Один біль на тисячі сердець. Такі схожі і водночас різні історії невідомості, очікування та віри. "Жінки ТРО" – це об'єднання родин зниклих безвісти і полонених захисників сил ТРО з усіх міст України. До нього долучилися і рідні 28 сімей службовців 114 бригади 137 батальйону – жінки з Переяслава та Борисполя, розповідає Переяслав.City.
Нещодавно представники регіонального центру Координаційного штабу в місті Вінниця проводили зустріч з об'єднанням родин військовослужбовців Сил територіальної оборони ЗСУ. Обговорити механізми пошуку інформації щодо зниклих безвісти та полонених, можливого місця їхнього перебування, умов утримання та стану здоров'я з уповноваженими особами до Вінниці їздили і жінки з Переяслава та Борисполя.
Транспортом землячок безкоштовно забезпечив директор ПП "АвтоПасЛайн" Олександр Пасічник. Саме він повідомив редакцію Переяслав.City про заплановану поїздку, а також запропонував нашим журналістам долучитися. Втім медійників на такі зустрічі без попередньої акредитації не допускають, тож домовилися з родинами зустрітися згодом окремо. Жінки погодилися розповісти про своє об'єднання, а також поділитися болючими історіями про зникнення своїх близьких.
З поїздкою у Вінницю членкиням об'єднання "Жінки ТРО" з Переяслава та Борисполя сприяли в ПП "АвтоПасЛайн"
Сильні, рішучі, сповнені віри мами і дружини оборонців 114 бригади 137 батальйону ТРО час від часу збираються в Борисполі. Там у них є постійне місце – затишна альтанка на території одного з кафе, де вони проводять зустрічі за чаєм чи кавою. Спілкуються, діляться новинами, власними страхами, турботами, розповідають одна одній сни, чутки про долі їхніх близьких.
Під час цих болючих, але теплих зустрічей жінки радяться, як вчинити, яку акцію підтримки організувати, в який монастир чи храм поїхати з молитвою. Тут кожна з них не одинока у своєму жахливому горі.
– Вересневий день 2023 року, коли я дізналися, що наш син зник безвісти, – найстрашніший. У цей день здавалося, що мене вбили, а я забула померти, – так починає розповідь про свою трагедію бориспільчанка Альона. – Стан ненависті до всього і всіх, страх і нестерпний біль розривав мені душу... і тривав довго. До грудня, мабуть.
Згодом Альона зрозуміла, що самокатування ні до чого не приведе і треба діяти. Вона усвідомила, що має бути сильною, щоб знайти свою дитину.
– Я стала розшукувати родини, які спіткала подібна біда. Створила групу в телеграмі, ми почали гуртуватися. Так стартував уже тепер наш об'єднаний "початок боротьби". Наразі нас 28 родин, але це лише ті, кого ми знайшли. Думаю, що зниклих безвісти військових 114 бригади 137 батальйону може бути значно більше.
Бориспільчанки та переяславки долучилися також до об'єднання родин ТРО всіх міст України "Жінки ТРО", познайомилися з такими ж родинами з різних куточків нашої країни.
Об'єднання родин ТРО всіх міст України влітку 2022 року створила киянка Ольга разом із ще 11 жінками. Її особистою метою є знайти безвісти зниклого у травні 2022 року чоловіка Олександра, котрий захищав Україну у лавах ЗСУ на Бахмутському напрямі у складі 127-го батальйону ТрО, яких приєднали до 58 мотопіхотної бригади. Загалом ціль спільноти – підтримати родини зниклих безвісти, полонених та загиблих захисників сил ТРО України і сприяти в пошуку їхніх близьких.
– Зараз ми йдемо одним шляхом. Робимо все для пошуку наших рідних. Ходимо та їздимо на зустрічі з представниками державних органів, які дотичні до пошуку зниклих безвісти та полонених. Не пропускаємо жодної можливості потрапити до уповноважених осіб та профільних організацій не тільки в Україні, а й за кордоном.
Організовуємо акції на підтримку наших рідних, щоб нагадати суспільству, завдяки кому вони вранці можуть попити каву і піти на роботу.
"Жінки ТРО" на одній з акцій у підтримку рідних, які зникли безвісти чи потрапили в полон
Водночас ми їздимо до монастирів, до чудотворних ікон, просимо допомоги у Бога та всіх святих. Разом ми підтримуємо одна одну, допомогаємо впоратися в тяжкі моменти. А вони бувають такі, що "вити" хочеться... Але разом ми зможемо подолати все. Ми виборемо, вимолимо і обов'язково знайдемо наших рідних, – наголошує Альона і не сумнівається у своїх словах, бо щиро вірить, що їхні рідні повернуться додому.
У кожної родини своя історія. Кожна мама, дружина, сестра, донька, чиї рідні зникли або потрапили в полон, має про що розповісти. Жінки об'єдналися для того, щоб не дати забути про себе і про бійців, які пішли захищати Україну, але доля яких поки невідома.
– Ніхто не зрозуміє нас, наш стан і наш біль, окрім таких же родин як ми! Щоб зрозуміти родини зниклих безвісти чи полонених, як кажуть, потрібно взутися в ці "черевики" і пройти нестерпний шлях невідомості та відчаю. Ми живемо вірою, молитвою і надією – це наша зброя, це наша боротьба, яку ми обов'язково пройдемо до кінця з Божою допомогою, – каже Альона.
Під час зустрічі членкині об'єднання "Жінки ТРО" поділилися з Переяслав.City своїми болючими історіями. Кожна з них розповіла про свого сина, чоловіка, нареченого, а ще про те, як щодня та щохвилини вірить, чекає і тримається. Ці історії ми розкажемо в чергових публікаціях.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
