Дерново-підзолисті ґрунти відрізняються низьким вмістом поживних речовин, несприятливим підзолистим горизонтом та невеликою часткою гумусу. Вони належать до кислих і характерні для природного пророщування соснових та мішаних лісів. Такі ґрунти формуються на піщаних та водно-льодовикових підкладах.
Класифікація дерново-підзолистих ґрунтів
Для сільського господарства у чистому вигляді такі ґрунти малопридатні, адже їхня максимальна родючість може сягати лише 44 балів зі 100. У природі на них ростуть виключно стійкі дерева та різнотрав’я, яке не потребує багато поживних речовин. Але після правильної обробки на полі можна буде вирощувати бобові, картоплю, жито, редис.
Найчастіше вони зустрічаються на Поліссі, в північних районах України. Залежно від кількості гумусу, поділяються на слабо-, середньо- і сильногумусовані. Шар елювіального горизонту становить від 5 до 15 см. Їх ділять на різновиди за такими ознаками:
- за наявністю чітко вираженого оглеєння;
- за рівнем та глибиною оглеєння;
- за рівнем опідзолистості, що впливає на родючість;
- за гранулометричним складом, тобто співвідношенням піску та землі;
- за типом ґрунтоутворюючих порід, тобто відкладів.
Гумусно-елювіальний шар важливий для вирощування сільськогосподарських рослин. Оскільки вони зустрічаються найчастіше в західно-північних регіонах, рослинам заважатимуть ранні та пізні заморозки і можливі перепади температури. Іноді знадобиться осушення, оскільки значна частина надміру зволожена.
Як правильно обробляти
Підвищити родючість дерново-підзолистих ґрунтів можна за допомогою вжиття таких заходів:
- Вапнування, яке дозволяє знизити рівень кислотності. За його допомогою також підвищують ефективність засвоєння добрив. Процедура повинна проводитись регулярно, адже земля схильна повертати баланс.
- Власне добрива. Потрібні мінеральні та органічні, адже цьому типу ґрунтів найбільше не вистачає фосфору, азоту та калію. Бажано почати зі значної кількості та дати речовинам засвоїтись перед посівною, а потім вносити органічні добрива під час сівозмін кожні 3–4 роки.
- Глибока обробка землі, що дозволяє значно збільшити орний шар. Це потрібно робити під час кожної сівозміні, щоб покращити родючість. В ході оранки також вносять органічні добрива або приорюють сидеральні культури, як-от серадела чи люпин.
Для малогумусованих ґрунтів з вмістом до 2% знадобиться більше органічних добрив. Найкраще підійдуть компости, послід птахів, гній. Проте навіть після значної обробки краще розкинути на території сад з плодових дерев, адже вони менш вимогливі до вмісту гумусу.
