Передпілотний проєкт реформи старшої школи стартував із 1 вересня 2025 року. У ньому беруть участь 30 ліцеї з різних регіонів. Переяславські заклади до цього переліку не ввійшли, але впровадження певних змін для старшокласників у них триває уже не перший рік.
Які переваги й виклики новацій у системі освіти ще чекають на педагогів та учнівство, розповідає Переяслав.City.
Що означає реформа старшої школи?
У вересні 2018 року усі першокласники Переяславщини розпочали навчання за оновленим стандартом початкової освіти відповідно до концепції "Нова українська школа". Саме так стартувала реформа загальної середньої освіти з поетапним переходом на 12-річний термін навчання: перший випуск учнів за новим стандартом відбудеться у 2030 році. Такі зміни передбачено Законом України «Про освіту» 2017 року.
З 1 вересня 2027 року розпочнеться третій етап цієї реформи – реформа старшої школи (10-12 класи). Вона передбачає здобуття профільної середньої освіти старшокласниками за одним із двох спрямувань: академічним або професійним.
Після закінчення 9 класу учні обиратимуть, де продовжити здобуття профільної середньої освіти: в ліцеї (академічне спрямування) чи професійному або фаховому коледжі (професійне спрямування).
Професійні або фахові коледжі – це заклади, де окрім отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту учні водночас здобувають і знання та навички з певного фаху чи професії. Це дозволить молоді швидше виходити на ринок праці. Або ж, завдяки вибору предметів, які пов’язані з майбутньою професією, відкривається можливість після закінчення коледжу чи закладу фахової передвищої освіти вступити до університету.
Водночас з 1 вересня 2025/26 навчального року у 8-их класах НУШ запровадили обов’язковий курс «Підприємництво і фінансова грамотність». Він дасть початкові прикладні знання та навички у цій сфері, що стане цінним у будь-якій професійній діяльності та загалом у дорослому віці.
Це паралельна ініціатива без прив’язки до реформи старшої школи, але вона доповнює загальну ідею шкільної освіти задля формування в дітей широкого кола практичних навичок та компетенцій, які сприятимуть їх становленню в майбутньому.
У Переяславському професійному коледжі учні здобувають і середню освіту, і професію водночас
У Переяславському професійному коледжі учні здобувають і середню освіту, і професію водночас
Академічні ліцеї – це заклади загальної середньої освіти, у яких учні 10-12 класів вибудовуватимуть власну освітню траєкторію, обираючи профіль навчання та предмети для поглибленого вивчення відповідно до своїх інтересів, здібностей і планів щодо продовження навчання у закладах вищої освіти та майбутньої професії. Крім обов'язкових та профільних, учнів будуть вивчати і предмети поза обраним профілем – для розширення кругозору.
В академічних ліцеях учнівство зможе обрати профіль (профілі) навчання в межах тьох кластерів: STEM, мовно-літературний або соціально-гуманітарний.
В академічних ліцеях оснастять сучасні лабораторії і застосовуватимуть дослідницькі методи навчання, проєктну та практичну роботу. З кожним роком кількість годин на вибіркові предмети зростатиме, і це дозволить учнівству створювати індивідуальний освітній шлях.
Окрім вибіркових, будуть і обовʼязкові для всіх предмети. Це фундаментальні компетентності з української мови, математики, англійської, історії тощо.
Наразі оптимальним варіантом для формування академічного ліцею є принаймні 100 учнів на паралелі, тобто це 3-4 класи. Чим більший за кількістю учнів ліцей вдасться сформувати у громаді, тим легше буде забезпечити широкий вибір профілів навчання.
Адже різноманітність профілів безпосередньо залежить від кількості груп учнів, які формуватимуть для вивчення певних профільних предметів чи курсів за вибором (не менше як по 8 осіб у групі). Тобто не буде сталих класів у звичному розумінні, де учні постійно перебувають разом на всіх уроках і вчаться за однією програмою. Натомість запровадять міжгрупове навчання.
У ліцеї Івана Мазепи кілька років впроваджено поглиблене вивчення предметів мовно-історичного профілю
Ліцеї відкрили водночас зі створенням громади
У закладах Переяславської громади певні зміни для старшокласників почали впроваджувати ще в 2022 році. Тоді оновили мережу освітніх закладів громади з відповідною зміною назв за новими вимогами – початкова школа, гімназія, ліцей.
– У сільських громадах колишнього Переяславського району більшість пішла
шляхом – перейменували школи перших-других ступенів у гімназії, а заклади зі старшими класами назвали ліцеями – по одному на громаду. Ми ж вирішили не відкладати цю болісну «операцію», а з утворенням міської громади водночас змінювали як освітню мережу, так і принципи її формування, – зазначає начальник відділу освіти Переяславської міськради Петро Ярмоленко.
Петро Ярмоленко: "Готуватися до реформи старшої школи в Переяславській громаді почали завчасно"
Насправді цей процес розпочався ще з 2018-го року, коли стартувала загалом реформа освіти, зауважує співрозмовник. Тривали обговорення з депутатами на сесіях, з педагогами, з батьками. Це були гострі дискусії, несприйняття якихось моментів. Хоча тоді це стосувалося тільки міста, та йшлося вже про скорочення навантаження на педагогів і зайнятість кадрів загалом у певних школах, а головне – переміщення дітей у інші заклади.
– Ми пояснювали, що рано чи пізно, але це доведеться зробити. Не буде так, що дитина з першого до випускного вчитиметься в одній школі. Коли у 2021 році утворилася Переяславська міська громада і приєдналися шість сіл, то постало питання ще й підвезення дітей.
У селах новоствореної громади були три неповні школи (1-9 класи) та дві середні (1-11 класи) – Дем'янецька і Великокаратульська. І тоді їхні десятикласники довчилися ще в своїх класах, а випускники перейшли вже в міські. У Переяславі ж у всіх школах того року 11-й клас довчився у своєму закладі, але не брали вже в 10-й клас – ці учні перейшли у майбутні ліцеї.
– Спочатку батьки побоювалися: як зустрінуть дітей у «чужих» колективах, чи не будуть нові вчителі занижувати оцінки. Але досі я не чув таких нарікань, – запевняє Петро Ярмоленко. – Діти, як правило, швидко вливаються в нові колективи. Якщо у своїй школі вони були відмінниками, то і в ліцеї показують відмінні знання, складають тести ЗНО чи НМТ з високими балами – навіть на 190-200.
Так у громаді з 2022 року сформована мережа закладів загальної середньої освіти виглядає так:
- 1 початкова школа,
- 10 гімназій (5 у місті та 5 у селах),
- 2 ліцеї.
Перша в місті гімназія стала ліцеєм Івана Мазепи
У чинному Законі України “Про повну загальну середню освіту” діє норма: в кожному ліцеї має бути не менш ніж 2 класи та 3 профілі навчання. У Переяславських закладах освіти ще з 2000-х років запровадили поглиблене вивчення кількох предметів, і потім заклади, де досягли відчутних результатів, стали базою для створення двох ліцеїв – імені Івана Мазепи та імені Володимира Мономаха. Вони діють у цьому статусі вже три роки, де учні 10-11 класів обирають самостійно, які з запропонованих предметів вони вивчатимуть на профільному рівні, а які – на базовому.
У 2000 році в Переяславі відкрилася перша у місті гімназія з інноваційною системою навчання. До неї зараховували учнів 5-11 класів, де вони вивчали поглиблено математику, фізику, історію та українську мову. Згодом цей заклад став академічним ліцеєм імені Івана Мазепи.
Ліцей Івана Мазепи в Переяславі Київської області
– На сьогодні в нашому ліцеї є матеріальна база і практичний досвід роботи, щоб забезпечити дітям навчання з фізико-математичного та мовно-історичного профілю. У кожному класі є сучасні мультимедійні дошки, індивідуальні робочі місця вчителя, лабораторії та наочність, – розповідає Олександр Батрак, який 26 років був директором цього навчального закладу. – Це все збиралося і устатковувалося не відразу, поступово, формувався досвідчений колектив, і тепер є всі передумови, щоб наш ліцей міг успішно впроваджувати реформу старшої школи.
З огляду на нові вимоги реформування старшої школи, маємо певні напрацювання щодо організації навчання в змінних групах. Учні на певні уроки ділилися: одна група вивчала математику поглиблено, а друга – на рівні стандарту. А наприклад історію – вже навпаки. Решту предметів – всі разом однаково. Але це було в межах одного класу. Далі такі групи будуть формуватися в межах паралелі – чотирьох 10, 11 чи 12 класів. У нас є можливість розмістити учнів і в такому разі, приміщення вистачить.
Олександр Батрак веде урок історії в старшокласників переяславського ліцею Івана Мазепи
Зі слів Олександра Петровича, попередні роки вони працювали на авторитет закладу, тож сьогодні в них немає проблем із наповнюваністю, необхідну кількість учнів для ліцею за новими вимогами вони набиратимуть. Нині тут навчаються старшокласники з усього міста, сіл громади, а також із сіл інших сусідніх громад – кожна дитина має право на освіту і право вибору місця навчання.
Водночас сьогоднішні старшокласники навіть цього ліцею ще не всі визначилися з майбутнім фахом: хтось у роздумах, а хтось уже готується до майбутнього цілеспрямовано. Утім, згідно з умовами реформи старшої школи, навчання в 10 класі буде для ліцеїстів періодом адаптації, можливістю надолужити освітні прогалини і зрештою зрозуміти: чи підходить обраний профіль. А в разі сумнівів – змінити його. І вже в 11-12 класах повноцінно працювати на визначену мету.
Данило Чередніченко, учень 11-В класу:
– Я в цьому закладі обрав фізико-математичний курс. Хочу знати більше з цих предметів, вони мені легше даються. Але з майбутньою професією ще не визначився і куди конкретно вступатиму після школи – поки не знаю. Але точно це буде мій власний вибір.
Данило Чередніченко, учень ліцею імені Івана Мазепи
Анюта Горшкова, учениця 10-А класу:
– У цьому ліцеї я обрала фізико-математичний напрям, саме тут мені дуже подобається вивчати мої улюблені предмети алгебру та фізику. Хочу вступати у «Львівську політехніку» і вчитися на фізика-ядерника, бо мрію працювати на АЕС.
Кадри – найсильніша позиція ліцею Володимира Мономаха
Ліцей імені Володимира Мономаха – найбільший заклад освіти у громаді, його відвідує понад 1 тисяча дітей з 1 по 11 клас. Директорка закладу Людмила Отечко каже, що в них наразі ліцей гуманітарного напряму. Зараз поглиблено вивчають українську мову та літературу й іноземні мови – англійську та німецьку, причому другу – з 5 класу.
Людмила Отечко, директорка переяславського ліцею Володимира Мономаха, показує куточок технічної творчості учнів
Куточок технічної творчості учнів переяславського ліцею Володимира Мономаха
Раніше багато років у закладі був поглиблений курс історії, а ще фізкультури як пріоритетного предмету. Але нині для цього бракує кадрів. Тому зосередилися на двох напрямах. У цьому сенсі саме кадри – нині сильна позиція цього ліцею. Тут 12 учителів іноземної мови.
– Додаткові години для вивчення німецької мови у нас є за рахунок інваріантної частини освітньої програми. Водночас батьки пропонують вивчати також польську, італійську мови, – зауважує директорка. – Це запит, під який будемо шукати вчителів. Розуміємо, що це потреба сьогодення – знати більше іноземних мов. Це ширші можливості для сучасної дитини, навіть без урахування теперішніх міграційних процесів.
У нашому ліцеї є двоє дітей, які самостійно вивчають відповідно корейську та китайську мови. І я здивувалася, коли почула від учениці, що вона любить південно корейську групу і хоче вивчити мову, аби знати, про що вони співають! – розповідає Людмила Григорівна. – А загалом багато наших випускників вступали до вишів за профілем іноземна мова, є такі, що вже працюють саме перекладачами, навіть у ЗСУ.
На жаль, каже директорка, матеріальна база їхнього ліцею ще не така, як би це мало бути. Не вистачає не просто хорошого ремонту, а й сучасних засобів навчання: мультимедійних дошок, лабораторного обладнання та іншої наочності. Хоча мають висококласних учителів хімії, географії та інших точних наук.
Директорка ліцею Володимира Мономаха Людмила Отечко та завучка і вчителька хімії Наталія Прохорович узгоджують розклад занять
Кабінет хімії у ліцеї Володимира Мономаха. Тут є кадровий потенціал для відкриття освітнього профілю STEM, але бракує сучасної матеріальної бази
Кабінет хімії у ліцеї Володимира Мономаха. Тут є кадровий потенціал для відкриття освітнього профілю STEM, але бракує сучасної матеріальної бази
Кабінет хімії у ліцеї Володимира Мономаха. Тут є кадровий потенціал для відкриття освітнього профілю STEM, але бракує сучасної матеріальної бази
Тож як ліцей могли би відкрити освітній профіль, наприклад, STEM – це математика, технології, природничі науки. Це – перспективно і цікаво учням, це напрямок, де здобувається багато практичних навичок і дітей нарешті можна було б “відірвати” від гаджетів.
– Треба визнати, що діти вибирають заклади з кращою базою, де в них буде більший вибір і можливості навчання. Уже цього року ми проводили День відкритих дверей, «сватали» до себе старшокласників, бо можемо набрати учнів більше ніж є, – зазначає директорка.
Наголошує, що вони відкриті до новацій, і якщо буде змога, подаватимуться на участь у пілоті наступного року. Для них це шанс стати кращими: не тільки в теорії, а й, можливо, покращити матеріальну базу.
Надія Мельник викладає в переяславському ліцеї Володимира Мономаха українську мову та літературу
Надія Мельник викладає в ліцеї українську мову та літературу, веде два класи профільного вивчення в 10 і 11 класах, загалом 60 учнів:
– Діти обирають поглиблене вивчення, бо мають складати НМТ. Головне ж, вони знають, що мова – дуже важливо, це основа національного виховання, перший із символів нашої держави і молоде свідоме покоління розуміє пріоритет.
У класі є комп’ютер, батьки купили телевізор. Водночас не вистачає підручників, навіть для 5 класу. Хотілося би, щоб у класі була мультимедійна дошка, бо це зручно. Сучасне покоління настільки мобільне, що їм навіть легше сприймати матеріал саме в електронному, аніж у друкованому форматі.
Десятикласник Дмитро Іщук вивчає біологію поглиблено, бо хоче здобувати освіту у сфері медицини. Але з усіх переваг саме цього ліцею називає рівень та доброзичливість учителів.
Виклики і можливості мають співпадати
– Для якісного впровадження реформи має співпадати кілька чинників: можливості закладу, наявність кадрів і звісно, бажання дітей – це першочергове. Тому ліцеї будуть підлаштовуватися під їхній вибір, добирати кадри, відкривати нові профілі, – каже Петро Ярмоленко.
Перспективи Переяславських ліцеїв, зі слів начальника відділу, задовільні навіть з урахуванням теперішніх реалій війни. І навіть з урахуванням того, що діти частіше віддають перевагу фаховим коледжам. Дотепер у двох закладах було 11 десятих класів, у нинішньому навчальному році їх шість – по три в кожному ліцеї. На наступний навчальний рік планово в 11-й клас прийде 95 і 98 учнів відповідно. Але скільки наберуть у 10-ті класи, ще питання.
Чи готові діти йти у старшу школу, чи підуть здобувати професійну освіту?
– Профільна старша школа (в академічних ліцеях, - ред.) націлена на підготовку тих, хто планує здобувати далі вищу освіту. І зараз майже 90% наших учнів це розуміють. Ще 10% продовжують навчання в 10-11 класах за інерцією. Якщо плани в дітей інші, то вони йдуть далі у професійні коледжі, – зауважує Ярмоленко.
Як зауважує начальник відділу освіти, згодом вибір і цих 10% може змінюватися. У Переяславській громаді, коли діти постають перед вибором після 9 класу переходити в іншу школу в 10 клас чи йти в коледж, то більшість обирає друге. Мотивація така: і базову середня освіта є, і спеціальність.
У цьому віці учні не всі ще можуть визначитися щодо навчання у вишах, а після професійного коледжу з'являється більше аргументів для рішення: шукати роботу чи продовжити здобувати вищу освіту.
Навчальний кабінет Переяславського професійного коледжу
Нинішні восьмикласники вчитимуться 12 років
Проте, як зауважує Петро Ярмоленко, учні, які поставатимуть перед вибором, де продовжити навчання, схилятимуться до прагматичних рішень:
– З 1 вересня в нас майже 400 дітей пішли у восьмий клас. Це учні, які закінчуватимуть уже 12 класів. Незабаром вони постануть перед вибором: продовжити навчання в старшій школі чи піти у професійний коледж? Розраховуємо, що половина з них прийде у наші ліцеї. А також діти з гімназій сусідніх сільських громад: Циблівської і Дівичківської однозначно, частково зі Студниківської і Ташанської, бо територіально вони можуть піти в Яготин, Березань чи інші ближчі міста.
Дітей із сіл на навчання наразі підвозять «шкільними автобусами» за рахунок бюджету громади. Так буде і надалі, коли учні із інших громад прийдуть навчатися в наші ліцеї в місті. До Переяслава з найвіддаленішого села сільських громади близько 30 кілометрів, тому ми не розглядаємо варіант створення пансіону для ліцеїстів.
Новаціями реформи старшої школи пропонується також відокремити початкову школу від ліцею. Таким чином буде зручніше налагодити освітній процес в академічному ліцеї. У Переяславі так склалося, що ліцей Івана Мазепи і так без початкових класів. У другому ліцеї поки навчаються разом усі учні. Якщо буде необхідність відділити початкову ланку, то в тій будівлі є можливість перевести її в окреме крило зі своїм входом і оформити це юридично.
Ліцей Володимира Мономаха найбільший заклад середньої освіти у Переяславі
Що буде з гімназіями?
Як наголошує Петро Ярмоленко, у процесі реформи старшої школи для гімназій суттєвих організаційних змін не буде, але визначальною залишається кількість учнів.
Однак поза умовами реформи старшої школи відбулися деякі інші зміни щодо державного фінансування галузі. Зокрема, зараз заробітна плата педагогічних працівників фінансується державою через субвенції місцевим бюджетам. Початкова школа фінансуватиметься і надалі незалежно від кількості дітей.
Але з 1 вересня 2025 року держава вже не надає освітньої субвенції на гімназії й ліцеї, де менше 45 учнів. Наступного року цей мінімум становитиме 60 учнів.
Однак це не означає, що малокомплектну гімназію повинні зразу ж закрити, зазначає Петро Ярмоленко. Наголошує, що Законом передбачено для громад право утримувати малокомплектні гімназії за кошти місцевого бюджету. А ось щодо ліцеїв такої можливості не передбачено.
У Переяславській громаді є два заклади, де критично мало дітей, – Вовчківська та Гланишівська гімназії. І майбутнє щодо того, залишиться надалі тут лише початкова школа чи й середні класи – ще вирішуватимуть під час громадського обговорення та з депутатами міськради.
У ліцеї Івана Мазепи поглиблено вивчають предмети двох профілів
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
