Річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова на станції Крути, українці відзначають щороку, 29 січня. Відсіч ворогові тоді давали 520 українських вояків і студентів, маючи в своєму озброєнні лише 16 кулеметів та одну гармату, передає Переяслав.City.
Бій під Крутами як символ боротьби за Україну
Більшовики розгорнули повномасштабний військовий наступ проти новоствореної Української Народної Республіки і 29 січня 1918 року багатотисячна армія "червоних" мала на меті дістатися Києва. Але на залізничній платформі у Крутах понад півтисячі українських воякiв, юнакiв та студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою, протягом п'яти годин стримували військо під командуванням генерала Михайла Муравйова, у якого була артилерія та навіть бронепоїзд.
«П’ять годин безперестанку Студентський курінь стримував червоні лави, сам будучи під градом куль та гранат... Московські багнети безжалісно кололи груди юнаків, розбивали їхні голови прикладами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Жодного пораненого ворог не взяв», — писав генерал Олександр Удовиченко про подвиг захисників України, які зустріли ворога поблизу станції Крути.
Бій під Крутами тривав понад п’ять годин, українці відбили кілька атак, під час яких зазнали немалих втрат. Того дня більшовики розстріляли військовополонених. Серед розстріляних були гімназисти. І це надзвичайно вразило тодішнє українське суспільство. А ще більше вразило прийдешні покоління.
Жертва героїв Крут не була марною — вона дозволила українським дипломатам виграти час для того, щоб здобути міжнародну підтримку і дати відсіч більшовицькій агресії. Бій під Крутами – це символ. Символ боротьби за Україну, її державність та незалежність. Особливого значення пам’ять про оборонців Крут набула нині, коли Україна знову дає відсіч збройній російській агресії, розпочатій проти нашої держави ще у 2014 році.
Хроніка бою під Крутами. Полонені. Загиблі.
Бій під Крутами відбувся в 1918 році у розпал Української революції 1917-1921 років:
- 27 січня. До курсантів приєднується перша сотня добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців, яка складалася зі студентів Київського університету св. Володимира, Українського народного університету, учнів старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства м. Києва і налічувала майже 130 вояків на чолі з студентом Українського народного університету сотник Андрієм Омельченком.
- 28 січня. По обидва боки від залізниці були облаштовані укріплені позиції. На правому фланзі, за насипом залізничної колії, закріпилися курсанти військової школи. На лівому, — стрільці Студентського куреня. На самій залізниці розташовувався імпровізований бронепоїзд з паротяга, двох вагонів і єдиної гармати на залізничній платформі. Командував нею сотник-артилерист Семен Лошенко, героїзм і артилерійський досвід якого значно прислужилися захисникам Кругів.
- 29 січня (за іншими даними – 30 січня). Приблизно о 9-й годині ранку розпочався бій, який тривав увесь день. Лише пізно увечері, витративши усі набої, курсанти і студенти змушені були відступити у напрямку Києва, скориставшись потягом, що чекав на них.
Щоб організувати безпечний відступ, Андрій Омельченко спробував спочатку провести контратаку, однак вона виявилася невдалою і призвела до значних втрат серед студентів. Загинув і сам студентський сотник.
32 студенти потрапили в полон до муравйовців: втративши орієнтир у сутінках, вони вийшли на станцію Крути, вже зайняту більшовиками. 28 із них були піддані жорстоким тортурам, а потім розстріляні. Місцевим мешканцям навіть не дозволили поховати загиблих. Лише згодом, коли Центральна Рада разом із союзними німецькими військами повернулася до Києва, 19 березня 1918 року тіла 18 захисників Крутів були перепоховані на Аскольдовій могилі у столиці України.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
