У групі «Попутники Переяслав – Київ» понад 4000 учасників. Вона об'єднує водіїв і пасажирів, які їдуть в одному напрямку. Адміністратор групи, 37-річний Сергій,  розповів, хто користується послугами і які проблеми доводиться вирішувати.

– Сергію, коли з’явилася група «Попутники» і як вона розвивалася?

– З’явилася влітку минулого року. У кожному місті України є така група. Їх створють у фейсбуці, вайбері чи телеграмі. Я сам був колись у групі «Яготин – Переяслав – Київ». Але вона опосередковано стосувалася нашого міста. Тому ми зі знайомим вирішили створити саме переяславську групу. Обрали вайбер, бо це найпопулярніший додаток, ним користуються і молодь, і пенсіонери.

До карантину в ній було трішки за тисячу учасників. А коли призупинили міжміські перевезення, група стала як знахідка, бо людям, які працюють у Києві, треба було чимось добиратися до роботи. У період карантину найбільша кількість учасників була   4400. 

– Ви якось рекламували послугу?

– Раз у фейсбуці на «Барахолці» розмістив інформацію про групу. А під час карантину багато переяславців запитували в соцмережах, як можна доїхати до Києва. Хтось давав посилання на нашу групу. Самі люди її і розкрутили.

Коли створив групу, вже наступного дня поїхав із водієм, який забрав мене біля будинку і довіз прямо до роботи. Одним видом транспорту, а не трьома, як зазвичай.

– Що вас спонукало взятися за такий проєкт?

– Я понад 10 років катаюся з перевізниками на Київ (працює адміністратором у столичному магазині – авт.). Набачився різного. Взимку бувало холодно в салоні, а влітку маршрутки забивали людьми так, що не було чим дихати. Їздив і на поламаних сидіннях, і стоячи, бо мусив поступитися місцем людям похилого віку чи вагітним. Хоча водії маршруток не повинні брати пасажирів, коли всі місця зайняті.

Ще мене завжди обурювало, що в перевізників немає поняття про знижки, хоча б для постійних клієнтів. У всіх магазинах вони є, і навіть у метро жетон для однієї поїздки коштує 8 гривень, а якщо придбати п’ятдесят поїздок – 6.50.

Мені захотілося комфорту, заодно й іншим людям допомогти. Коли створив групу, вже наступного дня поїхав із водієм, який забрав мене біля будинку і довіз до «Либідської», прямо до роботи. Одним видом транспорту, а не трьома, як зазвичай. І лише за 50 гривень.

З цієї групи я більше нічого не маю. Хіба що зайву мороку. Ніяких коштів за вступ у групу не беру.

– Як працює група?

– Власник авто або пасажир скидають у групу (або шукають) оголошення з інформацією про маршрут та час поїздки. Наприклад: «Водій. Завтра о 10 годині їду від «АТБ» до метро «Позняки». Є три місця». Або: «Пасажир. Київ – Переяслав. Буду сьогодні на Чернігівській о 19 годині».

У групі заборонена переписка між водієм і пасажирами: «А ви вже де? – Я в пробці. Буду через 20 хвилин». Деталі з’ясовуються в особистих повідомленнях або телефоном. І водії, і пасажири здебільшого вказують номери телефонів.

– Яких ще правил дотримуються учасники?

– У групі не повинно бути ніяких фото, відео, привітань, реклами, подяк. Для цього є фейсбук. Має бути тільки інформація, яка стосується конкретної поїздки. Коли запрацювали маршрутки, нам почали закидати по 6-8 постів про те, що відновилися перевезення. Ми робили групу не для того, щоб рекламувати харківські й позняківські маршрутки чи якісь інші послуги. Якщо після зауважень учасник групи продовжує порушувати правила, блокуємо.

– У вас фіксована ціна за поїздку?

– Я написав у групі рекомендовану ціну – 50 гривень з пасажира. Керувався тим, що зручно давати решту. Хоча багато пасажирів розраховуються безготівковим способом. І в цьому теж перевага групи. Бо в наших маршрутках без готівки не поїдеш. А в період карантину більшість людей хоче розраховуватися карткою або переказувати кошти через додаток у телефоні, щоб поменше мати справу з купюрами.

Але я не можу проконтролювати всіх водіїв. Реагую тоді, коли пасажири скаржаться на завищені ціни. Деякі водії виправдовуються: «Як я можу взяти 50 гривень, якщо в мене автомобіль багато пального бере. Мені невигідно». А тут ніхто нікому вигоди не обіцяв. Є правила, якщо не подобається, шукайте самі собі пасажирів.

Був випадок, коли жінка-медик заплатила 250 гривень за доїзд до Києва. Заздалегідь не уточнила, якою буде вартість поїздки. І добре, що в неї такі гроші були. Понад сто водіїв ми заблокували через те, що вони завищували ціни.

Деякі водії напихають побільше людей, щоб заробити. Забувають, що це не бізнес, ми просто даємо їм можливість скоротити витрати на пальне.

– Які ще проблеми виникали?

– Той того не туди підвіз, не там забрав. Водій домовився з пасажиром, а той не з’явився, або сів до іншого авто, яке їхало раніше. Виникають питання щодо комфорту. Я рекомендую, щоб на задньому сидінні було два пасажири, а не три. Бо влітку спекотно, а взимку всі в пуховиках, тісно. Але деякі водії не зважають і напихають побільше людей, щоб заробити. Забувають, що це не бізнес, ми просто даємо їм можливість скоротити витрати на пальне.

Проблеми виникають постійно. Я інколи думаю: може, закрити цю групу? Але ж вона і допомагає людям. Особливо тим, які щодня їздять.

– Група працює лише в межах маршруту Переяслав – Київ?

– Ні. Буває, шукають попутників до Броварів, Білої Церкви, Черкас, аеропорту «Бориспіль». Доїхати до Золотоноші чи Черкас переяславцям непросто. Є зранку один прохідний автобус. Або треба на об'їзній ловити маршрутки чи попутки. Вони не завжди зупиняються, бо заповнені. Тому я не проти, коли оголошення виходять за межі маршруту Переяслав – Київ. Ми ж працюємо для людей.

– Коли відновилися міжміські перевезення, ви втратили учасників?

– Так, частина людей видалилася з групи, бо їм зручніше користуватися маршрутками. Дехто боїться їздити автомобілями з незнайомими людьми. Під час карантину не мали іншого виходу, а тепер повернулися до звичного варіанту.

– Ходять чутки, що саме через вашу групу перевізники знизили ціну. Що ви про це думаєте?

– Чутки різні були. Казали, що перевізники навпаки піднімуть ціну, бо в карантин два місяці простояли. А тут, на тобі, скинули. Можливо, через те, що подешевшало пальне. Але раніше це ніколи не впливало на ціни. Може, щоб привабити людей. Бо коли маршрутки почали їздити, дуже мало пасажирів було. Але це скрізь так. У вагоні метро по п'ять осіб їздило. Я за десять років такого не бачив.

Знаю точно, що перевізники зляться на цю групу. Можливо, шукають способи її закрити. Мені один із водіїв написав: «Що, настав ваш зірковий час під час карантину?» А хіба в нас був інший варіант? Ми допомагали людям. Ще раз наголошую, що таких груп в Україні безліч. А кожна людина сама обирає, з ким їй комфортніше їхати.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися