3 грудня виповнилося пів року відтоді, як дитина померла в лікарні від вогнепального поранення. Журналіст BBC News Україна дізнавався, як рідні оцінюють перебіг досудового розслідування, а також, що відбувалося з місцевою поліцією впродовж цих пів року. Адже двоє з чотирьох підозрюваних служили в лавах правоохоронців. Переяслав.City публікує цю розповідь у дещо скороченому вигляді.
Підозру у вбивстві дитини з необережності Державне бюро розслідувань (ДБР) винесло інспектору поліції Івану Приходьку. За версією слідства, саме він здійснив смертельний постріл, вправляючись у стрільбі з вогнепала в житловому районі міста.
У хлопчика влучила куля, що зрикошетила. Його бабуся сьогодні бореться за те, щоб винних у злочині покарали. Так склалися обставини, що саме вона змушена займатися цим.
Про брифінг Труби дізналися з медіа
На початку літа невеличку низину навпроти будинку, де мешкає родина Тлявових, вкривала смарагдова, соковита зелень. Кущі та дерева росли попід невисоким підгірком. І створювали ілюзію, що між будинком у цій низині, де розважалися троє дорослих чоловіків, і дорогою, де гралися діти, є певна відстань.
Діти гралися на вулиці за цими деревами
Нині ж, на початку зими, коли з дерев облетіло останнє листя, мов на долоні, видно: цієї відстані там практично немає. Ідеться про десятки метрів.
Ми сидимо з Олександрою Тлявовою, бабусею Кирилка, в їхньому родинному домі в цілковитій темряві. Її розвіює ліхтарик, який хлопчику колись купили на свято в дитячому садочку. Через аварію в будинку зникли електроенергія та опалення.
Присвічуючи собі ліхтариком, пані Олександра читає в темряві Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України й ділиться враженнями від українського законодавства та перебігу слідства:
Бабуся Кирила тепер вивчиє Кримінальний кодекс
"Ось стаття 18 КПКУ: "Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання…" Хто писав цей кодекс, люди добрі? Я вже казала в очі всім: хлопці, я не боюся нічого, вивчивши цю книжку. Після того, як у підозрюваних "мєнтів" з'явилися адвокати, у них завжди є оця стаття 18 КПКУ й стаття 63 Конституції, щоб не давати свідчення".
Про брифінг директора ДБР Романа Труби 5 листопада, де він розповів про зміну складу злочину, що його інкримінують лейтенанту поліції Івану Приходьку, з умисного вбивства на вбивство через необережність, рідні та їхні адвокати дізналися з медіа.
Станом на 2 грудня у них немає підтвердження цих важливих для слідства змін. За вбивство з необережності карають або позбавленням волі, або її обмеженням на строк від трьох до п'яти років.
Роман Труба розповів журналістам на брифінгу таке: "Ми не знайшли зброї, хоча для цього було зроблено все: водолази ретельно дослідили кожну водойму, яка є в населеному пункті, а також поруч із ним".
"Водночас, відсутність зброї не впливає на результати розслідування. Допити, результати всіх експертиз доводять, що дитина була вбита кулею, яка випущена зі зброї з відстані 80 метрів о 15:36, зробив це інспектор поліції".
Адвокат родини Тлявових Олександр Щербина, коментуючи слідство, каже: "ДБР з нами, як з адвокатами потерпілих, практично не спілкується. Нас не запрошують, нашої думки не питають. Нам не надали змінену підозру, нам не повідомили про брифінг Труби. Нас не запитують, чи ми маємо якісь клопотання".
Адвокати потерпілих звернулись офіційно з клопотанням, щоб ознайомитися з матеріалами слідства до його завершення.
Фігурантами цієї резонансної справи є також старший сержант Володимир Петровець, цивільний Дмитро Кривошея та 16-річний син Петровця. Всім чотирьом інкримінують хуліганство, вчинене групою осіб з використанням вогнепальної зброї. За нього максимальний термін ув'язнення – сім років.
Володимир Вак, адвокат Володимира Петровця, наполягає, посилаючись на матеріали слідства, що його підзахисний у той день не брав до рук зброї. Захисник вважає, що Володимир Петровець мав би нести адміністративну, а не кримінальну відповідальність: "У цьому випадку не може бути особливо злісного хуліганства. Це може бути адміністративне порушення – стрільба в населеному пункті (ст. 147 Кодексу про адмінпорушення). А вбивство з необережності вчинила лише конкретна особа, що стріляла. Решта несуть, чесно кажучи, лише страшну моральну відповідальність".
Ще одна з можливих позицій сторони захисту в суді – злочин нібито був вчинений не в громадському місці, хоча хлопчик грався з іншими дітьми на дорозі.
"Вони хочуть перекваліфікацію зробити, що це не хуліганство з вогнепальною зброєю, тобто 296 стаття ККУ, а адміністративне правопорушення. Тому що хуліганство чиниться лише в громадських місцях. А якщо вони перебували в себе на подвір'ї, то це не публічне місце. Це щоб отримати штраф чи виправні роботи", – каже Олександра Тлявова.
Всім дорослим продовжили термін тримання під вартою до кінця грудня. Їхні адвокати розраховують на завершення до цього часу досудового розслідування.
ДБР відмовилось визнати бабусю потерпілою
Олександра Миколаївна скаржиться на те, що вона зі своїми питаннями та активною позицією "є перешкодою" для ДБР.
Крім розслідування вбивства онука, вона разом із адвокатами ініціювала відкриття ще одного провадження. Мова про можливі неправомірні дії поліцейських, які першими виїхали на місце злочину. Ні по гарячих слідах, ні пізніше правоохоронці так і не знайшли зброї, з якої вбили дитину. Ніхто за її зникнення не відповів.
"Я сама сідала зі слідчими в машину, показувала приблизно, де й що було. У кума Володимира Петровця обшуки робили лише через тижні після злочину", – розповідає бабуся Кирила, махнувши рукою на кодекси, що лежать поруч на дивані. На ньому стоїть і портрет хлопчика.
Олександра Тлявова в рамках цієї справи щодо можливих незаконних дій поліцейських просила визнати себе потерпілою. Втім, ДБР у такому статусі їй відмовило. Нині це рішення слідчого адвокати оскаржують у Голосіївському суді Києва.
На момент вбивства Кирила Переяслав-Хмельницьку поліцію очолював підполковник Андрій Медуниця. Керівництво цього відділу після того повністю змінили. Андрія Медуницю перевели на іншу керівну посаду – він очолив Яготинський відділок поліції. Жоден інший поліцейський начальник, аж до самого міністра, зі своєї посади не пішов і не був звільнений.
З липня цього року Переяслав-Хмельницьку поліцію очолив підполковник Максим Скидан. До цього він працював у Броварах.
У день похорону Кирила, 6 червня, під відділом місцевої поліції проходив розгніваний мітинг. Люди, не стримуючись, виповідали свій розпач, невдоволення, образи на правоохоронців, що накопичувалися роками. Новий очільник запевняє, що з липня протестів більше не було.
ДБР не визнало Олександру Тлявову потерпілою
Олександрі Миколаївні особливо неприємно, коли люди пліткують про нібито великі гроші, які їм виплатили як матеріальну допомогу потерпілій родині. "Кажуть, що нам дали півтора мільйона, потім – дев'ять, потім – сімнадцять. У мене руки від роботи потріскані – які мільйони?"
Чотири місяці після трагедії вона не могла працювати через проблеми зі здоров'ям. Тепер повернулася на будівництво.
Олександра Миколаївна просила Офіс президента про особисту зустріч із главою держави, який пообіцяв, що "жодної спроби зам'яти цю справу не буде". У відповідь їй прислали інформацію про години прийому працівників департаменту з питань звернень громадян ОФУ.
Жінка готується до участі в судових засіданнях, що можуть початися за кілька місяців.
Колись цей суд завершиться. Але не буде завершення в іншого. Кожна пізня осінь з її безлистими деревами знову й знову оголюватиме правду про те, що сталося на вулиці Героїв Дніпра в Переяславі.
