Народний аматорський ансамбль української пісні "Веселка" відвідав село Мощун Гостомельської селищної громади. Побували переяславці й на меморіалі пам'яті "Янголи Перемоги". Журналістка Переяслав.City також узяла участь у поїздці.
5 березня у Мощуні був справжній "землетрус"
У Мощуні артистів зустріла начальниця відділу культури, молоді та спорту Гостомельської селищної громади Катерина Павленко і запросила до місцевого будинку культури. Нині це будівля з дахом, всередині ошатно, світло, є концертна зала і все необхідне для комфортної роботи культпрацівників.
Будинок культури в Мощуні жителі, за підтримки Гостомельської селищної військової адміністрації, відновили після деокупації громади. Російські "асвабадітєлі" зруйнували його майже вщент у перші тижні повномасштабного вторгнення в Україну. Фрагменти пошкоджень після обстрілів, світлини та відео зберігають тут як докази варварського нападу російського війська на мирні села Київщини.
Катерина Павленко розповідає переяславцям історію руйнування і відновлення будинку культури в Мощуні
Стіна в будинку культури з фотографіями руйнувань у Мощуні
Староста села Мощун, якого всі жителі звуть просто на ім'я – Вадим, розповів про спротив, найжахливіші дні масованих обстрілів, переховування сотень людей у підвалі готелю, термінову евакуацію та людські втрати.
– До нас зайшла 72-га бригада. Наш лісник Серьожа розставив їх по позиціях. І почався спротив, – згадує Вадим Жердецький, староста села Мощун. – На жаль, вже в перші дні загинув старший лейтенант Антон Антонюк (27 лютого 2022 року, – авт.). Я з ним 25-го числа провів майже добу в машині – ми завозили "Джавеліни". Був із ним тому, що тоді зброю передавали цивільним під відповідальність офіцера.
Староста села Вадим Жердецький розповідає переяславцям, як військові та цивільні обороняли Мощун
У мене в підпорядкуванні було десять бусів. Вони возили все: і борошно, і крупи, і "двохсотих", і "трьохсотих", і "Джавеліни", і все, що потрібно. Лопати, броніки – все самі собі шукали. Я звертався до багатьох – і ніхто не відмовляв. У нас, під Києвом, є люди – ну дуже багаті. Я заїжджав до них, просив гроші і всі давали гроші.
Коли загинув Антонюк, кацапи прорвалися – на наших хлопців десять БМП пішло, на нас – чотири. Але ми їх відбили. Скажу чесно: ми тоді самі не розуміли, що робимо. Просто стріляли. Вони не розуміли, звідки по них б'ють. Розверталися й тікали, гублячи все на ходу.
У мощунському будинку культури фрагменти стін свідомо не ремонтували після обстрілів
У мощунському будинку культури фрагменти стін свідомо не ремонтували після обстрілів
Власник готельного комплексу віддав ключі й сказав, що заклад у нашому розпорядженні. Ми сховали в підвалі готелю 280 людей. У моєму селі наймолодшому було 10 днів, найстаршому – 97 років. І всі працювали на захист, як могли.
Далі почали вивозити людей. Спочатку в Пущу-Водицю, до 104-ї школи, а тодві останнім рейсом – на залізничний вокзал. Так вивозили цивільних до 12 березня.
5 березня, як ми говорили, у нас був справжній "землетрус" – чотири години нас накривали. Я тоді, в свої 52, на пузі більше повзав по лісу, ніж у дитинстві. Крили всім, що мали. І до сьогодні боюся звуку літака. Коли летить серце стискає.
"Янголи Перемоги"
Відвідав колектив "Веселка" цього дня і Меморіал "Янголи Перемоги" у мощунському лісі.
На території об'єкту культурної спадщини "Поле бою: Битва за Мощун" знаходиться меморіальний комплекс "Янголи Перемоги".
Сам Меморіал – пам'ятка національного значення. Комплекс присвячений загиблим українським воїнам у битві за Мощун, яка тривала з 27 лютого по 25 березня 2022 року на початковій фазі російського вторгнення в Україну.
Це Меморіал з інформаційними стелами, сенсорними терміналами і вказівниками. 6 вересня 2024 року Уряд вніс до Держреєстру нерухомих пам'яток об'єкт культурної спадщини національного значення "Поле бою: Битва за Мощун"
У Мощуні та у лісі поруч загинула щонайменше 61 людина. Проте, полеглих тут воїнів може бути більше, оскільки є військові, які вважаються зниклими безвісти в тому районі.
Тут, у боях за Київщину і Київ, майже одночасно полягли й захисники з Переяславщини – Остап Левчук, Богдан Близнюк та Артур Ушко.
Портрет переяславця Остапа Левчука розміщений на Маморіалі "Янголи Перемоги". Але тут фотографії ще не всіх загиблих захисників. Комплекс оснащений колонками і тут постійно лунають імена Героїв. Таблички з портретами й іменами мають кюаркоди, відсканувавши які можна почути й побачити інформацію про людину, дізнатися його історію, почути голос самого оборонця.
– Такі цифрові дані ще продовжують збирати, тож таблички з портретами ще додаватимуть, – розповіла Катерина Павленко.
Портретів Богдана Близнюка та Артура Ушка із Студениківської громади на Меморіалі немає, але коротка інформація про захисників є на сенсорному терміналі поруч із стелами, на території об'єкту "Поле бою: Битва за Мощун".
Загинув у битві за Мощун і Бадрі Лолашвілі, товариш та односелець музкерівника "Веселки" Володимира Петреченка:
– Ми разом виросли у Драбові, жили на одній вулиці, разом грали у футбол. Він став на захист України ще на початку АТО. У 2015 році повернувся до цивільного життя, а з початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю. Мав позивний "Піночет". Війна забирає у нас дуже багато хороших людей...
Старший лейтенант, командир роти 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців Бадрі Лолашвілі воював в АТО у 2014-2015 роках. Потім керував комунальним некомерційним підприємством "Освітня агенція міста Києва". З початком повномасштабного вторгнення повернувся в стрій. Загинув 13 березня 2022 року на позиціях в лісі біля Мощуна. Його тіло знайшли за півтора місяці. Поховали в рідному селищі Драбів на Черкащині.
– Відтоді брат загиблого Павло Лолашвілі разом із матір'ю Ларисою почали навідуватися щовихідних на місце трагедії, щоб хоч трохи полегшити свій біль. Саме так і зародилася ідея створення Меморіалу "Янголи Перемоги" в Мощуні, – зазначила Катерина Павленко.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
