Представники малого бізнесу Переяславщини пристосовуються до умов воєнного сьогодення та шукають нові шляхи для свого розвитку. Ця розповідь – про жінку, яка три місяці тому наважилася винести на торги домашній хліб. Тепер разом із донькою щонеділі пропонують переяславцям смачну випічку власного виробництва.
Про те, як нині виживають пересічні переяславці, як вчаться заробляти і давати собі раду у найтяжчі часи в історії країни, розповідає чергову історію Переяслав.City.
Дебютували лише три місяці тому
Тамара Бойко (55 років) продає на переяславському базарі різні хлібні вироби: пампушки, пиріжки, власне хліб та іншу випічку. З усмішкою зауважує, що в неї є головна помічниця і у виготовленні, і в реалізації – донька Наталочка. Мама торгує біляшами, а донька поруч – хлібом.
– Ідею випікати хліб підказали мені самі ж покупці, – розповідає Тамара Анатоліївна. – Купують біляші й кажуть: «Смажене – це дуже шкідливо, хоч і смачно. А зробіть на продаж щось у печі печене!». Порадилися із донькою та й вирішили спробувати.
Уперше винесли на базар пиріжки та хліб. Його продали, а пиріжки – ні. То ми їх доїдали гуртом зі знайомими, які були на базарі, та з продавцями, які стояли поруч із нами.
Минуло понад три місяці від нашого «дебюту». На сьогодні маємо вже кращі результати: є постійні клієнти, печемо на замовлення. Хліб коштує 30 гривень за буханець, пампушки – 20 гривень за десять штук, пиріжечки – по 20 гривень. Ціна доступна, і до нас дуже часто приходять літні люди. Мовляв, хочеться пиріжечка, пекти їм уже важкувато, легше купити.
Гарбузовий хліб – ходовий. Для нього варимо гарбуз, товчемо, перетираємо. Додаємо сіль, цукор, дріжджі, борошно. Вимішуємо усю масу й залишаємо на годину в теплому місці, щоб підійшла. Потім випікаємо у спеціальних формочках.
Цибуляний хліб теж має певну технологію приготування, але збережу її в таємниці. Скажу лише, що він приємного жовтого кольору, бо на літр рідини йде 700 грамів цибулі. Вона й дає колір. Ще випікаю горіховий, цільнозерновий та пшеничний.
120 пасок на Великдень, пляцки та «Наполеон»
Окрім хліба, пані Тамара взялася і за здобу. Каже, що на Великдень спекла 120 пасок, які її друга донька реалізовувала на Печерському ринку в Києві.
– Це були як звичайні, так і сирні пасочки, які розійшлися досить швидко. Цього року спробую таке і в Переяславі.
Ще пекла на продаж пляцки – так на Галиччині називають кондитерський виріб, дуже схожий на торт, але простіший у виконанні. Дуже сподобалися покупцям «Очі цариці», «Смарагдове сяйво», «Наполеон» та «Медівник». Зараз пляцками не займаюся, але торти печу на замовлення.
«Нас у сім’ї восьмеро, тому печу постійно»
Тамара Анатоліївна зізнається, що ніде особливо не вчилася пекарській майстерності. Каже, вона – самоучка. Років двадцять тому купила книжку «1000 кулінарних рецептів» й по ній навчалася.
– Маю якесь відчуття тіста, воно у мене завжди вдається! – хвалиться господиня. – У мене велика сім’я: дві доньки, два зяті, троє онуків і я. Вони постійно просять щось спекти. Особливо люблять пиріжки з капустою, з’їдають їх миттю.
Гарбузовий хліб
У тісто я кладу лише натуральні продукти: домашні яйця та молоко, масло, борошно вищого сорту. Охоче поділюся рецептом тіста на пиріжки, яке вийде навіть у недосвідчених господинь.
Потрібно: літр молока, дві склянки (250 г) цукру, чайна ложка солі, склянка олії, склянка сметани, сто грамів дріжджів та майже два кілограми борошна. Усе добре розмішую й ставлю у тепле місце, щоб тісто підійшло. Із тіста роблю кульки. Щоб були однакового розміру, зважую.
Щодо начинки – тут уже ваша фантазія. А випікати до готовності, в кого яка духовка. Смакуйте! А якщо немає часу чи бажання пекти, то приходьте до мене на базар скуштувати моєї випічки.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
