У приміщенні Брами Заборовського Національного заповідника «Софія Київська» відкрилася виставка «Тисячолітній спадок» з нагоди Дня Незалежності України. Помічником в її організації став НІЕЗ «Переяслав». Про що там ідеться, розповідає Переяслав.City.
Одна з найбільших і наймогутніших держав середньовіччя Русь–Україна визначалася як європейська держава, включена в контекст європейської історії, а її культура і література – як складова частина європейського середньовіччя. У тогочасних документах, картах, договорах відома як Русь (грецький еквівалент «ή Ρωσία» (Росія) та латинський «Russia»), або Руська земля. А жителів Русі називали русинами, а мову називали руською. Руською землею літописці насамперед називали територію Київщини, Чернігівщини та Переяславщини, яка нині входить до складу України.
Аж до XVIII ст. західно-європейські автори писемних згадок Київську державу Русь пов’язували з історією України. Назва «Україна» вперше згадується у 1187 році в Іпатіївському літописі. Український народ, який справіку живе на своїх етнічних територіях, зберіг упродовж тисячоліття засадничі атрибути держави: мову, територію, столицю, віру, право, герб, військо, грошову одиницю, міжнародні відносини.
Поширення писемності за часів Володимира, скрипторій Ярослава Мудрого, унікальне явище 7 500 тисяч графіті (XI – початку XVIII століть), що виявлені на стінах Софійського собору і нині видані в 10-ти томах, усе це – свідчення високого рівня розвитку культури тогочасної Української держави.
Цей цікавий виставковий проєкт демонструє цілісну картину буття України – історичну, культурну і політичну тяглість неперервного тисячолітнього шляху державотворення, та представляє атрибути державності, які Україна успадкувала від різних періодів історії: від Русі (ІХ–ХІІІ ст.), Галицько-Волинської держави (1199–1349 рр.), Литовсько-Руської держави (1340–1569 рр.), Козацької держави (1648–1764 рр.), ХІХ ст., УНР (1917–1922 рр.), тоталітарного СРСР (1922–1991 рр.).
Кожен із цих історичних періодів ілюструють найважливіші артефакти – книги, документи, предмети, які є найпереконливішими свідченнями неперервності і спадкоємності українського державотворення упродовж тисячоліття.
На прохання директорки Музею історичного центру міста Києва Наталії Клименко Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» долучився до цієї знакової події у культурному житті столиці, надавши для експонування музейні предмети: Литовський статут 1558 року (видання 1775), парадні шаблі особистої охорони гетьмана Богдана Хмельницького, козацький пояс, пернач полковника, козацькі пістолі ХVІІ–ХVІІІ ст.
На відкритті виставки від Заповідника були присутні головна зберігачка фондів НІЕЗ «Переяслав» Аліна Задорожня, старша наукова співробітниця Музею Заповіту Т.Г.Шевченка Катерина Нагайко, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Тарас Нагайко.
Виставку «Тисячолітній спадок» можна відвідати до 22 вересня 2024 року.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
