12 листопада відомий письменник Макс Кідрук (35 років) приїхав до Переяслава із презентацією свого нового роману «Доки світло не згасне назавжди». Це третій масштабний український тур автора, а у нашому місті він вдруге – минулоріч представляв роман «Де немає Бога». Зустріч відбулася у місцевому виші в рамках проєкту «Відкритий університет».
– Новий роман структурно подібний до «Не озирайся і мовчи», – зазначив Кідрук. – Тобто наполовину це соціальна драма, а наполовину фантастика, яка має жорстке наукове підгрунтя. Окрім того, ми з командою розробили для роману мобільний додаток. Хочемо залучити до читання тих молодих людей, які фізично здатні це робити, але з певних причин не читають. У додатку, який можна завантажити безкоштовно, є багато фішок, які значно розширюють сприйняття роману. Напевно, найбільш ефектною є інтерактивна обкладинка. Ще одна фішка – можливість поспілкуватися із персонажем. Він перебуває в загадковому місці, про яке я навмисне не так багато пишу у цій книзі, щоб ви самі у нього запитали: «Де ти є?», «Що навколо тебе?», «Що ти відчуваєш?». І він не просто вам відповість, він скине відео, фотографію, звуки.
Після зустрічі Макс Кідрук підписав всім охочим свої книги. Їх привіз із собою
Кідрук розповів присутнім історію про гравця американського футболу Аарона Ернандеса. Він мав велике майбутнє, підписав 40-мільйонний контракт із найкращою командою Ліги, однак у 2013-му застрелив Одіна Ллойда і все перевернулося з ніг на голову. Під час того, як Ернандес відбував довічне ув’язнення, одна із бостонських журналісток написала велику статтю про те, що футболіст був прихованим геєм, знайшла його колишніх коханців. Дізнавшись про це, Аарон покінчив із собою.
– Зараз ви починаєте думати: «Яким, бляха, чином ця історія стосується роману?». Бо моя історія – про двох сестер Руту та Індію, які, попри незвичні імена, проживали цілком буденні життя. Інді навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Все раптово змінюється, коли під час нещасного випадку гине наречений Індії, і через це сестри між собою сваряться. Невдовзі потому Рута виявляє, що може певним чином впливати на реальність у снах. Так ось, усе це про те «а на що ж вона здатна?». Чим Рута готова пожертвувати, аби відновити стосунки зі своєю сестрою?
Задумка написати про двох сестер виникла у мене, коли я дізнався історію Шаяни і Шанії Дженкінс. Шаяна була дружиною Аарона Ернандеса, а Шанія була нареченою Одіна Ллойда. Тобто Ернандес застрелив нареченого сестри своєї дружини. Уявляєте, як американські ЗМІ обсмоктували цю історію. Ось на слайді, – показує на екран, – вітальня будинку Ернандеса, я виділив двох дівчат, які обіймаються. Це сестри Дженкінс, ранок наступного дня після вбивства Ллойда. Шанія у розпачі поїхала до найближчої людини, своєї сестри. Я не можу стверджувати напевно, але з великою ймовірністю Шаяна у цей момент уже знає, що саме її чоловік вбив нареченого сестри. І протягом дев’яти днів, доки прокурори готували справу на Ернандеса, Шанія була не просто в будинку вбивці, а буквально за кілька кроків від нього. Чому я про це розказую? Бо припускаю, що у декого із вас під час прочитання роману виникне думка: «Камон, Кідрук, так не буває в реальності». Щойно ця думка з'явиться у вашій голові, хочу, щоб ви згадали всю цю історію і зрозуміли, як часто реальність перевершує навіть найфантастичнішу вигадку.
Також автор детально описав науково-фантастичну складову твору. Зокрема, розповів, що мозок не має прямого доступу до реальності і лише відображає все, що ми бачимо, чуємо чи відчуваємо. А також йшлося про пріони – особливий клас інфекційних агентів. Як це все стосується роману, можна зрозуміти, лише прочитавши його.
До слова, роман «Доки світло не згасне назавжди» увійшов до довгого списку цьогорічних претендентів «Книга року ВВС».
У тур Кідрук вирушив із письменником-початківцем Юрієм Даценком. Під час презентацій у великих містах він розповідає про свій роман «Пастка для різника». У Переяславі ж його лише представив Макс Кідрук та дещо пояснив:
– Чому це важливо? Мій власний перший роман («Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії» – ред.) вийшов друком 2009 року. Своїх найперших читачів я здобував на презентаціях Андрія Куркова. Він на той час уже був відомим автором, узяв мене із собою в тур Україною. І от тоді я, малий, дурний і пафосний, ніяк не міг зрозуміти, чому Курков віддає частину часу, чому виводить мене до своїх читачів. Минуло немало років, поки я трохи порозумнішав і збагнув, що літпроцес – це не лише нові тексти чи жанри, а й передусім нові імена. Тому, сприяючи появі нових імен, ти сприяєш розвитку літпроцесу і відповідно самого себе.
Традиційно на презентацію прийшло багато дівчат
Письменник сказав, що є пропозиція екранізувати його роман «Зазирни у мої сни», детальніше про це згодом повідомить у соцмережах. Також поділився планами:
– Я працюю над новим проєктом: планую серію зі щонайменше трьох книг під загальною назвою «Нові темні віки». Писатиму про колонізацію Марса, про екологічні та політичні проблеми на Землі в цей час. Однак це не буде фантастикою, не буде нічого наївно вигаданого, я зображуватиму рівень технологій таким, якого він, на мою думку, досягне через 150-200 років. Тобто для себе цей проєкт дуже умовно я позначаю, як історичний роман про майбутнє. Його підготовка вимагає часу, тому зустрінемося ми з вами через два роки – восени 2021-го.
