Василь Полтавський повернувся додому на "щиті": його відспівали в напівтемному соборі при свічках

Валентина БАТРАК Головна редакторка

Вчора о 19:42

Над Свято-Успенським собором у Переяславі низько висить сіре затуманене небо. Імла лягає важким осіннім тягарем на саме серце найближчих людей Героя Василя ПОЛТАВСЬКОГО з Хоцьок. Близько 11 години 2 грудня сюди з моргу приїжджає траурний кортеж на заупокійну службу. Тут починають зворотній відлік години прощання з тим, хто життя поклав за Україну, розповідає Переяслав.City.

Воїна Василя Полтаво відспівали в Свято-Успенському храмі в Переяславі. 2 грудня 2025 року Автор: Валентина Батрак

Василь Васильович Полтавський народився 9 квітня 1985 року. Проживав у Хоцьках. Працював водієм.

— Вася був дуже хорошим, чуйним. Він мене дуже підтримував, коли в нас сталося горе, а тепер ось і його немає... – плаче родичка Євгенія.

Воїна Василя Полтавського відспівали в Свято-Успенському храмі в Переяславі. 2 грудня 2025 року Автор: Валентина Батрак

На останню молитву до храму в місто з Хоцьок приїхало чимало людей – Циблівська громада спеціально виділила шкільний автобус. Більшість – родичі близькі й далекі, є навіть з Рівненщини, звідки родом мама Героя. Там живе родина її рідного брата. Вони звідти спеціально приїхали на похорон.

– Ми не бачилися з Васею дуже давно, – зізнається рідна тітка захисника. – Пам’ятаю ще юним, як вони приїжджали до нас у гості. Два тижні тому ми поховали мого чоловіка Петра Захаровича. Йому було 55 років, як він загинув – теж на війні. Три роки вважався безвісти зниклим. У травні 2022 року його забрали, а з 26 листопада після боїв на Бахмутському напрямку про нього не було звістки. І тільки аж оце його тіло повернули.

То згадайте і про Петра Захаровича, напишіть, що Вася з такої родини, де і його рідний дядько захищав Україну, – витирає сльози жінка.

Воїна Василя Поплавського відспівали в Свято-Успенському храмі в Переяславі. 2 грудня 2025 року Автор: Валентина Батрак

Василь Васильович Полтавський був призваний на військову службу офіційно 10 січня 2025 року І відділом Бориспільського РТЦК та СП Київської області, йдеться в офіційному повідомленні. Служив механіком-водієм мінометного взводу роти вогневої підтримки 4 парашутно-десантного батальйону.

Загинув у бою під Покровськом на Донеччині 28 травня 2025 року. Герою навіки 40 років.

Після заупокійної служби і промови священника, традиційного і досі щемливого до сліз ритуалу: на колінах священники виконали «Плине кача» – жалобна церемонія рушає в Хоцьки. Там відбулося велелюдне громадське прощання із Героєм. Василя Полтавського похоронили на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями.

У нього залишилися мама, дружина і дві доньки.

Вічна слава Герою!