Тривають новорічно-різдвяні свята – період, коли всі збираються родинами, обмінюються привітаннями та подарунками. Втім, ці дні особливі для декого ще й з іншого приводу. Журналісти Переяслав.City знайшли трьох людей, які відзначають день народження на Новий рік або Різдво. Поцікавилися, у чому переваги та недоліки таких «подвійних» свят.
«Хотіла народити у будь-який день, тільки не 31 грудня»
Євгенія Демченко і її троє дітей
Євгенія Демченко (45 років) народилася 31 грудня в селі Горбані. Проживає у Переяславі, працює художником у НЦК «Зустріч». 31 грудня 2002 року народила двійнят – Кирила і Валерію. Діти навчаються в художньому училищі в Івано-Франкові на Львівщині. Старший син Тимофій мешкає у Києві.
– Пам’ятаю, в дитинстві куми й родичі сходилися до нас святкувати Новий рік. Коли подорослішала, в обідній час приходили мої друзі і ми відзначали мій день народження, а ввечері – хрещені, і це було більше святкування Нового року. Як правило, мені дарували один подарунок на день народження. Тобто новорічних подарунків у мене не було. Та в той час і не прийнято було класти щось під ялинку.
Дитиною я не дуже переймалася тим, що народилася на свято. А вже старшою мені інколи було сумно. Бо за новорічною метушнею мене часто забували привітати навіть найближчі друзі. Напередодні ще всі пам’ятали про мій день народження, а потім забували. І я чула багато подібних історій від людей, які народилися 31 грудня. І діти мої теж зіткнулися з цим. Добре, що зараз є фейсбук, і він нагадує, кого із друзів треба привітати з іменинами.
А в студентські роки взагалі було цікаво. Усі знали, що в мене день народження, значить, я накриваю стіл. А фактично приходили до мене зустрічати Новий рік. Без подарунків, бо це ж Новий рік, а тоді не прийнято було щось дарувати на це свято. І на продукти ніхто не складався, бо це ж мій день народження! Отака студентська шара!
Євгенія Демченко з донькою Валерією
Дітей я народжувала в переяславському пологовому будинку. Хотіла народити у будь-який день, тільки не 31 грудня. Краще до Нового року. Але коли минуло 30 грудня, і діти не народилися, я дуже просила лікарів дотягнути до 1 чи 2 січня. Лікарка подивилася: «Ні, Женю, тобі сьогодні народжувати». Під час кесаревого розтину, поки наркоз ще не подіяв, чула, як лікарі казали: «Знаєте, а в неї ж теж сьогодні день народження». Пологи були складними, зібралися два десятки медиків. Тоді в усіх була «чудова» новорічна ніч.
Поки діти були меншими, запрошувала на день народження Діда Мороза й Снігурку, які приносили їм ще й новорічні подарунки. Хотіла, щоб вони відчували, що це і Новий рік також. Потім у нас склалася традиція: ми зранку святкували дні народження, запрошували гостей, а ввечері – Новий рік. А останні роки святкуємо в Києві. Спочатку син Тимофій веде нас у ресторан і пригощає якимись екзотичними стравами. А потім розважаємося. Були в аквапарку, на катку, а цього року – в новоствореному музеї майбутнього. Також ходимо по магазинах. Я дарую дітям гроші, і вони купують те, що хочуть.
Дітям подобається відзначати день народження в Києві, а я все таки більше люблю святкувати вдома, коли збираються рідні, друзі. У 2013 році старший син написав прекрасний сценарій для нашого свята. Він тоді якраз навчався на режисера. Приїхали мої батьки, хрещені дітей. Ми експромтом ставили виставу «Снігова королева», було багато конкурсів, розваг. Такий день народження для мене ідеальний.
«Свято не лише у мене, а у всіх людей»
Анастасія Черней – перша дитина другого тисячоліття. Їй виповнилося двадцять
Переяславка Анастасія Черней народилася 1 січня 2000 року о 17:20. Вона – перша дитина цього тисячоліття на Переяславщині. Через це неодноразово була героїнею публікацій у «Віснику». Зі срібною медаллю закінчила сьому школу, зараз навчається на третьому курсі Київського національного торговельно-економічного університету за спеціальністю «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
– Скільки себе пам’ятаю, знаю про те, що народилася першою в двотисячних. Тато часто говорив: «Доцю, ти ж перша дитина нового тисячоліття». Однак на мене це ніяк не впливає – класно, пощастило ось так. Інколи, коли люди дізнаються про день мого народження, то дуже дивуються. Чомусь всі передусім запитують, чи святкували у той день лікарі. Але, як мені розповідала мама, ніяких пригод не було. Все-таки народження дитини – це ж серйозний процес і лікарі повинні бути максимально зосередженими на своїй роботі.
Я рада, що народилася на Новий рік. Так склалося, що цього дня свято не лише у мене, а у всіх людей. У всіх хороший настрій, всюди святкова атмосфера. І коли до мене приходять гості, то для них це особливий день. Якщо ж день народження у когось припадає на інші дати, то, мені здається, навіть для друзів та рідних це досить звичайний день. Якби ще у когось із близьких був день народження першого січня, то мене б це трішки бентежило. А так це лише мій день, і уваги мені вистачає у це свято.
Настя Черней із батьками. 2017 р.
Спочатку в родині опівночі ми зустрічаємо Новий рік, а коли прокидаємося зранку, починається мій день народження. Маленькою відразу бігла до ялинки дивитися, що там Дід Мороз приніс, а тоді батьки щось дарували від себе. Традиційно зранку накриваємо стіл, я приймаю привітання. Приходять родичі, хрещені. Пам'ятаю, хрещений подарував величезного плюшевого собаку, більшого від мене. Мені було років чотири. Із подругою тоді намагалися його пересунути, але не вийшло. Зараз увечері 1 січня святкую з друзями.
«Мама прийняла це як подарунок від Бога»
Марина Тютюнник відзначає 7 січня і день народження, і Різдво
Марина Тютюнник (28 років) народилася 7 січня в Поліському. Нині проживає в селі Стовп’яги. До декретної відпустки працювала вчителем фізики в ЦПТО. З чоловіком Сергієм виховує дворічну донечку Арінку.
– Коли мама завагітніла, вона точно вирахувала мій день народження. Поділилася зі своєю сестрою, та тільки посміялася. Як це можна точно вирахувати? Але я таки народилася 7 січня. І мама цим пишається, прийняла це як подарунок від Бога. Того дня я була єдиною новонародженою дівчинкою у пологовому будинку (переді мною на світ з’явилися чотири хлопчики).
Похрестили мене 19 січня, на Водохреще. Зі слів мами, під час обряду в церкву залетіла пара голубів – сірий і білий. Вони сиділи всю службу. Священик сказав, що це добрий знак.
Для мене і моєї родини 7 січня – це подвійне свято. Святкувати починаємо ще 6 січня ввечері. Традиційно моя хрещениця Анічка приносить нам кутю. 7 січня всі спочатку вітають мене з днем народження, а потім – із Різдвом. Обов’язково з двома святами. У мене особливі почуття до Різдва. Кожного року з трепетом очікую колядників. Дуже люблю, коли приходить наш церковний хор. Вони співають пісні про народження Сина Божого, і в мене аж сльози на очах. Обов’язково і мене вітають з днем народження.
Марина Тютюнник із чоловіком Сергієм та донькою Арінкою
У цей день у нас завжди є гості. Приїжджають куми з Києва, двоюрідний брат із родиною, хрещені Аріночки. А 8 січня ми їдемо в Переяслав вітати з днем народження маму мого чоловіка.
На 25-річчя чоловік подарував мені путівку в Буковель. Ми відсвяткували мій день народження і поїхали на відпочинок. Я вперше каталася на лижах, було дуже цікаво, маса вражень. Той день народження мені особливо запам’ятався.
Записали: Юлія Строчинська, Віталій Усик
