Вчилися вив'язувати жінок хусткою, а також дізнавалися про призначення весільного вінка. У переяславському Центрі спільнотворення "Любомир" наприкінці травня відбувся тематичний захід, розповідає Переяслав.City.
Дійство зібрало разом творчих і талановитих особистостей, які не тільки вивчають, а й відроджують народні звичаї, обряди і традиції. Під час заходу акцент зробили на особливостях відзначення Трійці або зеленої неділі.
Трійця – це одне з головних християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадесятих свят, а в католицизмі має найвищий статус торжества. Напередодні Зелених свят, в суботу, ще до сходу сонця, молоді дівчата йшли до лісу і в поле, рвали запашне зілля. Ввечері вже хлопці рубали з липи, берези, дуба, клена гілля, щоб ними замаїти господарство. Зіллям же прикрашали віконниці та ікони в будинку. Не заквітчати оселю вважалося тяжким гріхом.
Кімнати, або, як українці ще кажуть, світлиці в приміщенні "Любомиру" всі були прикрашені різнотрав'ям. Гості могли повноцінно перейнятися колоритністю саме Зелених свят.
– Людмила Шкіра, Микола Шкіра та Наталія Шкіра, наукові співробітники НІЕЗ "Переяслав" розповіли нам про Вечорниці, про призначення весільних вінків і їх особливий символізм, про "Дідуха". А ще Наталія Шкіра провела нам майстер-клас із вив'язування жінок хусткою. Виявляється, хустку ще треба вмвіти зав'язати. Жінки нею покривали голову по-різному, залежно від того, куди йдуть. Також по вдягненій хутці раніше відразу взнавали дівчину, заміню жінку, матір чи вдову. Дуже багато є особливостей у ритуалі вив'язування хустки. Це неймовірно цікаво, – прокоментувала директорка "Любомиру" Любов Онопрієнко.
Хустка – незмінний атрибут жіночого вбрання українки. Ще у слов’янських народів, які жили на території нашої країни було не прийнято виходити на люди простоволосою, тобто з непокритою головою.
Спочатку голову покривали просто шматком білої тканини. З часом цю тканину як і одяг почали прикрашати вишивкою. Чим вищий соціальний статус був у жінки – тим багатшою була тканина та вишивка. Йшов час, жіночий костюм українок ставав все складнішим та вигадливішим і замість шматка полотна для покриття голови в склад жіночого костюма ввійшла хустка.
Взяли участь у заході також вокалісти народного аматорського колективу "Вербиченька" з Ковалина та директорка тамтешнього будинку культури Любов Задорожня.
– Ми разом вже понад 30 років, – наголосила Любов Михайлівна, – проводимо роботу з відродження традицій села, відновлюємо звичаї, а також у довгожителів дізнаємося слова старовинних пісень і записуємо їх. Сьогодні ми виконали кілька таких пісень. Гості колись чули лише одну з них, а решта текстів для них стала відкриттям.
Я щиро вдячна Світлані Зброй, неймовірно талановитій майстрині-членькині Міжнародного жіночого руху "За сімейні цінності". Вона привезла у наш Центр свої ошатні вінки. Учасники зустрічі їх приміряли, а також зробили яскраві світлини на згадку.
Крім того, хочу відмітити незмінних учасників усіх заходів, що проходять у рамках акції "В Єдності наша Сила" – Надію Ясенчук, Олександра Чубая, Артема Фокшу, Галина Калініна, Діма Бондаренко. Цілюди – надійна команда однодумців. Разом ми втілюємо в життя спільні ідеї, допомагаємо воїнам ЗСУ, об'єднуємося і творимо заради примноження і процвітання нашого – українського.
Разом – ми сила, тож гуртуймося і допомагаймо, бо в нас одна спільна мета – допомагати українському народу і єдина мрія – Перемога й Мир.
У "Любомирі" вінки Світлани Зброй об'єднали в красиву фото-зону
Любов Онопрієнко запрошує всіх охочих у "Любомир" – спільно творити
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
