Алею Героїв у Переяславі продовжили імена восьми воїнів, рідним вручили посмертні нагороди

Переяслав.City

Вчора о 12:49

У День захисників і захисниць України 1 жовтня переяславці вшановують пам'ять всіх своїх захисників. В цей день Алея Героїв у Переяславі продовжилася новими портрети з іменами восьми Воїнів, які загинули за Україну. Рідні чотирьох Героїв отримали за них посмертні нагороди, ще двом родинам їх передадуть згодом. Про вшанування розповідає Переяслав.City.

Сьогодні зранку на Борисоглібській площі відбулася наймасовіша акція вшанування і хвилина мовчання о 9:00. Тут рідні зниклих безвісти та полонених зібралися нагадати про те, що вони чекають своїх найдорожчих.

І вперше організовано з портретами своїх загиблих Героїв прийшли на акцію родини тих, чиє тіло під прапорами вже на рідній землі, але пам'ять про них жива. Звідти вони рушили у сквер до Алеї Героїв, навпроти Воскресінського храму. Там відбувся урочистий мітинг-реквієм.

Виступив міський голова Вячеслав Саулко. Представники ради церков Переяславщини виголосили молитву за спокій душі загиблих і за збереження життя та здоров'я тих воїнів, які стоять нині на захисті країни, виборюють її незалежність. Всі просили захисту для України і її народу в день Покрови Пресвятої Богородиці.

– Наша шана і вдячність тим, хто став на захист України в часи найбільшого випробування за неї. Тим, хто життя поклав за те, щоб ми жили під мирним українським небом, – сказала ведуча Влада Черненко.

Вона розповіла ще вісім нових історій, сповнених мужності і любові до рідної землі тих, чиїми портретами нині поповнилася Алея Героїв. І тепер вони дивляться на нас з цього почесного строю, і навічно залишаться у нашій пам'яті:

Едуард Олійник «Вікінг» (05.10.1996 – 27.07.2025), матрос, загинув під час виконання бойового завдання в районі Родинського Покровського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Іван Бойко «Старий» (10.08.1968 – 09.09.2024), солдат, загинув під час виконання бойового завдання в районі села Галицинівка на Донеччині.
Олег Марченко «Марік» (02.08.1997 – 26.08.2025), солдат, загинув унаслідок ворожого авіаційного обстрілу біля Торецька Краматорського району Донецької області.
Олександр Гришко «Спрінтер» (06.02.1982 – 21.05.2024), солдат, загинув під час виконання бойового завдання в районі Очеретиного Покровського району Донецької області.
Олександр Стріха (22.10.1984 – 17.04.2024), солдат, загинув під час виконання бойового завдання поблизу Роздолівки Бахмутського району Донецької області.
Олександр Лавров «Лом» (01.01.1992 – 17.08.2025), матрос, загинув від ураження FPV-дронами у Синельниківському районі Дніпропетровської області.
Олександр Дяченко (12.02.1979 – 11.08.2025), солдат, помер від інфаркту в Харківській обласній клінічній лікарні.
Андрій Прокопенко (27.04.1988 – 25.11.2024), солдат, загинув під час мінометного обстрілу в районі села Липинка Мар’їнської громади Донецької області.

Посмертні нагороди Героям

Для рідних біль довічної втрати вже ніколи і ніхто не зможе вгамувати й оцінити. Ні словами, ні відзнаками.

Та обов'язком кожного з нас, усієї громади, держави має бути збереження пам'яті про них, маємо дякувати родинам, які виховали справжніх захисників. Їхній подвиг навічно вписаний в історію Переяславщини й України, наголосила ведуча.

Вручення посмертних державних нагород Героїв їхнім рідним провів начальник відділення І відділу Бориспільського РТЦК та СП капітан Андрій Шаповал. До нагород представлені:

Іван Романенко (загинув 01.08.2024 у Луганській області), старший солдат, водій-санітар медичного пункту ІІ стрілецького батальйону в/ч А4123. Відповідно до Указу Президента України № 357 від 30.05.2025 р. нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Нагороду отримала дружина Оксана Миколаївна.

Микола Ступак (загинув 07.04.2024, Донецька область), молодший сержант, командир ІІІ механізованого взводу 12-ї механізованої роти ІV механізованого батальйону окремої президентської бригади ім. Богдана Хмельницького в/ч А 0222. Нагороджений нагрудними знаками "Золотий хрест" та "Хрест Військова честь". Відповідно до Указу Президента України № 392 від 06.06.2025 р. нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Відзнаку отримали дружина Вікторія Вікторівна та донька Владислава.

Олексій Черьомухін (загинув 08.10.2024, Донецька область), молодший сержант, командир евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення І механізованого батальйону в/ч А 1302. Нагороджений почесним нагрудним знаком "Золотий хрест", медаллю "За оборону рідної держави". Відповідно до Указу Президента України № 392 від 06.06.2025 р. нагороджений медаллю "Захисник Вітчизни" (посмертно).

Відзнаку вручили дружині Тетяні та матері Світлані Михайлівні.

Андрій Глоба (загинув 25.08.2024, Курська область), старший солдат, старший навідник ІІ гранатометного відділення гранатометного взводу в/ч А 0372, в/ч А 3425. Відповідно до Указу Президента України № 410 від 13.06.2025 р. нагороджений медаллю "За військову службу Україні" (посмертно).

Нагороду отримали дружина Олена Іванівна та син Артем.

Рідні ще двох захисників не змогли бути на мітингу, тож нагороди їм передадуть.

Олександр Тупик (загинув 10.11.2024, Курська область рф.), солдат, стрілець-санітар 1 механізованого відділення ІІ механізованого взводу 1 механізованої роти в/ч А 0372 в/ч А 3425. Відповідно до Указу Президента України від 13.06.2025 р. нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
Ярослав Муха (загинув 07.04.2022, Харківська область), солдат, механік-водій гармати протитанкового артилерійського взводу артилерійської батареї в/ч А2943. Відповідно до Указу Президента України № 410 від 13.06.2025 р. нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Пам'ять про всіх захисників вшанували хвилиною мовчання. До пам'ятного меморіалу переяславці принесли квіти.

Алея Героїв у Переяславі стає місцем, де громада може вшанувати полеглих захисників, згадати їхню мужність і подякувати за самопожертву. Кожне нове ім'я на стелах – це нагадування про ціну свободи та відповідальність перед тими, хто віддав життя за незалежність України.

...Біля багатьох портретів вздовж усієї Алеї сьогодні впродовж мітингу стояли рідні, завмерши, як у почесній варті. Незворушно. Зі слізьми на очах. З болем у серці. З вірою в те, що ця втрата заради України не була марною.