Циблівчанин Ігор Крижанівський (25 років) розповідає про рідне село через соцмережі. Його інстаграм-сторінка «insta_tsybli», мабуть, найпопулярніша з-поміж подібних сільських на Переяславщині. Про неї він і розказав кореспондентці Яні Бойко спеціально для Переяслав.City.
Ігор Крижанівський – адміністратор сторінки «insta_tsybli»
– Як і чому вирішили займатися сторінкою про Циблі в інстаграмі?
– Почалося все не з інстаграму, а з тоді ще популярного у нас сайту «ВКонтакте». У мене було багато гарних фотографій села. Прийшла ідея зробити онлайн-доступ до них, щоб інші теж побачили. «Вконтакте» для цього був найкращим варіантом, тому що там можна створювати альбоми за тематикою. Зрештою в мене вийшла справжня «туристична візитка» села у соцмережі. Але «Вконтакте» заблокували (у травні 2017-го відповідно до указу Президента України було заблоковано доступ до російських соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники» – ред.), і я перейшов в інстаграм. На той час фейсбук був для мене незручним у користуванні. І взагалі основною метою було показати село візуально, тобто через фото та відео.
– Як швидко сторінка стала популярною?
– Звичайно, мені хотілося зробити спільноту максимально популярною не лише серед жителів села, району та області, але й серед туристів зі всієї України. Основна кількість підписників перейшла з групи «Вконтакте». А з часом долучилися й інші. На цей момент спільнота «insta_tsybli» є досить популярною, як для сільської, – має понад півтори тисячі підписників.
– Як «набили» таку кількість?
– Підписувався на туристів, які приїжджали до нас і ділилися фото з Цибель. Я їх лайкав, писав коментарі, запитував про враження, запрошував до нас ще. Також 2017 року провів активну роботу щодо піару села під час всеукраїнського конкурсу «Найкращі села України». Циблі тоді посіли десяте місце. Ще ми організовували фотоконкурс «Циблі моїми очима», умовами якого було сфотографувати природу села, поставити хештег #циблімоїмиочима і відмітити нас. Перші три місця отримали призи: фотосесію від професійного фотографа Романа Коваля, футболку з прінтом «insta_tsybli» та чашку. До речі, один з подарунків виграла наша підписниця з Лондона.
– Що зазвичай публікуєте на сторінці?
– Тематика контенту – неймовірні краєвиди, що, власне, і є фішкою села. Публікую топові креативні фото. Будь-яка людина, випадково натрапивши в інстаграмі на одну з цих фотографій, зацікавиться, відразу захоче до нас приїхати. Я постійно шукаю фото, щоб репостнути на сторінку. Іноді й сам фотографую, якщо є натхнення. Текст пишу не завжди, частіше це якась популярна цитата або смайлик.
– Який фідбек отримуєте від користувачів?
– Ігор Кондратюк на «Х-факторі» говорив: «У мене з Циблями асоціація яскравіша, ніж з Парижем». У багатьох моїх підписників дуже схожа ситуація. Фідбек винятково позитивний, всі в захваті, хочуть повертатися сюди знову і знову. У нас гостювали досить відомі люди: журналістка телеканалу «1+1» Марина Леонюк, музичні гурти «O.Torvald» та «Антитіла» (останній тут навіть кліп зняв). Один із епізодів телешоу «Холостяк» знімали у Циблях. Фотографи з міста приїжджають до нас, щоб зробити весільні або «love story» фотосесії. Такі фото я теж публікую на сторінці. Село Циблі є справді популярним, одним з найкращих туристичних зон на Київщині.
– Як щодо рекламної співпраці?
– До співпраці завжди відкритий, за умови, що це не реклама якогось товару чи послуги. Для цього існують певні групи-барахолки у фейсбуці. До прикладу, оголошення про загубленого домашнього вихованця чи афіша культурного заходу – без питань. Але намагаюсь все-таки уникати цього, тому що мета спільноти інша – естетична.
– Який ваш улюблений пост на сторінці?
– Є два улюблені. Один називається «Циблі – ти просто космос». Там зображена церква Святого Іллі Пророка на фоні нічного неба із зорепадом. Другий пост – це фото з колоною байкерів, що проїжджають повз Циблі, в описі там дуже гарний вірш, написаний людьми, які перебували в місцевому госпіталі.
– А ви зараз у селі живете?
– Живу і працюю в Києві. У село приїжджаю не так часто, як хотілося б. Столиця манить насиченим ритмом життя і можливостями для саморозвитку. Але інколи хочеться спокою, гармонії – це Циблі кличуть додому.
– Любите подорожувати?
– Не любив, поки не спробував (сміється). Якось мені подарували скретч-карту світу і побажали якомога більше подорожувати. Після того все і почалося. За останній рік вдома не був близько трьох місяців. І хоча більшість поїздок були по роботі (Ігор працює діджеєм, фотографом та відеооператором – ред.), я знаходив час, щоб побачити місто і зробити бодай кілька фото. При такому ритмі і відпустка не потрібна. Також побачив більшу частину України і зрозумів, що далеко за кордон їхати не потрібно. Можна офігіти й від тутешніх ландшафтів. Подорожі – це наркотик, але безпечний.
