Учасник АТО, боєць ЗСУ, захисник України Ігор Сабадаш із села Мшана, що на Львівщині, перед початком повномасштабної війни відкрив власне "Еко-Ранчо Сабадаш". 24 лютого 2022 року всю худобу, яку мав випустив у поле і пішов на війну. Зараз військовослужбовець продовжує займатися фермерським господарством, на щастя, його корів та коней врятували добрі люди. Переяслав.City побував на ранчо, тож про пана Ігоря, його справу і державну підтримку військових – у статті.

Як учасник АТО став фермером

У володінні Ігоря САБАДАША (42 роки) – 100 гектарів пасовища. Чоловік має 80 голів корів загального стада, десять коней і два поні, кілька свиней. Крім того, є на ранчо також гуси. До речі, саме з птиці, як розповів Ігор Ярославович, усе й почалося.

– У кінці 2013-го року я прибирав у себе на подвір'ї і металолом вирішив здати на "чормет", привіз у відповідне місце, а мужик каже "я не маю грошей". А мені й не треба були гроші, я хотів те все кудись подіти. Але він просто брати не схотів – дав мені за металолом троє гусей – дві гуски і гусака. Мені шкода було їх різати і поголів'я збільшувалось, доходило навіть до кількох тисяч доходило, але попри то я взяв ще три бичка оного року, десять другого, і по-трохи все закрутилося, але ще не на фермерському рівні.

"...дав мені за металолом троє гусей – дві гуски і гусака"

Вирішив відкрити власну справу вже будучи ветераном АТО. Отримавши бойовий досвід на Донбасі, повернувся додому і зрозумів, що хочу спробувати свої сили у фермерстві. Протягом 2016-2020 років на Львівщині діяла програма, за якою давали пільгове кредитування на започаткування чи розвиток аграрного бізнесу.

Я скористався цією можливістю і розпочав свій бізнес з вирощування гусей, а сьогодні вже займаюся вирощуванням молодняка великої рогатої худоби. У процесі вирощування гусей зрозумів, що потрібні великі кошти для зміни технічних приміщень з їх утримання, а розведення великої рогатої худоби для мого ранчо – це додатковий напрям, з якого можна отримувати прибуток і розвиватись.

Ігор Сабадаш: "У 2020-му отримав півмільйона гривень кредитних коштів для розширення ферми, придбав 15 голів корів абердин-ангуської породи та шароле".

Планам фермера завадила війна

Ігор Ярославович планував розвивати своє ранчо, примножувати поголів'я стада, а також влаштовувати територією еко-туризм. Але так склалося, що в далекоглядні плани родини Сабадашів життя внесло свої корективи. 24 лютого 2022 року росія пішла на Україну з війною. У перший же день повномасштабного вторгнення Ігор не роздумуючи покинув усе і поїхав воювати.

– Дружина розбудила і сказала, що почалася війна. У мене рюкзак був готовий, я десь всередині себе відчував, що так буде. Став метикувати як дружину та двох дочок відправити за кордон. Усю худобу випустив у чисте поле (на простору територію ранчо, яка тоді не мала огорожі, – авт.) і пішов у військкомат.

Дерев'яний зріз із сімейним фото подружжя СабадашівДерев'яний зріз із сімейним фото подружжя СабадашівАвтор: Іванна Данюк

Територія ранчоТериторія ранчо

Простори "Еко-Ранчо Сабадаш"Простори "Еко-Ранчо Сабадаш"

Вже на другий день став усіх кого тільки можна обдзвонювати, щоб забрали моє стадо до себе. І люди відгукнулися, я щиро вдячний їм. Чужі люди долучилися, друзі допомогли, приглянули за поголів'ям поки мене не було. Через два місяці війни, 29 квітня, я був поранений, повернувся додому, але довгий час не міг працювати на цій фермі. Тож люди буквально врятували моє ранчо.

Підтримка від держави є

– Я не можу сказати, що моє "Еко-Ранчо" приносить хороший прибуток, але на хліб вистачає і в критичних мінусах, на щастя, не доводилося бути. Час від часу маємо дотації від держави. Наприклад, минулого року була хороша дотація на корови які стали коровами саме в нашому господарстві. Що це означає? Ті телички, які в мене на господарстві вродилися вже виросли і стали коровами. На їх утримання була дотація 35 000 за одну голову. Через встановлений ліміт, ми подали заявку на 10 голів, хоча мали вже більше таких. Для ферми 350 000 то не є великі гроші, але і не малі.

Міська рада Городоцької громади, до складу якої входить наше село, також пішла мені на зустріч. По-перше, дали мені на 20 років в оренду землю. А по-друге, за низькою орендною ставкою. Точніше, спочатку було вирішено, що я за землю маю сплачувати 12 %, але ж ця земля не приносить прибутку, я її не "пахаю", та й де тут обробляти – частина землі з гори, інша – болота і торфовища. Тож я став клопотати, щоб відсоткову ставку за оренду мені знизили. У міськраді переглянули своє рішення і на шість років понизили мені податок до 1 %.

Автор: Іванна Данюк

У нагоді стають і грантові проєкти

– Я ще не можу похизуватися великим досвідом участі в грантових проєктах. Але кілька все ж маю. Наприклад, востаннє ранчо брало участь у проєкті "Кроки до розвитку села" від благодійного фонду "МХП – громаді".

"Зараз за 50 тисяч такий трактор вже не купити"

Ми виграли 50 тисяч гривень. Це зараз звучить ніби не так і багато, але тоді вага цієї суми була хороша. Я придбав на ранчо маленький тракторець з косаркою та причепом. Така техніка мені потрібна була. Зараз за 50 тисяч такий трактор вже не купити.

Хороша справа – гранти, але клопітка. Треба проєкт написати, розписати повністю бізнес-план, або чому саме те чи інше технічне оснащення хочеш купити, прорахувати все і звичайно ж описати свою заявку так, щоб саме на неї виділили кошти. Тому, власне, мені ще не довелося взяти багато грантів, – жартуючи підсумовує Ігор Сабадаш.

Ігор Сабадаш, власник ранчо, ветеран АТО, захисник УкраїниІгор Сабадаш, власник ранчо, ветеран АТО, захисник України

Майбутнє покаже...

Планувати щось на перед, як зізнався фермер-учасник бойових дій, він не любить і не робить цього. Життєвий досвід підтверджує переконання Ігоря в тому, що треба жити сьогоднішнім днем, а майбутнє покаже, що буде далі.

Загалом, звичайно, хочеться розвивати еко-туризм, щоб люди приїжджали з усіх куточків України на гостину до мого ранчо. Хочеться, щоб на території був інструктор, який міг навчити охочих верховій їзді, а ще можна було б спробувати впроваджувати іпотерапію для людей з інвалідністю.

Я уявляю, що колись на ранчо будуть приїздити родини з дітьми щоб відпочити і погратися з поні.

Словом, мрій багато, але поки на їх втілення у життя бракує людей. Так, саме людей. Зараз війна, чоловіки воюють, багато українців за кордоном, а без фізичної сили, без людей, реалізувати мої задуми просто не можливо.

Відтак, поки будемо продовжувати вирощування м'ясного поголів'я корів, биків, свиней та гусей і доглядати за кіньми та поні, яких маємо. Уже весна, а далі літо – у цей період до нас навідуються люди, особливо діти, щоб подихати свіжим повітрям, поспілкуватися з кіньми, відпочити від щоденної суєти.

Побувати на "Еко-Ранчо Сабадаш", помилуватися красою об'ємної території господарства, побачити коней та поні, а також поспілкуватися з власником ранчо Ігорем Сабадашом, Переяслав.City зміг у рамках медіа-туру "Ефективне управління громадами на Львівщині під час війни. Досягнення та виклики", який організував Харківський прес-клуб разом із львівськими колегами.

Журналісти з 10 областей України відвідали "Еко-Ранчо Сабадаш"Журналісти з 12 областей України відвідали "Еко-Ранчо Сабадаш"

Фото на згадку про відвідини "Еко-Ранчо Сабадаш"Фото на згадку про відвідини "Еко-Ранчо Сабадаш"Автор: Руслана Сулік

Автор: Іванна Данюк

Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися