Закінчується серпень, але літо триває! Спека знову повернулася на Переяславщину, обіцяють синоптики. В такі дні улюблений відпочинок більшості переяславців, звичайно, – біля води: досхочу накупатися, позасмагати, посмажити шашлики. Кореспондентка Переяслав.City побувала на кількох міських пляжах, дивилася на їх облаштування та слухала, що кажуть відпочивальники. Тепер ділиться спостереженнями.
«Любокрай» – так містяни називають піщаний пляж, облаштований на березі Дніпрової затоки біля однойменного готельно-ресторанного комплексу. Там гарно і затишно, колориту додає сосновий ліс поряд. Піщаний берег пологий, зручний, заходити у воду, зокрема, і для дітей. Щоправда, де-не-де можна натрапити на гострі мушлі чи коряги, тож треба остерігатися, щоб не поранити ноги.
На цьому пляжі людно завжди, а в суботу та неділю – і поготів. «Та ну його, той «Любокрай», там же не вода, а сало!» – зауважив мені якийсь чоловік, хлюпаючись у Трубежі. Запитую: «Чому сало?» – «Тому що весь людський жир і піт вже на поверхні плаває. Бачили, скільки там народу?!», – махнув багатозначно рукою і поплив на протилежний берег пляжу «Катеринка».
«Катеринка» – невеличка піщана ділянка на березі Трубежу. Ця річка взагалі то досить примхлива: ось тут чисто і можна плавати, а пройдеш кілька кроків – вода стояча, зелена, водорості, мул, жабуриння…
«Катеринка» також зручна для сімей із дітками, бо там є мілководдя, де малеча може вчитися плавати і розважатися. Проте є також і глибокі ями, тож слід бути обережними. Там доволі стрімка течія, прозора вода, зверху плавають зграйками дрібненькі верховодки, а біля дна – більша рибка. Люди казали, що ловили окунців і навіть щук.
Поруч – зелений луг із польовими квітами та духмяними травами, зустрічаються і лікарські рослини. Малеча весело бовтається біля берега, старші запливають «на ями», з насолодою пірнають чи просто лежать на воді. Біля протилежного берега росте жовте латаття – «кубишки».
Ідилію зненацька порушують троє корів, які втомилися на пекучому сонці скубати залишки трави і вирішили теж освіжитися – мало не з розгону заскакують у воду. Люди зі сміхом вилазять на берег, чекають, поки дідусь-господар віджене тварин. «Не бійся корівок, ти чого? Вони хороші, вони молоко дають, масло, сметанку! Ти людей бійся…», – каже молодий чоловік маленькому синові, який ось-ось розплачеться.
«Білий обрив» – так називають маленький пляж через високий крутий берег, у якому протоптані імпровізовані сходи, якими треба спускатися до води. Він трохи далі від «Катеринки». Там також глибина починається метрів за два від берега, і хлопці влаштовують собі атракціон зі стрибків у воду.
Протилежний берег близько, можна спокійно до нього дістатися, якщо навіть і не вмієш добре плавати. На «Обриві» досить мальовничо – урвисті береги, порослі розлогими кущами, травами і деревами, додають «родзинки». Особливо гарно там увечері, коли втомлене за день червонясте сонце важко опускається за горизонт, і знайома місцевість стає тихою і таємничою.
«Вальок» – популярна зона відпочинку, теж на диво чиста вода, дрібні рибки, які можна навіть зловити у долоню. Там є дерев’яний місток, із якого можна стрибати на глибину, і улюблена дітворою «тарзанка». Вона час від часу обривається, але наступного дня – як новенька, люди вже відремонтували. Тут плескаються всі – і дорослі, і малі.
Біля берега на глибині стирчить коряга, за неї можна зачепитися і робити вправи для спини, бо у воді це виходять значно легше і корисніше. А згодом помічаєш, що можеш нахилитися без звичного «прострілу» у попереку.
Одного разу ми з подружками прийшли спеціально рано-вранці, щоб була прохолодніша вода і менше відпочиваючих. І побачили, що двоє чоловіків прибивають до мосту нові дошки, виявляється, в ньому вчора з’явилася діра. «Тут же і дітки ходять, і велосипедами всі їздять, непорядок. Та я поруч живу, ось притягнув, зараз приб’ю, мені ж неважко», – усміхається чорнявий чоловік. І якось тішить, що комусь це не байдуже.
На "Катеринці" відпочивають і тварини
А ранком другого дня «Вальок» був уже зайнятий сімейством лебедів – дорослою парою і дев’ятьма пташенятами. Ми не збиралися їх чіпати, лише хотіли ближче на них подивитися, але «татусь» вилетів із води, розпоавив крила і пішов на нас відганяти із загрозливим шипінням, мабуть, так лаявся. Ми від гріха подалі втекли на місток, а він ще довго позирав на нас, оберігаючи спокій своєї сім`ї. Нарешті лебідка проплила широким колом, забираючи дітей, і весь виводок рушив униз по течії, а за ним – «тато», ще щось нам прошипівнаостанок. Думаю, багатьом чоловікам треба брати приклад із цього лебедя!
Берег Дніпра – традиційна зона літнього відпочинку відома кожному переяславцю з дитинства. Широка смуга піску, через дорогу – сосни, неповторне повітря, яке буває тільки на березі великої водойми. І суцільна мілина – бредеш, бредеш, а тобі вода все лиш по коліна, аж набридає. Щоб поплавати, треба зайти досить далеко.
Але тут на відпочивальників чекають бонуси – дніпрові хвилі, на яких можна гойдатися, та споглядання неосяжної далі величної ріки. Людей завжди купа, багато дітей, музика, розваги, які влаштовує молодь, але за бажанням, якщо постаратися, можна знайти і відлюдне містечко.
На каналі пляж вирізняється благоустроєм: на березі – дерев’яні альтанки та лавочки, місце для мангалу, є металева роздягальня, де всередині навіть прибили гачки для одягу. Трохи на віддалі – ошатні дачні будинки. Тут Дніпро досить широке, відпочиваючі орендують катамарани та байдарки, біля берега традиційно плескаються діти, жінки та люди елегантного віку з надувними кругами і матрацами.
Під кінець спекотного дня скупатися вирішили навіть французький бульдог та німецька вівчарка – точна копія головного героя серіалу «Комісар Рекс». Головна особливість каналу – холоднюча вода, далі від берега – просто крижана, надто ж знизу, незважаючи на 40-градусну спеку. «Тут б’ють підземні джерела, тому вода завжди така холодна», – пояснив нам один із відпочивальників і швиденько подався на берег – змерз.
«Кар’єр» – це пляж на рукотворному озері. Тут теж людей вистачає, але мінус у тому, що вода «стояча», і на початку сезону купатися ще безпечно, а пізніше вже не слід – хвороботворні бактерії не дрімають, і кишкову інфекцію підхопити можна запросто.
На всіх цих зонах відпочинку не без того, що десь валяється якийсь папірець, обгортка чи кришка від пляшки, але ми не бачили відвертого безладу. На «Вальку» навіть поставили контейнер для сміття. У липні він був переповнений харчовими відходами, які вчасно не вивезли, і все це лугом розтягували собаки. Зараз він наповнений, але не критично. На залишки вогнищ та купи непотребу поруч можна натрапити у тих місцях над Трубежем, де немає пляжної території. Там, де люди купаються, відносний порядок.
А взагалі – звичайно, наші річки та пляжі – це не Туреччина, не Єгипет і навіть не Світязь, але у спеку похлюпатися в прозорій воді, помилуватися в’юнкими рибками та розкішною літньою природою, зрештою, просто трохи «перезавантажитися» може кожен переяславець. І зауважте – безкоштовно!
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
