Ще в 2015 році в Переяславі запровадили практику роздільного збору побутових відходів. У місті встановили навіть сортувальні баки. Але, на жаль, новаторська справа не дала такого ефекту, який можна було очікувати. Населення не зовсім добре навчилося екологічно поводитися з відходами. Водночас ця проблема стала поштовхом до початку екодіяльності переяславської молоді, розповідає Переяслав.City.
Про перші кілограми кришечок
Сестри Марина Калашник і Дана Махмудова давно цікавились питанням переробки пластику. Свою системну роботу в цьому напрямку починали у співпраці з громадською організацією «Мрія вільних людей» з Одеси, які допомогли їм розробити алгоритм початку процесу збору вторинної сировини. Ось що розповіли ініціаторки про розвиток свого проєкту і його завдання.
Дана (підприємиця): – Коли я була головою волонтерського відділу в переяславському університеті, ми ще в 2020 році вперше відкрили збір кришечок. Виручені кошти від їх збуту мали відправити на виготовлення протезів. Але почався ковідний карантин, і весь зібраний нами пластик залишився в приміщенні студради. А рік тому ми дізналися про екозбір «Пластик рятує життя 1.0», і тоді наші 70 кілограмів кришечок відправили саме туди.
Запит на цей матеріал досі активний. Тож ми скооперувались з Мариною та почали власну справу – у гуртожитках та корпусах університету поставили контейнери для збору. Насправді то були звичайні картонні коробки з-під побутової хімії. Ми вирізали в них дірки, щоб вкидати кришечки, а другу заклеїли скотчем – так було видно, скільки вже зібрано, щоб люди активніше долучалися.
Про ПЕТ-пляшки, макулатуру, батарейки
Марина (заступниця декана факультету економіки Університету Григорія Сковороди в Переяславі): – Через декілька місяців такої діяльності ми почали думати і щодо збору іншої сировини, яку можна здавати на переробку – виручити якісь кошти для допомоги військовим і водночас подбати про довкілля. А поки все це просто викидається десь на звалище. Так почали збирати різний пластик, ПЕТ-пляшки, макулатуру та інше. Уже відправляли понад 200 використаних електронних цигарок на павербанки та автономні лампочки для військових.
Шукаємо інвестора, який допоможе нам утилізувати використані батарейки, бо це дорога справа. У них міститься ртуть, кадмій, магній, свинець та купа іншого. Лише одна батарейка, яку просто так викинули, наприклад, десь у лісі, забруднює шкідливими компонентами близько 400 літрів води і 20 квадратних метрів ґрунту.
Збираємо і використану різну тару, яку пристосовуємо для волонтерської роботи. Наприклад, пластикові п’ятилітрові бутлі з-під води, просимо їх не стискати – минулого літа волонтери в них солили огірки для хлопців. Жерстяні баночки з-під різних консервів ідуть на окопні свічки.
Про підготовку і збут вторсировини
Дана: – Важливо, щоб люди приносили відсортовану і чисту сировину. Брудну не приймають на переробку. Спочатку ми навіть мили кришечки в пральній машині. Зараз якщо й приносять брудний пластик, ми його складаємо в окремі коробки. Але закликаємо людей відповідально ставитися до цього.
Перед тим, як нести пляшки, потрібно з них зняти етикетки і окремо кришечки, а саму пляшку максимально зім’яти. Щоб вона займала найменше місця. Ще бажано сортувати пластик за кольором, різні пляшечки з-під хімічних засобів – окремо. У кожної людини, яка приносить сировину, це займе декілька хвилин. А нам посортувати близько 400 кг зібраного гамузом пластику – це 5 годин безперервної роботи.
Марина: – Зараз ми всі зібрані кришечки передаємо в одеську ГО «Місто майбутнього», які ведуть уже третій етап збору «Пластик рятує життя 2.0». Туди ми відправили спочатку майже 100 кг, а потім іще 200 кг – це приблизно 15 повних мішків.
Зібрану макулатуру, папір, ПЕТ-пляшки, плівку – все це поки що накопичуємо на міні-складі в моєму мультимагазині «Студент». Бо щоб було вигідно його вивезти, потрібно ваги не менше 1 тони.
Про гроші на потреби військових
Марина: – Звісно, є пункти прийому таких відходів у Переяславі, але вигідніше буде здавати напряму гуртовим закупівельникам сировини. А нам важливо виручити якомога більше коштів, аби закрити чисельні запити військових. Наприклад, їм необхідні РЕБи, аби захищатися від дронів-камікадзе. Переносний РЕБ вартістю 100 тисяч гривень допоможе обережніше заходити на позиції.
Тому поки наше волонтерство – заради допомоги нашим хлопцям. А як тільки з’являться можливості, реалізуємо й інші проекти, зокрема, аби закупити хоча б якісні контейнери. В майбутньому плануємо їх розмістити в різних місцях у місті, щоб людям було зручніше сортувати. Поки що всю роботу виконуємо лише за рахунок наших із сестрою зарплат.
Про грантовий проєкт
Марина: – У квітні цього року ми виграли грант від Міжнародної організації з міграції (МОМ), яка надає допомогу і таким як у нас мікропідприємствам. Вони підтримали пропозицію наш проєкт "Подорожуй безпечно: поради щодо роботи та міграції". Тепер займатимемося не лише збором вторинної сировини на переробку, а ще й просвітницькою екологічною діяльністю. Будемо їздити в навчальні заклади Переяславської та Вороньківської громад Бориспільського району, розповідатимемо про нашу діяльність, залучатимемо до партнерства ентузіастів, можливо, бізнес. Прагнемо до об’єднання з підприємцями нашого міста, аби разом зробити щось корисне для розвитку громади.
Про громадську організацію
Марина: – Ми зрозуміли, щоб масштабувати свою діяльність, потрібно і забезпечення, і якісь правові засади. Тож наприкінці квітня цього року офіційно зареєстрували свою громадську організацію «Бізнес. Інновації. Туризм». Скорочено це і українською, і англійською звучить як «БІТ».
Я викладаю на кафедрі професійної освіти, і в нас є спеціальність, пов’язана з туризмом. Ще раніше, в 2009 році, я навчалася в Житомирському коледжі ресторанно-туристичного бізнесу. Нині хочу реалізувати свої знання для створення туристичної привабливості Переяслава. Наприклад, є задум реалізувати проєкт «Еко-садиба» в одному із ближніх сіл. Зараз на таке є запит.
Грантові кошти заплановано використати на нашу теперішню діяльність. Найперше, щоб поставити контейнери для кришечок. Також зал, де зараз зберігаємо сировину, плануємо переробити у міні-сортувальну станцію. Також є потреба облаштувати офіс, щоб проводити зустрічі, планування, певні заходи.
Про команда і перспективи
Марина: – Наша команда поки що маленька – ми з Даною як засновниці, і наша комунікаційниця Оксана Луцик. Вона пише про нас у соцмережах, ведемо прямі трансляції у ТікТоці. Таким чином зібрали певну свою аудиторію, однодумців з інших міст України. Оксана працює над розробкою і нашого власного сайту. Ми вже купили домен і невдовзі анонсуємо його роботу. Там буде повністю вся інформація про нас: відомості про проєкти, звітність, вакансії, наші контакти.
Багато людей зацікавлюються, але як запальнички – розуміючи, що це маленькі кроки, то просто перегорають. Ми зараз в пошуках людей з конструктивними ідеями, адже плануємо неодноразово подаватися на гранти.
Дана: – Ми запрошуємо до співпраці молодь з 16 років, яка хоче дбати про довкілля, пропагувати у громаді свідоме споживання, правила сортування та переробки. Ми відкриті до співпраці з усіма школами, садочками та іншими організаціями, які можуть сприяти у зборі кришечки. До речі, я гарантую від себе смачну каву або чай, і на перший раз рукавички – а ви приходьте з бажанням, я навіть розказуватиму анекдоти і історії. В нас тут класна атмосфера!
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
