Консультує адвокат: що змінять у правах і обов'язках українців новації законодавста про мобілізацію

Переяслав.City

09 січня 2024 17:57

На сайті Верховної ради розміщено два нових законопроєкти, які вносять зміни до чинного законодавства, що регулює мобілізацію в Україні. Вони викликали суспільний резонанс, адже стосуються прав і обов’язків військовозобов’язаних громадян під час дії воєнного стану, звужують конституційні права, потребують додаткового врегулювання у підзаконних актах. Наразі законопроєкти доопрацьовуються в робочих групах і комітетах Верховної ради з урахуванням зауважень уповноваженого з прав людини, Міністерства оборони, головнокомандувача ЗСУ, різних партій та парламентських фракцій.

Роз'яснення щодо головних нововведень, що пропонуються до мобілізаційного законодавства, на прохання Переяслав.City підготував адвокат Євген КОРНЄЄВ.

Проєкти змін до мобілізаційного законодавства

І. Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378 від 25.12.2023 р.

Уточнюються обов’язки громадян під час проведення мобілізації. Пропонується зобов’язати громадян:

реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (надалі –«Електронний кабінет»);
уточнити свої облікові дані – за загальним правилом протягом 60 днів з дня початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження (це можливо буде зробити як особисто у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (надалі «ТЦК та СП») за місцем свого перебування або знаходження, так і через центр надання адміністративних послуг та Електронний кабінет);
прибути по повістці до ТЦК та СП та військових частин після оголошення мобілізації (Проєкт передбачає вичерпний перелік поважних причин неявки, серед яких хвороба, смерть близького родича, перешкода стихійного характеру);
завжди мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, які пред’являються за вимогою представника ТЦК та СП або поліцейського;
проходити медичний огляд та лікування згідно з рішенням військово-лікарської комісії;
ставати на військовий облік за місцем перебування у разі переїзду під час проведення мобілізації.

Порядок запровадження та функціонування Електронного кабінету буде окремо встановлюватись Кабінетом Міністрів України.

Жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, зобов’язані стати на військовий облік. Решта жінок стають на облік за бажанням.

Кого планують залучити до проведення мобілізації

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи й організації планується залучити до активної участі в заходах проведення мобілізації, зокрема під час оповіщення та прибуття громадян до збірних пунктів і військових частин.

Залучати до заходів рекрутингу на військову службу планується також центри надання адміністративних послуг, центри зайнятості та центри рекрутингу.

Запропоновані й зміни до консульських послуг, а саме: вчинення консульських дій в умовах воєнного стану й оформлення паспорта за кордоном чоловіками віком від 18 до 60 років, які є військовозобов’язаними, призовниками чи резервістами, здійснюватиметься за наявності військово-облікових документів.

Окрім цього, планується надання повноважень Національній поліції України щодо участі у заходах мобілізації.

Законопроєктом, передбачається виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Проєкту № 10378 особи, які були визнані обмежено придатними до військової служби, підлягають повторному медичному обстеженню.

Змінюється порядок вручення повісток

Проєктом № 10378 встановлюються вимоги до повісток про виклик до ТЦК та СП, а також порядок їх вручення. Така повістка може бути вручена громадянину особисто:

у приміщенні ТЦК та СП представниками останнього;
за місцем проживання (перебування) громадянина представниками ТЦК та СП або поліцейськими;
за місцем роботи громадянина представниками ТЦК та СП, роботодавцем або поліцейськими;
у громадських місцях представниками ТЦК та СП або поліцейськими.

Повістка про виклик до ТЦК та СП також може бути надіслана громадянину через Електронний кабінет або на електронну пошту.

Уточнюються підстави для відстрочки від мобілізації

Проєктом № 10738 звужується коло осіб, які мають право на відстрочку від призову. Передбачається, що право на відстрочку, серед інших, матимуть наступні категорії осіб:

заброньовані працівники;
особи з інвалідністю І або ІІ групи;
тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я (на строк до 6 місяців, з подальшим проходженням комісії);
особи, на утриманні яких перебувають троє і більше неповнолітніх дітей;
особи, які самостійно виховують неповнолітню дитину;
особи, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю;
особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю;
особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
особи, які є опікунами особи з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаної судом недієздатною;
члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї);
члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї);
жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
вагітні жінки;
діючі народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема, також:

здобувачі професійноії (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах за основним місцем роботи на повну ставку;
військовозобов’язані, які проходили службу під час дії воєнного стану та були звільнені зі служби у запас – протягом двох років з дня звільнення з військової служби (такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою);
військовозобов’язані, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону (такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою);
військовозобов’язані, які були звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану – протягом шести місяців.

Підстави для звільнення з військової служби

Упорядковуються підстави для звільнення з військової служби та проведення ротації військовослужбовців. Запропонованим законопроєктом передбачене право на звільнення, зокрема, для наступних категорій військовослужбовців:

з числа іноземців та осіб без громадянства;
у зв’язку з інвалідністю І та ІІ групи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження);
у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців та закінчення строку контракту або в разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;
у зв’язку з проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України, Службі безпеки України, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу).

Прикінцевим положенням законопроєкту № 10378 передбачено, що військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у відсічі збройної агресії проти України, підлягають заміні (ротації) для відпочинку та відновлення боєздатності не пізніше ніж через 6 місяців безперервної участі за рішенням військового командування. Період відновлення має бути не менше 2 місяців.

Уточнюються умови мобілізації держслужбовців та працівників органів місцевого самоврядування

У відповідності до законопроєкту № 10378 усі військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, зокрема, на посадах державної служби категорії "А" підлягають бронюванню. Разом з тим, для державної служби категорій "Б", "В" передбачено бронювання в обсязі до 50% кількості військовозобов’язаних.

Встановлюється, що право на відстрочку від призову не мають державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки, Державної виконавчої служби та прокуратури.

Бронювання працівників органів місцевого самоврядування здійснюється за умови, що це необхідно для їхнього функціонування.

Вносяться зміни до призовного віку та скасовується поняття строкової служби

Пропонується, окрім іншого, змінити призовний вік з 27 до 25 років за одночасного скасування строкової служби як такої та звільнення в запас усіх строковиків. На заміну запроваджується базова загальновійськова підготовка тривалістю до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах. За бажанням, громадяни віком до 25 років, які не пройшли таку підготовку, зможуть пройти базову військову службу.

В майбутньому планується встановлення додаткових вимог щодо можливості проходження державної служби або служби в поліції тільки за умови проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби.

Посилюється відповідальність військовозобов’язаних за невиконання обов’язків під час мобілізації

В законопроєкті № 10378 запропоновано доповнити Закон «Про правовий режим воєнного стану» переліком заходів, які застосовуються до військовозобов’язаних і резервістів у разі невиконання їхніх обов’язків під час мобілізації:

внесення відомостей про них до Єдиного реєстру боржників;
заборона виїзду за кордон;
заборона на проведення операцій з майном;
обмеження права керування транспортним засобом і отримання посвідчення водія;
обмеження права користування та розпорядження коштами та цінностями;
відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
призупинення отримання державних послуг і пільг.

ІІ. Законопроєктом № 10379 від 25.12.2023 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення» додатково передбачається посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання військового обов’язку.

Законопроєктом передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох років з дня його вчинення або виявлення. Запропонована нова редакція статті 210 КУпАП: порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку потягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17000 грн.)

У свою чергу, порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію каратиметься штрафом:

на громадян: від 1500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 25 500 грн до 34 000 грн);
на посадових осіб: від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн до 85 000 грн).

У разі вчинення вказаного порушення в особливий період (тобто станом на сьогодні) штраф складатиме:

на громадян – від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн до 51 000 грн);
на посадових осіб – від 9000 до 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 153 000 грн до 204 000 грн).

Статтю 263 КУпАП пропонується доповнити новою частиною:

осіб, які порушили законодавство про оборону, військовий обов’язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час дії особливого періоду може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення — до трьох діб.

До кримінальної відповідальності пропонується віднести і відмову від проходження ВЛК. Стаття 336 КК України викладена в новій редакції:

ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (у тому числі відмову від проходження медичного огляду), на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Висновки

Зазначені проєкти законів спрямовані на усунення недоліків чинного правового регулювання законодавства про мобілізацію, посилення мобілізаційних заходів і збільшення відповідальності за ухилення від виконання військового обов’язку. При цьому, вони мають на меті вирішити одну із нагальних потреб армії – забезпечити укомплектування і резерв війська для захисту від агресії рф.

Разом з тим, прийняття зазначених законопроєктів повинно здійснюватися з урахуванням наслідків для суспільства, економіки та держави в цілому, що, вочевидь, вимагатиме зміни тих чи інших суперечливих положень та прийняття законів без порушення основоположних прав громадян, закріплених Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Позитивні сторони законопроєктів:

забезпечують військовослужбовцям належне право на відпочинок та відновлення після полону;
мінімізують можливості ухилення від військово-транспортного обов’язку;
врегульовують порядок вручення повісток та розширюють повноваження органів влади в цьому питанні;
сприятимуть впровадженню єдиної системи обліку призовників, військовозобов’язаних, резервістів;
скорочують кількість підстав для відстрочки від мобілізації, залишаючи лише найважливіші.

Недоліки законопроєктів:

проблема з викликом громадян перекладається на органи місцевого самоврядування – це не забезпечує єдиної державної політики у сфері призову та мобілізації, а також не належить до типових повноважень ОМС;
незрозумілий механізм застосування обмежень у випадку неявки до ТЦК. Їх має встановлювати суд в індивідуальному порядку;
немає правової визначеності щодо скасування статусу "обмежено придатний";
норму про звільнення після 36 місяців безперервної служби, радше за все, не вдасться виконати через масштаб війни, дефіцит підготованих до служби громадян для поповнення війська й загрозу втратити найбільш досвідчених військовослужбовців;
не встановлюється жодних кількісних обмежень щодо бронювання посадовців ОМС;
можливість обрати рік та період проходження базової військової служби унеможливлює планомірну роботу навчальних центрів ЗСУ і може призвести або до їхнього простою, або до дефіциту потужностей;
заборона бути держслужбовцем, прокурором чи поліцейським без базової загальновійськової підготовки не має сенсу, бо їх можуть забронювати;
уточнення даних військовозобов’язаних упродовж 30 днів виглядає нереалістично, оскільки відповідні органи влади не зможуть обробити кілька мільйонів заявок за один місяць.

Законопроєкти потребують ретельного і всебічного доопрацювання з метою виявлення всіх недоліків і нівелювання негативних наслідків для держави та суспільства.