Завдяки партнерству з Волинським прес-клубом та його очільницею Богданою Стельмах, наша редакція з квітня 2024 року активно співпрацює з експертками та менторками в напрямку гендерночутливої журналістики, розширення власного контенту на гендерну тематику.
Експертка з моніторингу Ірина Черниченко проводить аналіз вибіркового контенту медіа Київщини саме цієї спрямованості. У її добірці звітів наш сайт Переяслав.City включений ще з квітня 2020 року. І якщо тоді рівень використання фемінітивів у виданні склало 67%, то в квітні 2024 року – 93%.
Наразі ж маємо черговий якісний показник своєї роботи: за три хвилі моніторингу найвищий середній індекс гендерної чутливості медіа Київщини у видання «Переяслав.Сity» (58%). Це наш помітний прогрес, хоча і попрацювати ще є над чим.
Як у цьому контексті наш сайт вирізняється поряд з іншими виданнями регіону, описала детально експертка.
Сім років тому під час проведення моніторингу та його обговорення, як я пам’ятаю, доводилось зустрічатися із запереченнями, скепсисом, іронією щодо використання фемінітивів. Багато кому це здавалося чиєюсь примхою або аспектом дії філологів. Сьогодні навпаки: більшість погоджується, що це важливий соціальний процес.
Саме це афішують цьогорічні три хвилі гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Київщини: це друковані видання («Громадська думка», «Панорама», «Яготинські вісті») та онлайн медіа («Переяслав.Сity», «Кагарлик.City», «Незламні.Сity», «Фастів News.City», «Хроніки Обухова», «Slavutich.cn.ua», «TheBuchaCity»).
Редакціям газет чомусь важче дається природне вживання фемінітивів, аніж онлайн-видань, хоча і у них помітний прогрес – зокрема у «Громадської думки» і «Панорами».
Не може не дивувати одночасне вживання фемінітивів і маскулінітивів в одному тексті: «Її образ втілила у своїй роботі кураторка виставки Ніна Хаген (м. Осло, Норвегія)». І раптом останнє речення тексту: «Куратором виставки є пані Ніна Хаген»; «Ініціатива керівника ЗЗСО №1 Наталії Бардакової отримала підтримку міського голови Юрія Фомічева, начальниці управління освіти і науки Ніни Єрьоміної та координатора тренінгу від управління освіти і науки Галини Сополєвої».
А ще більше вражає суміш в одному реченні, щодо однієї персони: «дослідниці історії, педагога і археографа Наталі Полонської-Василенко»; «модераторка групи: кваліфікований психолог Юлія Царенко»; «Заступниця директора та практичний психолог Фастівської гімназії № 10 Ніла Костецька стала переможницею…».
По-справжньому зачепило: «Головним виступаючим з цього питання була Аріна Старовойтова, директор АРР». Можна зрозуміти, колегам складно з людьми на керівних посадах, бо є побоювання, що комусь не сподобається і почнеться: «За штатним розписом я директор, а ні якась директорка». Втім це вже зухвалість – зробити пані ще й головним виступаючим…
Щодо штатного розпису, офіційного класифікатора посад: можна з ним познайомитися, втім журналіст/к/и видання точно не є відділом кадрів і могли б більш сміливо використовувати фемінітиви.
Серед них найулюбленішим медіа Київщини є «директорка» – 36 разів було використано, хоча і «директор» щодо жінки зустрічається доволі часто, але найчастіше «начальник» – пані керують відділами, начальницями їх назвати неможна.
Ця хвиля принесла нові для цих видань фемінітиви – «футзалістки», «капітанка». Якщо ми сучасні люди, то відносно новий термін «розстановник» (не у технічному чи логістичному сенсі, а саме у аспекті практичної психології), коли вживають його до жінки – міг би одразу стати «розстановницею» так? Ні – «Яна Поварніцина, сертифікований системний і сімейний розстановник».
Втім всі три хвилі 2024 року дозволяють зробити обнадійливий висновок: практично всі видання Київщини все більше активно застосовують фемінітивів, деякі медіа взагалі (або майже) не використовують маскулінітивів.
Гендерний баланс – співвідношення жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментували, в кого запитували думку або кого цитували медіа) – у лютому тримати краще за інших змогли колеги онлайн-медіа «Переяслав.Сity» (48%), «Кагарлик.City» (48%), газети «Панорама» (47%), «Фастів News.City» (46%).
У квітні перед вели «Переяслав.Сity» (51%), «Хроніки Обухова» (50%), «Яготинські вісті» (47%).
А у червні приблизно рівні позиції експертки/експерти посідали у матеріалах «Незламні.Сity» (56%) та «Переяслав.Сity» (55%).
Героїнь (кого згадували) всі три хвилі більше ніж героїв у публікаціях газети «Яготинські вісті»: у лютому 64 %, у квітні 63%, у червні 60%. Це порушення балансу вийшло через те, що видання приділяє особливу увагу коротким повідомлення про волонтерство, де, зрозуміло, дуже активні жінки.
Серед онлайн-медіа до балансу, коли йдеться про героїнь, у лютому наближаються видання «Фастів News.City» (51%), «Переяслав.Сity» (47%), «Незламні.Сity» (44%) та «Slavutich.cn.ua» (41%). У квітні «Панорама» (45%), а у червні «Slavutich.cn.ua» (55%), «Фастів News.City» (45%).
Дві теми жіночої активності у моніторингу цього року треба позначити. «Переяслав.City» щодня дає огляд звернень до поліційного відділку, і вони виразно демонструють жіночу активність: там жінок, що звертаються (77), було більше, ніж чоловіків (72).
І друга тема – екологія/довкілля. На сайті Хроніки Обухова з'явився розділ, присвячений природі – птахам і тваринам, грибам і рослинам. Там кількість тих, хто цікавиться, звертається, дописує, теж виглядає цікаво: 71 жінка і 72 чоловіка.
На рівних, у балансі тут виглядають ті, хто висловлюється – експертки та експерти. Таке за три хвилі можна було спостерігати ще лише у темі культура/релігія у виданнях «Переяслав.Сity», «Громадська думка», «Незламні.Сity», «Фастів News.City», «Хроніки Обухова», «TheBuchaCity».
У друкованих медіа Київщини тема війни у безпосередній чи в опосередкований спосіб присутня у 39% (лютий) 35% (квітень), 37% (червень) публікаціях. Інтернет-видання цієї теми торкались суттєво менше: 27% (лютий), 25% (квітень і червень).
Матеріали щодо гендерної тематики у 2024-у під час моніторингу розміщували видання «Незламні.Сity», «Фастів News.City», «Slavutich.cn.ua», «TheBuchaCity».
Визначений за балансом експерток/ експертів, героїнь/героїв та використанням фемінітивів найвищий середній індекс гендерної чутливості (за три хвилі моніторингу) – у видання «Переяслав.Сity» (58%), на другій позиції – «Хроніки Обухова» (55%). Видання є одними з найбільш гендерночутливих серед інших гіперлокальних медіа України, які підлягали моніторингу.
Ірина Черниченко, експертка з моніторингу
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
