Рік 2023 ввійде в історію України не тільки офіційним і патріотичним зреченням людей промосковських церков, а й поверненням до прадавнього українського літочислення. Щоправда, наші предки традиційно святкували Різдво Христове 25 грудня тільки до 1918 року. Тож нинішнє навіть найстарше покоління цього вже не пам'ятає. І в теперішню пору важливих свят багато хто ще плутається – коли колядувати, щедрувати і чи пора вже засівати? Досі актуальне запитання, за яким календарем відзначати Великдень, Трійцю та інші свята?
З’ясувати, в чому різниця між юліанським, григоріанським та новоюліанським календарем взявся Переяслав.City, посилаючись на пояснення Православної Церкви України.
Проблема юліанського («старого») календаря полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. На сьогодні розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку воно мало би припадати, складає вже 13 ДНІВ.
Календар — це довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями.
Новоюліанський календар позбавлений недоліку юліанського календаря і є більше наближеним до астрономічних подій, ніж григоріанський.
Тож новоюліанський календар – це вдосконалена форма юліанського календаря, де "пропускається" 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському – 3 доби на 400 років).
Новоюліанським календарем наразі користуються більшість православних церков у світі.
Як і коли діяв юліанський календар?
Юліанський календар був запроваджений Юлієм Цезарем до Різдва Христового та діяв з 1 січня 45 року.
Календар має світське походження, за ним велося літочислення у тогочасній Римській імперії.
На той час юліанський календар вважали найкращим, однак кожні 128 років у ньому накопичується розбіжність в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.
Як зазначають в ПЦУ, розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят поступово зсуваються вперед.
"З плином часу, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним", – наголошують в ПЦУ.
Укінці 16 століття Папа Римський Григорій XIII, який цікавився астрономією та іншими науками, зрозумів, що за певний проміжок часу набігають зайві дні.
Таким чином з’явився григоріанський календар, за яким жила уся західна церква, тобто католицька.
Коли до влади в Україні прийшла спочатку Українська народна республіка, а потім і більшовики, які підтримали ситуацію з календарями, то в 1918 році був запроваджений календар, за яким жила уся Європа — це григоріанський календар.
Так у 1918 році усі дати змістилися на 13 днів наперед — 31 січня стало 14 лютого.
Проте православна церква тоді з більшовиками не погодилася. Як більшовики не намагалися перевести з юліанського на григоріанський календар, церква на це не пішла і залишилася жити за старим стилем. Так з’явилася ця розбіжність у 13 повних днів.
Чим відрізняється новоюліанський календар від григоріанського?
Насправді, коли ми говоримо про календарний правопорядок у державі, то майже нічим. Оті малесенькі відсотки секунди, на які є розбіжність, поки не беруться до уваги. Певну вагому роль вони набудуть лише після 3000 року.
Але є один важливий момент. Це – святкування Великодня.
Якщо визначати дату Воскресіння Христового згідно з григоріанським календарем, то час від часу вона може випадати раніше, ніж іудейська Пасха, а цього бути не може! Адже біблійна історія говорить, що Ісус Христос воскрес одразу після іудейської Пасхи. Тому православний Великдень може бути лише пізніше за неї.
Саме тому новоюліанський календар розв'язав цю проблему.
Усі свята нерухомі він лишив так, як вони мали бути. Різниця між ними 13 днів. Тобто Різдво Христове — 25 грудня, свято Богоявлення — 6 січня, свято Преображення Господнього — 6 серпня і так далі.
Але усі рухомі свята визначаються згідно з православною традицією. Як це було і в часи, коли в усіх церквах діяв юліанський календар. Тобто, за такими критеріями: це має бути перша неділя після повного місяця, після весняного рівнодення і не раніше за іудейську Пасху.
У 2024 році Великдень святкуємо 5 травня.
Нині перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар — це той процес, який розпочався, і який зупинятися не буде.
Основне, щоб між усіма нами були любов, мир і злагода. Адже саме це і приніс на землю Ісус Христос.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
