До початку повномасштабної війни в 2022 році, українські освітні заклади не очікували зіткнутися з реальною загрозою ракетних атак. З таким викликом стикаються школи, зокрема в східних та південних регіонах України, де навчання продовжується переважно дистанційно. Тим часом, області, розташовані далі від лінії фронту, адаптували свої підвали під укриття та вже відновили офлайн або змішані форми навчання. Актуальним залишається питання повернення до звичайного навчання найближчим часом для дітей східних та південних регіонів України досі навчаються лише дистанційно. Як можна убезпечити дітей неподалік від лінії фронту, розповідає Переяслав.City.
Якими повинні бути шкільні укриття
Ще з минулого, 2022-2023 навчального року багато шкіл, здебільшого у віддалених від фронту областях, повернулись до очного або змішаного формату навчання. Для цього необхідно було виконати дві вимоги: мати облаштоване укриття та отримати дозвіл від спеціальної комісії, повідомляє Центр громадського моніторингу та контролю.
Укриттям може бути підвальне або цокольне приміщення, в якому відсутні каналізаційні труби, облаштоване стільцями чи ліжками, освітленням та питною водою. Як повідомляв міністр освіти Оксен Лісовий, станом на липень 2023 року такі укриття мали 75% шкіл по всій країні.
Фото: КМДА, Михайло Криволапов
Інша ситуація у прифронтових областях. Миколаївська область відновила офлайн-навчання у низці шкіл з 1 вересня минулого року, 50 шкіл Запорізької області вже також повернули дітей за парти. Проте школярі Харківської та Херсонської областей досі вчаться лише дистанційно. Оскільки на озброєнні росіян є ракети, що долітають за 40-42 секунди, а самі області потерпають від обстрілів по декілька разів на день, відновлювати очне навчання наразі небезпечно.
При цьому, “прифронтові” школи зі звичайними укриттями в підвалі також не будуть допускати до відновлення офлайн-навчання, вони повинні бути обладнані захисною спорудою — сховищем або протирадіаційним укриттям з водопостачанням, водовідведенням, вентиляцією, системою пожежогасіння.
Друга проблема прифронтових областей — великий відсоток шкіл, що були зруйновані внаслідок війни. За словами міністра освіти Оксена Лісового, лише за перший рік великої війни російські окупанти вщент зруйнували 180 шкіл, ще понад 1,3 тисячі — пошкодили. Критична ситуація склалася в Херсонській області: на її деокупованій частині школи зруйновані чи пошкоджені практично в кожному селі.
Окупанти скинули авіабомбу на школу в селі Зміївка Бериславського району/13.04.2023 Фото: Херсонська обласна прокуратура
Підземні школи: дорого, але надійно
Попри те, що безпекова ситуація у прифронтових областях залишається вкрай складною, місцеві адміністрації розглядають варіанти повернення частини шкіл до офлайн або змішаного формату навчання. За словами Івана Федорова, очільника Запорізької ОВА, школярі низки освітніх закладів можуть повернутися за парти, проте лише якщо заклад здатен зробити освітній процес безпечним. Зокрема, за останній час на Запоріжжі облаштували укриття у 20 школах.
Фото: Запорізька ОДА
До навчання в офлайн-режимі з 1 вересня 2024 року готуються повертатись і на Харківщині, щоправда лише в двох районах — Лозівському та Красноградському.
Наразі в прифронтових областях тривають роботи з відновлення пошкоджених та зруйнованих шкіл, а також облаштування належних укриттів. Кошти на це залучаються з усіх можливих напрямків — грантових та донорських програм, місцевих бюджетів та державного фінансування.
Зокрема, на початку квітня Кабмін виділив 2,5 мільярда гривень на облаштування укриттів у прифронтових регіонах, а саме:
- Харківська область – 500 мільйонів гривень;
- Дніпропетровська область – 500 мільйонів гривень;
- Запорізька область – 500 мільйонів гривень;
- Миколаївська область – 200 мільйонів гривень;
- Херсонська область – 200 мільйонів гривень;
- Одеська область – 150 мільйонів гривень;
- Сумська область – 150 мільйонів гривень;
- Чернігівська область – 150 мільйонів гривень.
"Пріоритетне завдання МОН – відновити доступ до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація. Базова потреба – наявність укриттів у школах", – зазначив міністр освіти й науки Оксен Лісовий.
Одним з ноу-хау прифронтових регіонів є будівництво підземних шкіл. Першу таку вже збудували в Харкові.
Вона має 20 класних кімнат і розрахована на прийом 900 учнів. Такі ж заклади вже будуються в місті Люботин та селищі Коротич Харківської області. Наступні підземні школи можуть з’явитися у місті Шостка (Сумська область), в Запоріжжі та Херсоні. Щоправда, реалізація таких проєктів потребує чималих грошей: на будівництво підземної школи в Харкові пішло 78 млн грн, а у Коротичі — 99 млн грн. Проте такі об’єкти будуть надійними: архітектори зазначають, що такі укриття можуть захистити не лише від уламків, а й від прямого влучання ракет, якими росіяни обстрілюють мирні міста.
"Глибина закладання споруди – від 4 до 7 метрів, залежно від рівня наявного ґрунту. Стіни завтовшки 400 міліметрів, армування посилене", – коментував виконавець робіт на Харківщині Владислав Худокормов.
Тому, ймовірно, що такі школи не стануть масовим явищем. Проте вони можуть стати нормою для тих населених пунктів, які знаходяться найближче до лінії фронту. Як розпочнеться новий навчальний рік для дітей з прифронтових областей, залежатиме від багатьох факторів. Але українська влада та освітяни роблять все можливе, щоб діти, навіть у найскладніших умовах, мали доступ до знань і могли здобути якісну освіту.
Будівництво підземної школиФото: видання Об'єктив
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
