Ольга Наконечна люб’язно запрошує до свого двору в Переяславі. Там у неї великий сад, овочеві грядки, а ще – чималий виноградник. Частина кущів росте в теплиці, там ранні сорти і урожай уже дозрів. Показує, що виростила просто неба. Виноградна лоза потребує великої любові і праці, і в пані Ольги все доглянуте – око милується. А між тим жінці 72 роки! Кореспондентці Переяслав.City зізналася, що робота на землі, коло винограду, саду додає їй сил і продовжує віку.
Пані Ольга дуже тішиться, що до неї завітали гості, тим більше від такої поважної редакції як "Вісник Переяславщини".
– Дуже люблю читати вашу газету! Одинадцять років працювала у кіоску преси біля магазину "Катруся". Лиш отримаємо нові надходження, то відразу беру до рук вашу газету. Завжди читала статті про інших людей, а тепер напишуть і про мене, це приємно!
— Пані Ольго, а розкажіть, як у Вас виноградник з'явився?
— Я переяславчанкою стала у 1990 році, коли наша сім’я переїхала із Житомирщини. Купили невеличку хатку у мікрорайоні Підварки, знесли її й заклали новий просторий дім. А який двір без саду, городу та квітника?
Потроху обживалися, саджали перші дерева: аличу, груші, яблуні, кизил, кущики смородини і порічок та городину. Згодом вирішили, що у нашому дворі повинен бути ще й виноградник. Я купила два саджанці сорту "Аркадія" та один "Лори". Але садив та доглядав за ними син Михайло. За кілька років син виноградник розширив новими сортами, так що кущів побільшало разів у п’ять. Він їх гарно сформував, опори зробив рядами. А потім у нього з'явився інший інтерес, каже мені: "Передаю вам, мамо, естафету, працюйте!"
Це було восени, то він всю лозу, як і слід, обрізав та укрив на зиму. І тоді я мусила всю зиму готуватися до весни: перечитати багато спеціальної літератури по виноградарству, передивилася відеоролики із розповідями про догляд: як обрізати, обробляти від хвороб, підживлювати. А весною уже взялася до роботи, старалася, щоб не пропав виноград та не осоромитися перед сином.
Освоїла ази, зрозуміла, що догляд за виноградником – це системна і постійна робота, всі операції потрібно вчасно виконувати. Весною, якщо вже немає загрози заморозків, слід розкрити кущі від шару землі.
Дехто вкриває кущі соломою, але тоді там можуть прижитися миші та інші шкідники, які гризтимуть бруньки. Як починають рости пагони, потрібно обробити виноград від хвороб. Далі — підв’язка лози до каркасу. Маю спеціальний пістолет, щоб виконувати цю процедуру. Перед цвітінням знову обробка захисними засобами. Після цвітіння — пасинкування.
Озувчила вам лише кілька найголовніших етапів. Насправді їх значно більше. Загалом потроху опановуєш науку праці із кущиками лози, як починаєш за ними доглядати. Отак уже п’ятнадцять років вирощую виноград, але весь час удосконалюю свої знання.
— Існує думка, що можна виростити якісний виноград без хімічного захисту, як вважаєте, можливо це чи ні?
– Ні, нині виноград має багато захворювань. Потрібно розпізнати, чим хворіє рослина й уже потім купувати відповідний препарат. Якщо вчасно не пролікували листя та лозу, вважайте, що не буде урожаю.
Також велике значення мають погодні умови. То мороз вдарить, то град поб’є, довготривала спека спалить листя. Не перерахувати усього, що може зашкодити винограднику. У моїй практиці бувало, що лоза мерзла, що шкідник поїв, але не опускала руки.
Продовжувала трудитися, шукала відповіді на запитання: "Чому так сталося?", "Де не догледіла?" Успіху не досягти без труда. Доглянутий виноградник — то дуже клопітка праця. У більшості випадків на це йдуть роки.
Стосовно різноманітних хімічних захистів винограду від шкідників, то мала такий випадок. Продаю виноград, а до мене підходить якийсь чоловік: "Бачу, що ви розумієтеся на догляді за виноградом. Прокунсультуйте мене, бо сім’я забороняє мені обробляти виноград фунгіцидами. Мовляв, усе має відбуватися у природній формі. Але мій виноград весь час пропадає: кліщі, сіра гниль, мошки, грибки – усе це його нищить!"
Я відповіла, що без хімікатів, на жаль, неможливо обійтися. До цвітіння обробляю хімічними, потім біопреапратами:
— А якщо сім’я проти обробки, то не займайтеся вирощуванням самі, а купуйте виноград на базарі.
Я вирощую 18 столових сортів винограду та 2 технічні, тобто винні. Найбільше полюбляю такі сорти: "Забава", "Лідія", "Дарунок Учителю" та "Преображеніє". Років чотири тому вперше винесла свій товар на базар. До цього часу їли сім’єю, роздавала на гостинці друзям і сусідам. Із лишків варила вино та компоти.
Поділюся простим і надійним рецептом домашнього вина із винограду.
Домашнє вино та сік із винограду
У кінці вересня достиглі плоди зриваємо у ємкість, мити не потрібно. Давимо й залишаємо "бродити". Через тиждень переціджуємо у бутиль й додаємо цукор, із розрахунку 4 кг на 10 літрів. На бутиль одягаємо кришку із трубочкою, яку опускаємо у ємкість із водою. Таким чином вино грає більше місяця. Знову переціджуємо рідину і переливаємо у тару. На Новий рік можна смакувати.
Готую і виноградний сік. Стерилізую банки, насипаю ягодами, але не до самого верху. У кожну банку додаю 250 грамів цукру й заливаю кип’ятком. Закручую банки, перевертаю, як остигнуть ставлю до льоху.
— Підйом у мене раніше шостої ранку. Обійду двір, помилуюся квітами та плодами на деревах й відразу відчуваю, як додалося бадьорості. Потім відвідаю виноградник, побалакаю до рослин. Одні похвалю, інші посварю: "Я ж і поливаю тебе й підживила корінь, а ти не хочеш спіти!"
Потім йду на город й "спілкуюся" із городиною. Якщо мені хтось із знайомих скаржиться, що немає настрою чи дістала депресія, то раджу так: — Посадіть дерево, краще два. Не любите дерева, то саджайте квіти на клумбі — депресійний стан — мов рукою зніме. Особисто я вирощую кущики винограду й отримую від праці величезне задоволення.
Ранок починається із відвідинами виноградника
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
