Про оборону Азовсталі і стійкість переяславцям розповів військовослужбовець Богдан "Тавр" Кротевич

Переяслав.City

07 травня 13:10

Військовослужбовець Богдан "Тавр" Кротевич завітав до Університету Григорія Сковороди в Переяславі в рамках проєкту "Відкритий університет" 5 травня. Зустріч із гостем зібрала понад сотню зацікавлених слухачів у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, які могли поставити запитання та дізнатися більше про цю вагому постать. Про це повідомили на сайті УГСП, інформує Переяслав.City.

Зустріч модерував випусковий редактор сайту та мультимедійних платформ університету, провідний фахівець відділу інформаційних технологій і зв’язків з громадськістю Максим Левченко. У своєму вітальному слові він підкреслив особливу символічність цієї дати, адже рівно 11 років тому саме 5 травня було створено Добровольчий полк "Азов", а у 2014 році Кротевич вступив до лав батальйону міліції "Азов" на посаду стрільця, а згодом пройшов шлях від командира піхотного відділення до начальника штабу – першого заступника командира полку.

Максим Левченко розповів Переяслав.City, що "Тавр" став першим гостем, якого запросили через соцмережу Instagram, і він одразу погодився завітати до університету. Через безпекові міркування заклад не робив офіційного анонсу. Однак "сарафанним радіо" слухачів зібралося чимало і зустріч викликала великий захват у пристуніх.

Фото: сайт Університету Григорія Сковороди у Переяславі

Повідомляється, що "Тавр" брав участь у боях за Широкине, Світлодарську дугу, Мар’їнку, Красногорівку, а також керував підрозділами контрдиверсійної та снайперської боротьби, за що неодноразово нагороджувався, зокрема всіма ступенями знаку "Козацький хрест". Під час повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році керував обороною Маріуполя, зокрема в умовах повного оточення на "Азовсталі", після чого провів чотири місяці в полоні в московській в’язниці "Лефортово" й був звільнений у вересні 2022 року.

Після повернення тимчасово очолював полк "Азов", який у січні 2023 року був реорганізований у 12-ту бригаду спеціального призначення Національної Гвардії України, де Кротевич виконував обов’язки командира, займався її підготовкою та логістикою, а також став одним із засновників фонду AZOV.one. Брав участь у боях під Великою Новосілкою, Малою Токмачкою, у Серебрянському лісництві, а з серпня 2024 року – на Нью-йоркському напрямку.

У 2024 році Богдан Кротевич отримав звання підполковника, виступав у Великій Британії та США, де лобіював підтримку України та бригади "Азов". Відомий критикою бездіяльності посадовців, 24 червня подав заяву до ДБР на генерала Содоля щодо провалів в обороні Маріуполя. 26 лютого 2025 року завершив службу в Силах оборони, залишивши посаду начальника штабу 12-ї бригади.

Фото: сайт Університету Григорія Сковороди у Переяславі

На зустрічі з Богданом Кротевичем говорили про його дитинство в українському Криму, вплив цього періоду на формування особистості, роль освіти в житті, спілкування з ветеранами та важливість поваги до них.

Зокрема у "Тавра" запитали: "Як вам з побратимами вдавалося триматися й не втрачати бойовий дух на Азовсталі всі ці 86 днів, попри явну перевагу противника?":

"Дякую за правильну цифру, адже багато хто не знає точної. 86 днів – це саме той час. Хтось навіть говорить: "Я хотів дотягнути до сотки, але сталося, як сталося", – розповідає Богдан Кротевич. – Знову ж таки, є речі, на які можна впливати, а є ті, на які не можна. І треба розуміти, що багато людей просто зламалося. Дехто втрачав надію, хтось сходив з розуму, і навіть робив не дуже гарні вчинки.

Але важко сказати, як би ти себе поводитимеш в тій чи іншій ситуації, доки не потрапиш у неї. Це той момент, коли треба бути дорослим. Я вперше потрапив у таку ситуацію в 2014 році під час контрнаступу. Ми опинилися на перехресті, серед бронетранспортерів і військових з різних підрозділів, і не було зв’язку чи чітких команд.

Я був командиром ЗУ-23 на КамАЗі, зенітної установки, яку ми використовували для стрільби по наземних цілях. І до мене почали підходити люди і питати, що робити, і я почав командувати, хоча за посадою не мав цього робити. Люди часто не можуть приймати рішення самі, і їм треба сказати, що робити. І в Маріуполі на Азовсталі була схожа ситуація. Люди підходили до мене, задавали питання, і я намагався їм допомогти.

Коли ми вже були в оточенні, я жартував, що святкуємо моє день народження прямо на Азовсталі. Але насправді на той момент усе стало дуже серйозно. У якийсь момент я сів, схопив голову і подумав, що мені дуже страшно, не знаю, що робити. Це було важке рішення, але через кілька хвилин я зрозумів, що треба продовжувати. Не було ні розчарувань, а лише момент, коли я зрозумів, що треба йти далі, і все стало на свої місця.

Людям треба приклади, їм треба розуміти, що робити, навіть коли ситуація здається безвихідною. Мої побратими бачили, що я залишаюся і продовжую боротися, навіть коли здавалося, що всі ми загинемо. І насправді, коли думаєш, що загинеш, все стає дуже простим. І хоча багато людей намагалися просто вижити, це не допомагало, бо не можна думати тільки про себе. Ти маєш думати про побратима, і тоді він буде думати про тебе.

У Маріуполі ми мали дуже низькі втрати серед особового складу, і це частково завдяки тому, що ми думали один про одного. І навіть хоч ідея з полоном й була важка, вона була правильним вибором, бо зараз більшість з нас живі й повернулися до війська", – поділився "Тавр".

Фото: сайт Університету Григорія Сковороди у Переяславі

На згадку про зустріч в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі Богдан отримав у подарунок щорічник Григорія Сковороди з цитатами на кожен день та книгу "Воюючий Шевченко: мала світоглядна книжка українського воїна", а також патч університету й сталеву кружку. Про зустріч з "Тавром" в альма-матер нагадуватимуть автографи на стіні зали інформаційних технологій "Чумацький шлях" та дверях офісу Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених.

Ще близько години тривало неформальне спілкування та фотосесія з охочими сковородинівцями.

"Зустріч із Богданом Кротевичем залишила глибокий слід у серцях усіх присутніх. Його щирість, глибокі роздуми та сила прикладу стали важливою подією для університетської спільноти. Це була не просто розмова – це був урок мужності, людяності й відповідальності. Такі зустрічі формують світогляд нових поколінь, зміцнюють віру в майбутнє та підсилюють усвідомлення цінності людського життя, свободи й національної єдності", – зазначили на сайті УГСП.

Фото: сайт Університету Григорія Сковороди у Переяславі