«У нас є і техніка, і їжа. Людей нема. Мого батальйону вже немає. Взагалі. Ні-ні, не тому, що всі полягли. Багато покалічених, лежать по госпіталях. Є і втрати, звичайно…». Про це у вуличному бліц-опитуванні Переяслав.Сity сказав військовослужбовець Михайло. Єдиний, хто з людей у військовій формі погодився відповісти на запитання, бо він не місцевий. Значно охочіше спілкувалися переяславки.
Про що ми запитували
Президент України Володимир Зеленський 19 грудня провів підсумкову прес-конференцію для представників багатьох українських та зарубіжних медіа у прямому ефірі. Вона викликала чималий резонанс в суспільстві як через зміст запитання від журналісти, так і через якість відповідей глави держави. Йшлося про ситуацію на фронті та стримування російської агресії, брак боєприпасів, техніки та особового складу в ЗСУ, про допомогу Євросоюзу та США, внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Серед переяславців ця тема теж стала резонансною, судячи з активних обговорень у соцмережах.
Ми вийшли на вулицю з коротким опитуванням, про те, що найчастіше обговорюють:
- Чи дивилися ви пресконференцію Володимира Зеленського?
- Президент заявив, що військові пропонують мобілізувати ще 400-500 тисяч українців. Україні це котуватиме 500 млрд грн. На вашу думку, це доцільно?
- У ході пресконференції В. Зеленський назвав головнокомандувача ЗСУ Залужного «Валєрою». Чи вважаєте таке звернення коректним?
- Євросоюз оголосив про виділення Україні чергової допомоги у розмірі 50 млрд євро впродовж чотирьох років. Куди варто спрямувати ці кошти?
- Як думаєте, коли закінчиться війна, що для цього потрібно?
«Валєра» – це некоректно, він, на секундочку,– головнокомандувач!"
Тамара, підприємиця:
– Я не дивилася, чоловік дивиться це все постійно, а мене од їхніх пик уже нудить. Але знаю, про що йшлося, бо всі про це говорять, люди обурюються і плюються…
Мобілізація? Та легко, хай мажорів з-за кордону повертають, хай чиновників, суддів, нардепів, он поліцію теж відправлять на «нуль»! І буде більше за 500 тисяч!
«Валєра» – це некоректно. Між собою нехай як хочуть, а на всю країну можна було б і по-батькові назвати. Тим більше, що це не просто якийсь знайомий, це, на секундочку, – головнокомандувач!
Гроші – на війну в першу чергу, куди ж іще? Бідним же хлопцям воювати нічим! На озброєння, обмундирування, боєприпаси – все для фронту та перемоги. А про дороги та розваги подумаємо потім.
Скоро війна не закінчиться, а для перемоги потрібно, щоб це була війна нації, як в Ізраїлі, а не війна тих, у кого нема грошей відкупитися.
"Мобілізація потрібна, але за рахунок кого?"
Леся, підприємиця:
– Вчора не дивилася, але сьогодні всі про це говорять, то я знайшла уривки у Ютубі.
Мобілізація потрібна, звичайно, на війні великі втрати, хлопцям потрібен перепочинок. Але давайте подумаємо, яким чином її проводитимуть і за рахунок кого? Дітей, студентів будуть гребти? Чи «старичків» ледь не сімдесятирічних? Наша Переяславщина вже вся в могилах з прапорами.
А вони сидять у своїх «хатинках», роз’їжджають на «майбахах», гуляють по ресторанах весілля за десятки мільйонів, спокійнісінько катаються за кордон… Це нашим чоловікам – зась, а їм – можна.
Ось аби прийняли такий закон – якщо ти виїхав, незважаючи на війну, то все твоє майно конфіскують на користь ЗСУ. Не хочеш прощатися зі статками – повертайся і воюй. Нехай із Германій та Іспаній депортують тих, хто Україну дуже «любить» звідти! А взагалі, я думаю, треба брати вила та йти на Київ, бо інакше толку не буде. Ось аеропорт відкривають, а для чого? Літаки з чесно награбованим баблом переправляють у Європу чи Америку, це ж і дурню зрозуміло! Зараз по Борисполю не гатять, бо чиїсь дорогезні літачки там стоять, а ось як усі вони вилетять, тоді й можна буде розбивати його в щебінь, і до Переяслава докотиться. Ніхто ж про це не думає! Наші очільники будуть уже черева гріти десь у Сен-Тропе, а ми нікому не потрібні і не цікаві.
«Валєра» – та то вискочило автоматично, буває…
Кошти – на потреби ЗСУ, однозначно. Вдовам, сиротам, калікам не до розваг та доріг. На озброєння – так, але є ще нюанси. Наприклад, хлопці побиті лікуються за свій кошт, протези – теж за свої, це взагалі як? Їх мають лікувати і протезувати безкоштовно!
Війна закінчиться тоді, коли люди з вилами і сокирами підуть на Київ. Я так думаю. А ще – потрібна мотивація як у перші дні навали, а її зараз немає. Багато хлопців у відчаї, у багатьох опускаються руки. Недавно поховали мого близького друга Сашу Юрченка. Він останнім часом казав: «Я вже нічого не хочу, тільки чекаю смерті, щоб моїм дітям якусь копійку виплатили». Це ж яка зневіра, яка депресія! Він був красивим, сильним, хорошим чоловіком – але шукав смерті. Знайшов…
"Мене політика не цікавить"
Ніна, жителька міста:
– Нє, мене політика не цікавить.
Я – проти. Категорично. У мене діти, внуки, яка ще мобілізація? Мені страшно про це й подумати. Нехай отих познаходять, що в Європах сидять, та й мобілізують на здоров’я.
Мені все одно, Валєра чи не Валєра, хай як хочуть.
Кошти – перш за все на армію, однозначно.
Та не скоро та війна закінчиться… Хай менше крадуть, то скоріше буде мир.
"Гроші від Євросоюзу – на допомогу тим, хто постраждав від війни"
Світлана, жителька міста:
– Так, я дивилася прес-конференцію.
Щодо мобілізації є нюанси. Так, вона потрібна, бо великі втрати, військовим треба на ротацію. Тільки мобілізувати треба не старих і малих, а пошукати підходящий контингент у Буковелі, наприклад, або за кордоном. І не хапати людей на вулицях як злочинців, а забезпечити нормальні умови: навчання, обмундирування, озброєння, боєприпаси, нормальну зарплатню і на випадок загибелі чи каліцтва – гарантовану пристойну виплату від держави.
«Валєра» – звичайно, некоректно, пресконференція – не посиденьки в кафе чи вдома на кухні.
Гроші від Євросоюзу я б спрямувала на допомогу тим, хто постраждав від війни – як військовим та їхнім сім’ям, так і тим, хто залишився без житла. Також, щоб підтримувати військових, держава повинна все ж більш-менш функціонувати, тому кошти необхідно виділяти і на соціальні потреби.
Війна закінчиться тоді, коли ми подолаємо в нашій країні корупцію. Не раніше, на жаль.
"Люди засуджують Зеленського, а я – ні"
Любов, жителька міста:
– Не дивилася, я від політики взагалі далека. Що президент казав учора, знаю, бо сьогодні в усіх це «на язиці».
При слові «мобілізація» мене обсипає морозом, бо в мене чоловік і син. Може, в кого доньки, то ще й не так, а мені дуже страшно. Думаю, вже варто шукати якогось компромісу. Адже всі «війни починають гармати, а закінчують дипломати». Ну мобілізують ще півмільйона, наловлять на вулицях, їх через три дні привезуть у домовинах. А хто залишиться в Україні? Малі діти, жінки і древні старці? У нас же так узагалі мужиків не буде!
Не треба було Залужного називати «Валєрою» на всю Україну, це якось неетично.
Звичайно, гроші в першу чергу – на потреби ЗСУ. Але ось що я скажу: зараз люди засуджують Зеленського, а я – ні. Я вважаю, що західні політики його обманули, пообіцяли всіляку підтримку, а насправді гроші й озброєння дають по «крапельці». Наші воїни у перші місяці розбили б росіян, аби мали достатньо зброї. А ще в них тоді був такий азарт, таке натхнення, пам’ятаєте ж черги у військкомати? А зараз – де все це? Насильно у машини запихають із тими повістками, б’ють, знущаються… Багато військових зараз розчаровані і не мають такого бойового настрою, як раніше.
Різні тарологи й астрологи кажуть, що війна триватиме до кінця 2024 року. Політичні експерти говорять про те, що влітку наступного року всередині росії почнуться міжусобиці, розборки, їм буде не до нас, і тоді все й затихне. Але це все такі жарти, звичайно. Усі ті «гадателі» пророкували, що путін здохне ще минулого року, а він собі живе. Усе ж треба берегти людські життя, бо якщо так буде далі тривати, то залишиться на місці колись прекрасної, багатої України занедбана пустка. Мрія нашого сусіда – територія без людей…
"Єдності нам не вистачає"
Тетяна, жителька міста, підприємиця:
– Почала дивитися і виключила, коли президент почав відповідати про фінансові зловживання і нецільові витрати високопосадовців під час війни: «Ну, розумієте, кожний підприємець має свою точку зору, кожен повинен сам вирішувати, як і куди спрямовувати кошти….».
Мобілізація потрібна, звичайно. Але мобілізувати насамперед так званий батальйон «Монако», котрий жирує за кордоном, поки вся Україна збирає по копійці на дрони і тужить на кладовищах. Я ось слухала одного військового, розумного, до речі, дядька, який просто криком кричав: «Ну пришлете ви мені «улов» з вулиці. Одні нічого не хочуть і не вміють, саботують, тікають, і, між іншим, роблять усе, щоб здатися в полон, другі – «старпери», не встигають навіть доїхати, і вже починається: тиск, серце, коліна, спина… Та на хіба вони мені тут здалися?!». І ще один момент: у кого б поцікавитися, чому це в кацапії хлібо- і молокозаводи перепрофільовані на військове виробництво, а в Україні – ні? Це – неабияка мотивація: ось я теж допомагаю фронту, це – робочі місця, а отже – податки у бюджет і більша допомога ЗСУ! Може, з дітей та стариків більша користь би була в тилу, хай вони, до прикладу, боєприпаси виготовляють. Ми ж повністю залежимо від поставок країн Заходу, а так було б своє!
Та ну, й говорити смішно. Який ще «Валєра»?! Треба ж якусь і повагу мати.
Гроші Євросоюзу – в першу чергу на озброєння, боєприпаси та обмундирування для наших захисників. Скільки хлопців кажуть, що їм просто нічим воювати.
Перемога у війні буде здобута тоді, коли в країні буде єдність, а в нас її немає. Скільки у нас зараз переселенців із так званих "днр" і "лнр", які, виявляється, – «ждуни»? Чому на керівні посади призначають чужих, у нас хіба своїх спеціалістів немає? Чому в нас таке в громадах пішло? Бо єдності нам не вистачає. Недарма ж той військовий казав: «Я звертаюся до українців. Не до людей, які живуть в Україні, а до українців!».
"З лютого 2022-го я вперше у мирному житті"
Військовослужбовець Михайло:
Чоловік і великим наплічником, стосом паперів. Обличчя молоде, але виснажене, погляд втомлено-спустошений, з-під шапки вибивається геть сиве волосся, хоча на вигляд воїну не більше тридцяти п’яти. На запитання відповідає не надто жваво.
– Не дивився, був у дорозі.
Мобілізація? Я не знаю, як відповісти на це запитання. П’ятсот тисяч чоловік – це багато чи мало? От у нас була і техніка, і їжа. Людей тільки не було. Мого батальйону вже немає. Взагалі. Ні-ні, не тому, що всі полягли. Є втрати, звичайно. Але більшість покалічених лежать у госпіталях. Когось перекинули в інші частини. Я як пішов воювати у лютому 2022-го, то оце вперше опинився у мирному житті. Магазини, кав’ярні, люди розважливо ходять, над головою спокійне небо… Аж якось дивно. Я теж весь побитий, ще ні разу не виходив з «нуля». Пішов ось, щоб полікуватися, то мене завернули, дали купу паперів заповнювати, виправляти… бюрократія… Шукаю таксі, мені терміново треба в госпіталь…
Я був на Червонолиманському напрямку. Ми їздимо великими машинами – «Уралами», ДАФами. Відстань у 10 кілометрів долаємо за дві години – уявіть! Нас же швидко засікають, поки ми доповземо. Два тижні тому взагалі був триндець, мочили нас жорстко. Там не просто немає доріг – там кругом урвища. Я не дуже розуміюся на урядових програмах, але, може, варто було б подумати і про якийсь під’їзд до позицій?
Війна закінчиться, коли ми переможемо.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
