Вручення посмертних відзнак 64 захисникам України з Переяславщини, яким рішенням депутатів місцевої ради цього року присвоїли звання "Почесний житель Переяславської громади", відбулося 19 вересня у великому залі Центру культури і мистецтв. Як це було повідомляє Переяслав.City.
"Мамо, я такий щасливий. Я буду захищати свою країну"
У залі будинку культури рідні полеглих військових, їхні друзі, земляки. Урочисте вшанування загиблих захисників розпочали хвилиною мовчання. Затим спільну молитву за упокій душ Героїв, за перемогу та встановлення миру в Україні священники ради церков Переяславщини провела спільно з усіма присутніми. Затим почали щемливу церемонію вручення відзнак рідним Героїв.
У літопис історії Переяслава відтепер навіки золотими літерами вписані імена тих, хто вже ніколи не повернеться додому, але назавжди залишився в наших серцях.
– Їхні імена, як зорі, що світять нам із небес. Їхні обличчя, як світлі спогади, які ми зберігаємо у своїй пам’яті. Їхній подвиг, як крила, що тримають над нами небо, – сказала Влада Черненко, ведуча заходу.
У Переяславі вручили відзнаки "Почесний житель" посмертно
Нагороду рідним вручав голова Переяславської громади Вячеслав Саулко.
Під час церемонії на екрані в глибині сцени показували фото тих Героїв, про яких згадували з пошаною і дякою цього дня. Так багато болю і так багато нерозказаних ще історій… А рідні хочуть, щоб їх почули.
Любов Жало зі сцени розповіла історію свого сина Михайла. Він загинув у свої 29 років. Хлопець народився й навчався в Борисполі, став ветеринаром, працював за кордоном. А 25 лютого 2022 року повернувся додому, в Україну.
– Мій син не проходив строкову службу. Коли його призвали, відбув два місяці навчання і в травні прийняв присягу. Після того зателефонував: "Мамо, я такий щасливий. Я буду захищати свою країну", – розповіла Любов Іванівна. – Я як мама мусила прийняти його вибір. Він запевнив, що "на нуль" його не пошлють.
Але 2 липня 2022 року його підрозділ вирушив на Харківщину, на отой клятий Бахмутський напрямок, в село Дементіївка. Там загинуло дуже багато наших хлопців. Перший раз пішов в дозор -- це треба йти півтора кілометра від місця базування.
Там на світанку, о четвертій ранку, почалася артилерійська атака. З одного боку на них пішли танки, з іншого – піхота.
Побратим мені потім написав: "Хлопці казали відходити, але Міша відповів: "Ідіть, я буду битися до останнього". Він відстрілювався, поки його укриття не закидали гранатами. Орків поклав не мало. Коли ми його відкопали, він тримав затиснутий у руках кулемет, його відкопали разом із ним. Тоді хлопці вижили, а він – ні…"
У нього було коротке життя. Ми поховали його у Борисполі, – зі сльозами зізналася мати.
Мама Героя Михайла Жала розповіла про свого сина і зачитала зі сцени вірші, які він написав
Посмертно...
Звання "Почесний житель Переяславської громади" (посмертно) присвоїли 64 загиблим Героям з Переяславщини:
- Чебаненку Олександру Миколайовичу;
- Бусловському Сергію Павловичу;
- Полкозаку Андрію Андрійовичу;
- Головку Валентину Миколайовичу;
- Жалу Михайлу Михайловичу;
- Савчуку Олександру Олександровичу;
- Стіпахну Олександру Вікторовичу;
- Чайковському Олексію Іллічу;
Син Героя Андрія Полкозака
- Іванову Олегу Васильовичу;
- Кузьменку Андрію Івановичу;
- Слизькій Світлані Миколаївні;
- Куксі Сергію Миколайовичу;
- Кузьменку Івану Олексійовичу;
- Рубану Василю Васильовичу;
- Ковкраку Броніславу Юзефовичу;
- Ярош Владислав Павлович;
- Захарченку Максиму Олеговичу;
- Піскуну Сергію Івановичу;
- Сивашу Артуру Вячеславовичу;
- Степанову Денису Вікторовичу;
- Самутіну Тарасу Григоровичу;
- Глобі Андрію Олександровичу;
- Кузьменку Дмитру Сергійовичу;
- Шаповалу Роману Миколайовичу;
Дружина Героя Максима Захарченка
Посвідчення і нагороду Романа Шаповала тримає тато Героя України
Дружина і син Героя Андрія Глоби
- Євтушенку Віталію Володимировичу;
- Набатову Андрію Олександровичу;
- Погодіну Андрію Юрійовичу;
- Ющенку Андрію Анатолійовичу;
- Бойку Івану Івановичу;
- Радченку Олегу Вікторовичу;
- Нікітіну Сергію Володимировичу;
- Прокопенку Олександру Олександровичу;
- Черьомухіну Олексію Олексійовичу;
- Микитенку Миколі Миколайовичу;
- Хмельницькому Ігорю Івановичу;
- Свириденку Анатолію Васильовичу;
- Тупику Олександру Васильовичу;
- Лисенку Вадиму Вячеславовичу;
- Ковалю Віталію Юрійовичу;
Донька і онук Героя Володимира Маліборського
- Маліборському Володимиру Богдановичу;
- Мар'яшу Ігорю Олександровичу;
- Кочубею Вадиму Володимировичу;
- Кононенку Сергію Васильовичу;
- Касикову Євгенію Юрійовичу;
- Обертію Юрію Івановичу;
- Кривороту Віктору Володимировичу;
- Іващенку Олександру Івановичу;
- Ваську Роману Олександровичу;
- Лук'янчуку Віктору Олександровичу;
- Мелю Сергію Сергійовичу;
- Божку Сергію Миколайовичу;
- Чубінашвілі Давиду Михайловичу;
- Горленку Олександру Миколайовичу;
- Швидченку Олегу Петровичу;
- Онопрієнку Миколі Володимировичу;
Дружина і донька Героя Романа Васька
- Пренту Сергію Миколайовичу;
- Булавченку Максиму Петровичу;
- Смицькому Сергію Олексійовичу;
- Ільєнку Богдану Сергійовичу;
- Левченку Олексію Вікторовичу;
- Лисиці Віктору Івановичу;
- Литовченку Андрію Володимировичу;
- Пархоменку Володимиру Костянтиновичу;
- Олійнику Едуарду Анатолійовичу.
