Екопростір підтримки ветеранів і ветеранок, захисників і захисниць та членів їхніх родин Переяславської громади презентували на базі Університету Григорія Сковороди у Переяславі 1 травня. Цього дня там відбувся великий форум, розповідає Переяслав.City з місця події.
Відкрили екопростір психолоргічної підтримки
У програмі форуму "Партнерство заради посилення економічних спроможностей ветеранів: освіта, гранти, підприємництво та психологічна підтримка" провели також заняття з пілотування FPV-дронами переможці конкурсу "Варто почати власну справу" від Українського ветеранського фонду.
Новостворений простір для ветеранів і ветеранок облаштований в підвальному приміщенні укриття, його показує нам керівниця Центру ветеранського розвитку Тетяна Кузьменко:
— Тут раніше нічого не було облаштовано. Ми все зробили власними силами — використали ті ресурси, які мали. І вже невдовзі тут почне працювати перша група — танго для військових. Потім будуть інші проєкти.
До нас звернулася Переяславська громада з проханням надати приміщення для такої локації, де можна було б проводити заходи для ветеранів. Ми маємо можливість об’єднатися, облаштувати простір, і громада активно доєдналася до цього процесу, – розповіла пані Тетяна. Вона також очолює Переяславський осередок Української спілки психотерапевтів, є консультанткою психолого-медико-педагогічної консультації.
У майбутньому створений в університеті екопростір стане місцем спільної діяльності для всіх — не лише для ветеранів, а й для їхніх родин та інших жителів громади. Передбачено соціальні, психологічні, освітні активності.
Екопростір підтримки ветеранів і ветеранок, захисників і захисниць та членів їх родин Переяславської громади
на фото Тетяна Кузьменко, керівниця Центру ветеранського розвиткуФото: сайт Університету Григорія Сковороди у Переяславі
— У цьому просторі вже закладена мотивація – тут об'єднуються люди. Наразі ви бачите лише приміщення, але воно поступово наповнюється змістом, який приносять самі учасники — ветерани, їхні родини, ті, хто шукає підтримку, або хоче її надати, — розповіла Тетяна Кузьменко.
У просторі працюватимуть спеціалісти, зокрема психологи. Ініціатори проєкту сподіваються, що до розвитку локації доєднаються й інші структури громади.
— Йдеться не про масовість, а про сенс: навіть якщо сюди приходитимуть дві-три людини і відчуватимуть тут силу, підтримку — це вже успіх.
Приміщення зробили трансформованим. Меблі можна рухати, щоб створювати окремі зони для різних активностей. Частину з них передали благодійники. Наприклад, коли збираються військові, їхні родини, психологи або група танцівників танго — усе можна легко адаптувати під потреби зустрічі.
Простір передали в довгострокове користування, і команда робить усе можливе, щоб він був максимально гнучким, затишним і придатним для різних форматів спілкування та підтримки, — зазначає керівниця екопростору підтримки ветеранів і ветеранок, захисників і захисниць та членів їх родин Переяславської громади.
Камінь як спосіб торкнутися глибин психіки
У просторі для ветеранів стоять ящики з камінням. На перший погляд це може здатися незвичним, але для психологів — це важливий інструмент у роботі з травмами.
— Це — частина методики, яку ми зараз розвиваємо. Пісочна юнгіанська терапія, — пояснює психологиня. — Вона допомагає людині знайти внутрішні опори, ресурси, структурувати свій стан. Особливо, коли йдеться про тих, хто пережив важкий досвід. Класична юнгіанська методика передбачає роботу з символічними фігурками. Але для військових та людей, які зазнали глибокого болю, краще працює інший підхід — через каміння.
У психології часом складно пацювати і бути дотичними через слово. Іноді людині легше висловитися через предмет. Коли береш камінь у руки, психіка мимоволі проєктує на нього частину себе. Це запускає процес усвідомлення, роздумів.
Кожен може вибрати той камінь, який найбільше відгукується саме зараз. Запитати себе: "Про що він для мене? На що він схожий? Чи мій біль подібний до нього?" І це стає початком розмови про себе.
Інша частина техніки — створення мандали. Людина викладає композицію з каменів, що символізує її внутрішній стан. Це допомагає краще зрозуміти себе, структурувати думки, знайти точку опори.
Це не просто малюнок у колі. Це спосіб торкнутися глибин психіки. І найголовніше — зробити це безболісно, м’яко, через метафору. Так люди легше переживають свою травму", — каже психологиня.
Набори камінців для психотерапевтичних практик
Набори камінців для психотерапевтичних практик
Музика і дитячі малюнки допоможуть відновитися
Цей простір створено для того, щоб підтримати людей, які повертаються з війни до мирного життя. Його облаштування не випадкове — кожен елемент тут має свій зміст і допомагає людині емоційно відновитися. На стінах — дитячі малюнки, які передала Переяславська художня школа імені Петра Холодного.
— Попри те, що в суспільстві є стереотип: якщо це простір для військових, то все має бути строго і серйозно — ми свідомо відмовилися від цього підходу, — зазначає керівниця простору. — Бо навіть у дорослому воїні живе дитина, яка теж потребує тепла, простих речей і спокою.
Коврики зі смайликами, різнокольорові тарілочки, вироби ручної роботи — все це створює атмосферу затишку. У кімнаті стоять і музичні інструменти — поки що вони не діють, але команда простору шукає фахівців, щоб їх відновити. Є тут і колекція вінілових платівок, яку передала і сама Тетяна Кузьменко. Однак програвача платівок поки немає, тож якщо хтось може допомогти — команда буде щиро вдячна.
Лише у віці 31 року став ветераном війни
На форум до Переяслава завітали й представники дитячої школи електроніки з Обухова — переможці конкурсу "Варто почати власну справу" від Українського ветеранського фонду. Ветеран Збройних сил України Харитон Глінянов та його дружина Анна Мадей, кандидатка наук з соціальних комунікацій, викладачка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, започаткували власну справу. Їхній проєкт має назву "Курси пілотування FPV-дронами для дітей і підлітків" і діє в місті Обухів.
— Оскільки ми пов’язані з переяславським університетом, то нас як молодих випускників запросили на цей форум. Сьогодні я розповідала на сцені про наш проєкт, а також у спортивному залі ми проводимо майстер-клас із пілотування дронами. Тут усі охочі можуть спробувати політати на симуляторах, — розповіла Анна Мадей.
Харитон Глінянов пішов на фронт у 21 рік, пройшов АТО, а з початком повномасштабного вторгнення воював у складі 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Брав участь у боях за Гостомель, Горенку, а згодом — за Бахмут.
— Йому був лише 31 рік, коли він став ветераном. Це ще дуже молода людина, яка не знала, що робити далі. Та й фізичний стан не дозволяв виконувати важку технічну роботу, — згадує Анна.
Ветеран Збройних сил України Харитон Глінянов та його дружина — кандидатка наук з соціальних комунікацій, викладачка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Анна Мадей
Подружжя почало шукати нові можливості, й на початку 2024 року відвідало захід, організований Українським ветеранським фондом. Там були представники різних міністерств, які розповідали про програми для ветеранів.
— Ми слухали про всі ці ініціативи й не дуже вірили, що це реально працює. Але коли на сцену почали виходити звичайні люди — ветерани та їхні родини — й ділитися своїми історіями про участь у конкурсі та здобуті гранти, ми подумали: а чому б не спробувати? — каже Анна.
Ветеранська школа пілотів дронів
Вони подали заявку і виграли.
— Ми були шоковані й водночас щасливі. Усвідомили, що це велика відповідальність і початок нового етапу життя. Але ми дуже задоволені, що обрали саме цю справу. Кожне заняття — це суцільне задоволення. Часом навіть важко сказати, хто більше поспішає на уроки — ми чи діти. Вони захоплюються процесом, і ми разом з ними, — ділиться Анна Мадей.
У цій школі не знайдеш жодної іграшкової техніки — тут діти вчаться керувати справжніми дронами. По завершенні курсу отримують сертифікат. Однак заняття — не лише про гру. Діти дізнаються про основи радіоелектроніки, трохи метеорології, вивчають сучасні технології. Все подано доступно, в ігровій формі, але з глибоким змістом.
— Насправді, діти вчаться значно швидше за дорослих, — ділиться Анна. — Я пам’ятаю, скільки часу мені знадобилося, щоб навчитися нормально літати. А зараз дивлюся: семирічні, десятирічні діти все засвоюють швидко, як рідне. Для них це як гра: сидиш за ноутбуком, "літаєш" над містом — їм цікаво. У нас поєднано теоретичні й практичні заняття.
Говоримо з дітьми про майбутнє
Проєкт стартував лише в січні. Хоч грант виграли раніше, запуск затягнувся через оформлення, облаштування простору. Та вже за кілька місяців заняття відвідують десятки учнів. І щотижня — нові заявки.
— У нас займаються діти від восьми до сімнадцяти років. Але часто просяться і семирічні. Тоді ми даємо невеликий вступний іспит: якщо впорається — займається з усіма. Це як до музичної школи, тільки замість піаніно — дрон.
Особлива увага в проєкті — дітям військових. Навчання для дітей загиблих героїв — повністю безкоштовне. Діють знижки для дітей військовослужбовців, ветеранів.
Ми проводимо національно-патріотичне виховання. Запрошуємо побратимів, ветеранів — вони спілкуються з дітьми, проводять зустрічі. І для нас найкращий показник — це як після таких зустрічей діти літають. Класно літають! Всі в шоці.
А ще ми дуже багато говоримо з дітьми про майбутнє. Бо хто воно, майбутнє України? Наші діти і технології. Ми бачимо в них амбасадорів новітніх технологій, — розповідає співзасновця проєкту.
Місто й університет підписали меморандум
У рамках форуму "Партнерство заради посилення економічних спроможностей ветеранів: освіта, гранти, підприємництво та психологічна підтримка" підписали меморандум про співпрацю між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Переяславською міською радою. Таке партнерство своїми підписами засвідчили ректор вишу Віталій Коцур та міський голова Вячеслав Саулко.
Основною метою співпраці сторін є об’єднання зусиль та ресурсів для створення ефективного та доступного центру підтримки, соціалізації, розвитку та інтеграції цільової аудиторії Ветеранського простору у Переяславській громаді, використовуючи ресурси громади та освітній, науковий, інфраструктурний потенціал УГСП, зазначають на сайті закладу.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
