Якщо вважаєте, що взимку пасічник відпочиває, то ви помиляєтеся! Узимку в них роботи не менше ніж улітку. Про це розповів Микола Дубина (61 рік), який мешкає у Переяславі. Працював уже життя на заводі продовольчих товарів водієм. А займатися бджільництвом почав із 1986 року. На сьогодні його бджолине господарство складається з 50 вуликів.
Про те, як нині виживають пересічні переяславці, як вчаться заробляти і давати собі раду у найтяжчі часи в історії країни, розповідає чергову історію Переяслав.City.
Як і кожній галузі, війна принесла свої негаразди й українським пасічникам. Це насамперед проблеми з експортом, які спричинили різке падіння ціни на продукцію та накопичення меду в запасах. Польща закрила кордон і блокує вивіз продукції, бо не тільки зерно, а й український мед є для них сильним конкурентом на ринку. «Раніше ми експортували мед у інші країни й усі були у плюсі. Звісно, такі дрібні пасічники, як я, самі його туди не продавали, але оптові закупівельники в нас брали по хорошій ціні. Зараз цього немає», – розповів бджоляр Микола Іванович.
– Миколо Івановичу, у Вас 50 вуликів – солідна пасіка, самі доглядаєте?
– Пасічником був батько, а я продовжив сімейну традицію, перейнявши його досвід. Спочатку мав 5-7 вуликів. Із часом їх додавалося, а коли вийшов на пенсію, то почав активно розвивати свою справу.
Трудимося цілий рік разом із дружиною Людмилою та сином Олександром, щоб мати збір смачного меду. Людмила почала допомагати з першого дня, як ми одружилися. Сама стільники розпечатує, допомагає качати мед, загалом, увесь час у мене «на підхваті». Втім за ці роки вона так напрактикувалася у бджільництві, що й бувалого пасічника, як то кажуть, може за пояс заткнути. У сина вже своя пасіка – має двадцять сімей. Але «пасічникуємо» всі разом, допомагаємо один одному.
– А що ж пасічники роблять узимку?
– Роботи вистачає. Треба відремонтувати вулики, підготувати рамки, перетопити віск, вибракувати вощину та ін. Мої бджілки зараз на зимівнику у селі Помоклі. То треба туди постійно їздити, наглядати, перевіряти, чи є їм чим харчуватися, чи не холодно. А ще слідкую, щоб у зимівник не влізли миші, підкладаю їм отруту. Бо як не встережеш, то вони можуть погризти вощину, і бджолина сім’я внаслідок цього загине.
Уже з середини лютого у кожного пасічника починається «гаряча» пора. За зиму у вуликах може бути підмор, то його треба очистити. Для профілактики обробляю їх від кліща та інших хвороб, утеплюю гнізда. В цей час матка починає відкладати яєчка. При потеплінні до 12 градусів удень уже виставляю вулики. Після першого очисного обльоту треба зробити огляд кожної бджолосім’ї: що там із маткою, розплодом, кормом.
При вирощуванні молодняка бджолосім’я держить температуру у вулику плюс 36,6. Треба їм підставити медовопергові рамки і контролювати, щоб у кожній сім’ї було не менше восьми кілограмів меду. При вирощуванні розплоду одна з’їдає від 300 до 500 грамів меду за добу. А за сезон бджолина сім’я з’їдає до 100 кілограмів меду, залежно від її сили. Для пасічника найголовніше, щоб усі процеси життєдіяльності у вуликах проходили правильно: слідкувати за маткою, контролювати її роботу, вчасно зловити новий рій тощо.
– Яка тепер ситуація з цінами на мед?
– Чи вигідно бути пасічником? Скажу відверто, що ні. Цього року узяв по п’ятдесят кілограмів меду із кожного вулика – це хороший результат. От тільки якби ж цей збір ще й вдало реалізувати! Минулого року оптова ціна на мед була 60-65 гривень за кілограм, а на сьогодні – 42-45 гривень. А що маємо робити, здаємо оптом і за таку ціну.
Але й самі потроху ось узимку торгуємо своєю продукцією. Щонеділі виношу на ринок мед, пилок, прополіс, пергу, медовуху. Але наші ряди і на базарі порідшали. Старі пасічники відходять у інші світи, молодь не поспішає займатися цією справою. Пам’ятаю часи, коли нам тут не було де й стати зі своїм товаром, а тепер он прилавки порожні.
Мене тут знають, то ще ніколи не було такого, щоб геть нічого не продав, але виручка то незначна. Для роботи на пасіці потрібно мати певний інвентар, власний транспорт, помічників – це все наші витрати.
Ось і «містове» подорожчало, ніби небагато – на 5 гривень, а як я розкладаюся на два метри, то тепер заплати 80 гривень кожного базару, плюс 9 гривень за заїзд машиною на вигрузку.
– Низькі ціни на продукцію, це мабуть, найбільша тепер проблема для вас?
– Ні, бо щоб продати, треба спочатку зібрати той мед. І тут маємо таку проблему як зменшення площі медоносів. У 90-х роках у нас майже зникли ферми, а через те перестали сіяти, наприклад, конюшину та інші культури, які йшли на відгодівлю тварин, переорали випасні луки з дикорослим різнотрав’ям. На полях здебільшого соняшник та ріпак. Із них мед коштує всього 120-130 гривень за літр. А такі смачні меди як із липи, гречки чи акації – тепер «елітні». І коштують відповідно – 250 гривень за літр. Щоб із них був медозбір, треба пасіку вивозити аж на Черкащину – там ще росте акація. Гречка є на полях Чернігівщини, Сумщини та Полтавщини.
Дуже часто поля обробляють шкідливими пестицидами та хімікатами. Політає бджілка над тими рослинками й гине. Щоб цьому запобігти, необхідно закріпити процедуру добросусідства між пасічниками та агровиробниками – укладати договори, повідомляти про обробки, загалом, чути одне одного. Це однозначно зменшить ризики отруєння бджіл та збільшить продуктивність обох сфер господарства.
Пасічник свою продукцію продає на місцевому базарі
– Розкажіть про корисні властивості бджолиного продукту.
– Звісно, споживаючи 30-100 грамів меду щодня, ви забудете про хвороби. Але не всі це знають, або ігнорують. А між тим не тільки мед, а й прополіс, маточне молочко, віск, восковий пилок і навіть підмор (мертві бджоли) мають лікувальні властивості. Адже вони роз’їдають оболонку туберкульозної палички.
Пилок – неоціненний продукт для людського організму. Якщо його вживати по чайній ложці натще, це зміцнюватиме організм, підтримуватиме імунітет. Особливо радять пилок після операцій. Будь-який мед треба запивати теплою водою.
Прополіс позитивно впливає на стан горла, шлунку, ротової порожнини. Тому раджу всім менше відвідувати аптеку у пошуках ліків від хвороб, а користуватися ось такими природними ліками.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
