Керівництво Переяславської міськради планувало обмежити доступ мешканців громади на сесійні засідання і проводити їх у закритому режимі. Мотивувалися дією воєнного стану в країні. Але виносити це не голосування депутатів на сесії, що відбулася 21 березня, все ж не стали. Ситуацію аналізує Переяслав.City.
У проєкті були ознаки порушення конституційних прав
Чому важливо про це так детально говорити? Бо це про сталість розвитку нашої громади. Якщо мріємо про перемогу, докладаємося для її здобуття, то маємо ставити планку і для дня завтрашнього – почати відновлюватися хоча б на рівні громадянських прав і свобод. Якщо бачимо українців як частину європейської спільноти, то маємо приймати і втілювати демократичні цінності. Якщо боремося проти тоталітарної диктатури агресора, то маємо озирнутися і вдома поправити те, що є ознакою авторитарних режимів.
І в цьому сенсі ситуація в міськраді є досить показовою. На минулу сесію планували винести першим питання «Про внесення змін до Регламенту Переяславської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Переяславської міської ради від 17.11.2020 № 07-02-VIII». Втім, на початку засідання міський голова Вячеслав Саулко оголосив, що це з порядку денного знімається. Без пояснень.
Секретар ради Лідія Оверчук після засідання Переяслав.City сказала, що питання зняли з розгляду на доопрацювання. Документ потребує юридичної правки, а на даний час у міськраді немає юриста.
Прокоментувала ситуацію нашому виданню і депутатка Аліна Римар, голова постійної депутатської комісії з питань регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень ради, співпраці з органами самоорганізації населення, законності та правопорядку, запобігання і протидії корупції, охорони прав і законних інтересів громадян:
– На засіданні постійної депутатської комісії ми не підтримали підготовлений апаратом ради проєкт рішення. У ньому були ознаки порушення конституційних прав громадян, пропоновані зміни суперечили нормам законодавства про місцеве самоврядування та іншим. Словом, юридично він був невивірений.
На сесії 22 березня депутатка Аліна Римар вчергове закликала всіх учасників засідань дотримуватися Регламенту ради
Міський голова теж порушував регламент
Водночас Аліна Римар підготувала виступ на цю сесію саме щодо дотримання регламенту і загалом про взаємоповагу усіх учасників процесу.
– Я завжди з повагою ставилася до тих людей, які мають активну життєву позицію, висловлюються у конструктивний спосіб, намагаються брати активну участь у місцевому самоврядуванні. Але ж є елементарні правила поведінки, спілкування, етики. Мені шкода, що я маю стояти за цією трибуною й розповідати про них, – зауважила Аліна Михайлівна, апелюючи, зокрема, до присутньої Галини Дудар. Мала на увазі попередній інцидент, коли активістка сварилася на міського голову під час виконання державного гімну в сесійній залі.
– Чесно кажучи, мене неприємно здивувало те, що я побачила – як з боку громадських активістів, так і посадовців міської ради, – зазначила депутатка. Вона зауважила і міському голові, який теж порушував регламент, коли не надавав слова депутатам.
– Андрій Іващенко просив проголосувати процедурне питання, а ви одноосібно вирішили, що його ставити не будете. Нагадую, що у вас у цій сесійній залі є один голос, але є ще 26 депутатів, які мають таке саме право голосу, як і Ви, – зауважила Вячеславу Саулку. – Давайте спільно вирішуватимемо, що будемо слухати у цій сесійній залі, а що не будемо.
Адвокацію влади не сприйняли і депутати
Чергове прагнення міської влади мінімізувати втручання мешканців у свою діяльність небезпідставне. Особливо після спроби оголосити недовіру і відправити достроково у відставку Вячеслава Саулка на скандальних сесіях у листопаді 2023 року.
Відтоді проблема з веденням сесій міськради і щоразовим порушенням регламенту не вирішилася. Адже й рівень комунікації влади та ініціативної групи, яку в публічному просторі представляє згадувана переяславка Галина Дудар, – особливо не покращився. Міський голова теж потерпає від їхнього активного хейту в соцмережі. Водночас все більше зауважень до голови громади почало звучати і від депутатів. Це підтвердилося і на сесії міськради 21 квітня.
Нагадаємо, що дві сесії підряд від початку року починали тривалими (по 12-10 хвилин) виступами депутата Олександра Матвієнка. Він як би то роз’яснював місце кожного в демократичному суспільстві, нагадав норми закону в умовах воєнного стану тощо. Загалом звелося до протиставлення «купки галасливих противників, які чинять в сесійній залі безлад» депутатському корпусу та посадовим особам чинної влади, яку, схоже, намагався адвокатувати.
Та й ці виступи, насправді блискучі за структурою, з історичними екскурсами, нагадуванням конституційних та громадянських прав і обов’язків та багатьма іншими важливими меседжами, не пом’якшили атмосферу. Більше того, якщо першу промову колеги толерантно вислухали, то вдруге не змовчали. Навіть попри те, що промовець характеризував депутатів як "політичну еліту чи то істеблішмент громади", яку "обирали як найкращих".
Зокрема, його колега Марина Навальна сказала, що при всій повазі до нього воліла, аби в сесійній залі кожен депутат мав рівні права і можливість виступати на початку сесії. А загалом вони приходять до зали заради головного: ухвалювати рішення задля користі громади. «Нам сьогодні болить більше фронт, допомога захисникам чи те, хто і що зробив» – зауважила і Людмила Шимченко на чергову похвалу міського голови. Матвієнко про нього, зокрема, так сказав: «Кандидат ветеринарних наук, почесний житель Переяславської громади, збудував храм. Це заслуговує хоча б на елементарну повагу та подяку, а не на прокльони». Утім така адвокація влади ще більше додала жару.
Чи підтримує громада Галину Дудар
У своєму виступі на січневій сесії депутат Олександр Матвієнко стверджував, що він "вивчав громадську думку і вона у великій мірі проти тих людей, які у сесійній залі чинять безлад". Депутат не називав конкретних імен.
Та оскільки в групі активістів є очевидний лідер, ми персоналізували і заради внутрішнього аналізу ситуації 18 січня Переяслав.City провело невелике публічне опитування на своїх інформаційних майданчиках. Кожен із них має різну аудиторію, як за віком та вподобаннями, так і географічно. Тепер же принагідно згадаємо про ці результати.
Запитання було таке: "Чи підтримуєте ви позицію і дії переяславських активістів на чолі з Галиною Дудар?"
Інстаграм-сторінка є найменш політично заангажованою, це переважно молодіжний майданчик і тому особливої активності в цьому опитуванні ми не очікували. Між тим результат співвідношення відповідей цікавий, він такий: так – 18 (41,8%); ні – 14 (32,6%); частково – 11 (25,6%).
На телеграм-каналі опитування анонімне, у ньому взяли участь 268 підписників, які відповіли: так – 138 (51,5%); ні – 64 (23,9%); частково – 66 (24,6%).
У фейсбуці опитування авторизується, тому припускаємо, що не всі охочі захотіли "засвітитися". хоча саме цю платформу у Переяславі і влада, і опозиція обрали як основну для спілкування. Тут 379 читачів надали свої відповіді: так – 299 (79%); ні – 59 (15,5%); частково – 21 (5,5%).
У висвітлення діяльності міськрада вклала 1,5 млн грн
Водночас і від офіційного публічного «висвітлення своєї діяльності» міськрада не відмовилася. Більше того, з бюджету громади на інформаційний супровід міського голови спрямувала чималі кошти – близько 1,5 млн грн тільки за період воєнного стану. Навіть у перший рік війни укладено договори щонайменше на 550 тис. грн і з бюджету сплатили власникам каналу Proslav за поширення інформації на сайті та соцмережах. Ще майже 685 тис. гривень цей же ресурс отримав бюджетних коштів у 2023 році. І в 2024 році – 47, 4 тис грн.
На інформування громади через друковане видання «Вісник Переяславщини» за 2022-2023 роки з бюджету спрямували загалом 135 тис. грн.
Сайти Переяслав.City (веде редакція "Вісника") та «Інформатор» (приватний канал, який фінансується місцевим бізнесом), водночас так само не менше пишуть про життя громади та роботу влади зокрема, але без оплати бюджетними коштами.
Отож, витративши шалені гроші на популярність у фейсбуці міська влада не домоглася головного – порозуміння і конструктиву зі своєю громадою. Бо саме там накопичується увесь негатив проти неї. А тепер все частіше про проблеми комунікації говорять і депутати.
Особливо чутливу тему порушив на цій сесії депутат Григорій Порало – про ставлення і брак уваги міської влади до мешканців сіл, які увійшли до об’єднаної громади. Його виступ заслуговує окремої уваги.
Віднедавна Вячеслав Саулко почав вести щотижневий звіт на своїй сторінці у фейсбуці: загальне означення подій за тиждень, якісь емоційні коментарі. Зокрема, нині згадав і минулу сесію.
Не все можна списати на "режим мовчання" і війну
Потік невдоволення на свою адресу зазвичай отримує чи не кожен голова громади з різних приводів. Під час повномасштабної війни їх побільшало. Бо від місцевої влади люди очікують не тільки ефективних дій, заходів безпеки, забезпечення важливими ресурсами для життя, а й, як не дивно, ще більшої ніж зазвичай комунікації. Громаді важливо обговорити те, про що люди не знають, але підозрюють, у чому сумніваються, тому недовіряють. Бо саме страх і незнання породжують такі бунтівні настрої.
Так, під час війни діє своєрідний «режим мовчання». Та і він має свої межі, визначені позиції. Натомість, як стає очевидно, у Переяславській громаді влада ним часто прикривається як щитом. Де треба, а де й без нагальної необхідності.
Одне з головних звернень активістів до міського голови було з приводу його звітності. Зокрема, скільки коштів з бюджету направляли ЗСУ, на підтримку землякам-воїнам, лікування та реабілітацію поранених. І загалом громада хотіла почути звіт голови про виконану роботу. Зрештою, Вячеслав Саулко озвучив свій звіт, але його сприйнятття на той час у сесійній залі вже було недовірливе.
Також звучали претензії і щодо замовчування публічної інформації, зокрема, про дату проведення сесій та проектів рішень.
Як наголошує Данило Глоба, експерт навчального курсу ІСАР "Єднання" «Відбудовуємо разом: як висвітлювати відновлення країни в складні часи», збирати інформацію про діяльність органів влади в умовах воєнного часу варто і необхідно, бо це є форма громадського моніторингу.
Хоча на початку повномасштабного вторгнення органи місцевого самоврядування насправді отримали право частково обмежити доступ до публічної інформації. Порядок регулювався Постановою Кабміну від 12 березня 2022 року Крім цього, мали дозвіл не оголошувати дату зібрань, не публікувати проєкти рішень, але ухвалені мають бути оприлюднені.
Конструктив досягається взаємодією влади і громади
На третьому році війни ця ситуація змінилася. У сусідніх громадах, наприклад, Студениківська чи Березанська на офіційних ресурсах уже сповіщають громаду і про дату сесії, і які рішення пропонується на затвердження. Відкритими стали і чимало інших громад, міст. Звісно, окрім інформації оборонного характеру (зміст якої теж регламентується) чи конфіденційної щодо захисту персональних даних. Але в таких умовах замість завести ситуацію в цивілізоване русло, ще у багатьох посадовців спрацьовує переконання, що війна все спише.
Одначе національне законодавство, воєнний стан та обмеження, пов’язані з ним, не забороняють повної участі громадян у місцевому самоврядуванні. Навіть згадані урядовою постановою обмеження є тимчасовими. На сьогодні немає жодного законодавчого акту, який би повністю позбавляв громадян права участі у житті своєї громади.
Навіть під час війни громадянам так само гарантується право на вільний доступ до інформації про діяльність місцевої влади, відвідування засідань органів місцевого самоврядування, подання електронних петицій, проведення зустрічей тощо. Звернення можуть стосуватися будь-якого питання, яке турбує мешканців громади або потребує негайного вирішення. Залежно від рівня безпеки і можливостей кожного регіону можна використовувати гнучкі форми участі громадян. Але це вимагає і від влади посиленої взаємодії з громадою. На цьому наголошує медіатренер програми «Відбудова України через журналістику рішень: як допомагати впроваджувати зміни у громадах» Анатолій Марциновський.
А що в цей період відбувалося в Переяславській громаді?
На початку війни при Переяславській міській раді створили благодійний фонд, куди місцеві бізнеси і не тільки поклали свої мільйони на підтримку тероборони. Міськрада прозвітували не про всі витрати. Затим почалася епопея з укриттям для дітей. Далі сакури, бруківки, клени… Навіть у сесійній залі депутати почали обурюватися, що вони погоджують виділення коштів на одне, а влада їх витрачає на інше. Насамперед це стосувалося благоустрою і озеленення. Тобто прозорості дій влади бракувало не тільки громадянам, а й депутатам.
І коли у липні 2023 року з бюджету виділили на пам’ятник Сікорському 2,5 млн, люди вибухнули гнівом. Бо в країні – війна. І чоловіки з Переяславської громади стояли на фронті часом без необхідного особистого спорядження захисту, потребували автівок, прицілів, дронів і багато іншого, аби ефективно протистояти ворогу і зберегти своє життя та захистити спокійній дні і ночі тут, в тилу.
Як їм допомагала громада? Було велике питання під грифом «секретно». І ця утаємниченість обурювала людей. У них не було інформації (або вона була в певному сегментованому доступі) про обсяги і призначення певної допомоги ЗСУ, як вона використана. Громада потребувала звіту від влади, куди вона витрачає їхні гроші. Бо це гроші людей, тих, хто працював і сплачував податки. І вони мали право знати. Це базова норма для суспільства, акцентував у ході навчальної програми «Роль медіа у процесах відбудови країни: що, як і навіщо писати про відновлення України» тренер Юрій Ніколов, редактор ресурсу «Наші гроші».
Переяславці – особливі люди. Як, мабуть, і в кожному місті. Невдоволених багато, але вголос говорити про це стримувалися – не на часі. Втім у листопаді під міську раду почали приходити найсміливіші з плакатами «Гроші на ЗСУ». Тоді по всій країні піднялася хвиля таких акцій.
Йшлося про те, що місцеві бюджети отримали додаткове наповнення завдяки ПДФО військовослужбовців, яким підвищили зарплатню, але на армію не всі громади виділяли достатньо.
Саме такі претензії переяславці мали і до своєї влади. Та обговорити це конструктивно не змогли. Залучення осіб, які не є мешканцями громади, але на сесії поводяться неприпустимо, цілком скопроментувало опозиційну силу громади.
«Я на сесії не для того, щоб слухати компліменти чи хейт у бік міського голови»
Повертаючись до основного меседжу на минулій сесії депутатки Аліна Римар. Вона зазначила, що заради уникнення конфліктності щодо доступу на сесійні засідання, депутати погодили спрощену процедуру для громадян, як хочуть бути там присутніми. Для цього достатньо написати заяву, сфотографувати і відправити її на електронну пошту міськради. Є необхідність виступити – записатися треба завчасно. Та навіть це роблять не всі, хто сюди приходить, і затим вчиняє гвалт.
Тож взаєморозуміння годі чекати, якщо сторони не дотримуються правил. Вони єдині для всіх: для громадських активістів, депутатів і для міського голови.
– Я хочу ще раз попросити, давайте припинемо із сесії робити балаган, – закликала Аліна Римар. – Хочете виступити – підніміть рук і скажіть. Але не з кожного ж питання, є межі розумності. Я особисто прихожу на сесію і витрачаю найдорожче, що в мене є – час – не для того, щоб слухати компліментарні виступи на адресу міського голови, або хвилю хейту. Хочете висловитися – ідіть у кабінет до нього і спілкуйтеся. Я за те, щоб ми тут працювали конструктивно і на користь громади.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
