Українські біженці в країнах Євросоюзу можуть втратити статус тимчасового захисту вже у березні 2027 року. Європейські держави обговорюють подальші кроки — від повернення українців додому до їх легалізації в ЄС. Які варіанти розглядають і що чекає на українців за кордоном, розповідає Переяслав.City.
Скільки українців під захистом у ЄС
Після початку повномасштабної війни за кордон виїхали близько 7 мільйонів українців. Із них понад 4,3 мільйона отримали тимчасовий захист у країнах Євросоюзу.
Цей механізм запровадили у 2022 році. Він дозволяє українцям легально проживати в ЄС, працювати та користуватися соціальними, медичними й освітніми послугами. Рішення неодноразово продовжували, однак зараз визначено кінцевий термін — березень 2027 року.
Найбільше українців прийняли:
- Німеччина — 28,7%;
- Польща — 22,3%;
- Чехія — 9%.
Якщо враховувати частку біженців відносно населення, лідирують Чехія, Польща та Словаччина.
Наразі потік мігрантів зменшився — якщо у 2022 році йшлося про мільйони, то тепер про десятки тисяч. За даними Євростату, у 2025 році кількість нових рішень про тимчасовий захист зменшилася на 14%.
Жінки (40%) та діти (31%) все ще залишаються головними категоріями отримувачів прихистку. Втім, минулоріч на 2% зросла частка чоловіків (наразі йдеться про 29% від загальної кількості осіб під тимчасовим захистом).
Як змінюється підтримка українців
За час, що минув з початку повномасштабного вторгнення, підтримка українських біженців дещо знизилася. Так, за даними на весну 2025 року, за те, аби приймати наших співгромадян, виступають близько 80% європейців.
Найнижчі показники підтримки:
- Чехія — 53%;
- Болгарія — 69%;
- Румунія — 71%.
Найвищі:
- Фінляндія та Швеція — по 97%;
- Данія — 94%.
Окремі дискусії викликає перебування за кордоном чоловіків призовного віку. Зокрема, у Німеччині 62% опитаних підтримують ідею повернення таких громадян до України.
Попри політичні заяви, більшість українців у ЄС працюють. Рівень працевлаштування становить близько 57%, а в окремих країнах — ще вищий. Водночас близько 60% працюють на роботах нижче своєї кваліфікації.
За час війни підтримка українських біженців обійшлася країнам ЄС приблизно у 34 млрд євро.
Водночас українці роблять значний внесок в економіку. Наприклад, у Польщі з 2022 року вони згенерували близько 328,6 млрд злотих додаткового ВВП — це у кілька разів більше, ніж витрати на їх підтримку.
Як змінюють умови перебування
У частині країн уже посилили правила для українців. Зокрема, для отримання виплат потрібно:
- підтверджувати пошук роботи;
- вивчати мову країни перебування.
Для нових біженців умови часто жорсткіші, ніж для тих, хто виїхав раніше.
Деякі держави вже пропонують варіанти легалізації після завершення тимчасового захисту. Наприклад, в Австрії українцям радять переходити на інші типи дозволів на проживання. Для цього потрібно:
- офіційне працевлаштування;
- достатній дохід;
- знання мови.
Серед варіантів — робочі візи, возз’єднання сім’ї або навчання.
Окремі країни змінюють правила для чоловіків. У Норвегії (поза ЄС) чоловіки 18–60 років більше не отримують автоматичний захист і мають подавати заяви на притулок за загальною процедурою. Подібні обмеження розглядає і Данія.
Що буде після 2027 року
Європейські країни поки не мають єдиного рішення. Серед варіантів:
- продовження тимчасового захисту ще на рік;
- переведення українців на загальні умови проживання;
- запровадження окремого спеціального статусу.
Очікується, що конкретні пропозиції щодо майбутнього українців у ЄС Єврокомісія представить до кінця травня.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
