанці замовляв із каталогів, отримував поштою.
Я тоді придбав багато літератури із садівництва, виписував різні журнали та газети гривень на п’ятсот або й більше. У журналі «Дім, сад, город» прочитав, як робиться щеплення. Настав сезон, то спробував поекспериментувати на одному зі своїх дерев – пагінець прижився! Мабуть, маю «легку руку», рослини відчувають і мою любов до них. Ніколи не «заморочуюся» стосовно посадки рослин. Давно помітив, що деревину чи кущ як би не увіткнув у землю, поговорив до рослинки – росте, мов із води!
Отак мій сад розрісся, і мені вже малувато стало й десяти соток. Тож купив поряд із будинком іще стільки ж. Пів літа трактором викорчовував на тій ділянці пеньки від слив-дичок, виводив бур’яни. Вирішив засадити нову землю виноградом. На базарі у знайомих купив саджанці перших сортів: Аркадія, Флора, Преображення.
Зараз маю п’ятдесят сортів винограду: де і який посадив, записую у спеціальний зошит. Слідкую за ним: як росте, який врожай, який смак ягід. Потім роблю висновок, який іще розсаджувати, а який вилучати. Обрізати виноград теж навчився сам. Перша обрізка була невдалою, а зрозумів це влітку, коли виноград не дав плодів. Згодом опанував цю майстерність, тепер приходять сусіди та друзі, щоб навчив і їх.
Першу теплицю зробив під будинком, щоб він захищав її від вітру. Саджаємо там розсаду, а зимою зберігаємо у ній гарбузи. Друга теплиця займає дві сотки, вона саме така, про яку мріяв: під склом, висока, зі стелажами та столами для рослин, має освітлення та обігрівається пічкою.
Ще у 1996 році мені з Азербайджану прислали два саджанці лимона. Вони розрослися у горщиках, а потім ми з дружиною навчилися їх розділяти й розсаджувати у нові вазони. За кілька років виростили аж 15 кущиків, вони всі стояли на підвіконнях. Якось подумав: «А висаджу один у теплицю – що буде, те й буде!». На мій подив, лимон прижився, потягнувся вгору, рясно зацвів, учепилася і зав’язь. Недовго думаючи, висадив у теплицю усі свої лимони. Згодом посадив там мандарини та апельсини. Вони вже гарно підросли і навіть зацвіли, у наступному році чекаю на урожай. Пізніше висадив кавові дерева та лавр. У теплиці дружина вирощує гортензію, пеларгонію, полуницю, петунію, карликові троянди та інші квіти, а я – цитрусові!
Ось так квітує лимон
Радує мене й ожина, її маю вісім кущів, є два кущі гумі, два ряди лохини, мушмула, інжир, гранат. Близько десяти сортів маю полуниці, більшість така, що плодоносить увесь сезон, по 4-5 хвиль збираю врожаю. Смородина, малина, порічки, агрус, чорниця – усе це теж у мене росте кількох сортів.
Піч у теплиці Анатолій робив сам
Цього року вперше посадив на городі помідори, селеру та баштан під агроволокно – дуже зручно! А ще ж полегкість, бо не потрібно постійно полоти бур’яни, підв’язав й слідкуй за ростом.
Ще я віддавна саджаю цілу грядку сухоцвітів – кермек. Та квітами в основному займається дружина Аня. Я без неї і не скажу точно, що тут у дворі росте. Он біля озерця – то гібіскус деревовидний, лаванда, троянди, однієї гортензії шість видів є.
Озерце ми самі викопали, ще коли доньки були маленькими. Вони просяться на річку, а ми зайняті – то на городі, то у теплиці... Якось узяли з Анею по лопаті і, не пам’ятаю за скільки днів, але самотужки викопали яму. А потім вичитав у журналі, як облаштувати саморобний ставок, і зробив усе як слід. Його довжина два з половиною метри, а глибина чотири. Доньки були дуже задоволені, що мають власний «басейн», приходила сусідська дітвора й купалися там досхочу. А я тішився, що недарма виписую стільки журналів, а на той час уже було на тисячу гривень! І вони мені дуже в нагоді стають.
Кава у горщиках
Тим, що вирощуємо в саду, на городі, в теплиці, я на базарі ніколи не торгую З урожаю робимо заготовки на зиму, які й роздаю знайомим, родичам та друзям. Охоче ділюся своїми яблуками, грушами, виноградом, сливами – усім, що маю. Але мрію ще посадити і вирости ті рослини, яких у мене ще немає, дочекатися плодів із тепличних дерев.
Перша теплиця Анатолія, де взимку зберігаються гарбузи
Ніколи не цурався так званої «жіночої» роботи – сапати, садити, полоти. Я люблю працювати на землі, отримую від цього величезне задоволення й відчуваю прилив сил, коли квітує усе у дворі, на городі та в саду. Зараз уже сезон закінчився. Дерева відплодоносили, більшість квітів уже відцвіла або примерзла, тож не можна у повній мірі насолодитися їхньою красою. Запрошую в гості навесні, отримаєте незабутнє враження та приплив позитивної енергетики від нашого саду і квітника!
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
