Відома на Переяславщині родина Онопрієнків 12 червня влаштувала в музеї просто неба масштабну та оригінальну фотосесію. Жінки чотирьох поколінь із цієї сім’ї знімалися в автентичних народних костюмах на різноманітних локаціях музею. Виникла така ідея у Наталії Онопрієнко-Капустіної задля популяризації української культури та родинних цінностей.

– Оскільки я працюю в соціальній сфері, із сім’ями, дітьми, розумію наскільки важливо пам’ятати про своє коріння. А щоб донести це іншим, необхідно пропустити крізь себе, – розповіла журналістові Переяслав.City Наталія Онопрієнко-Капустіна, 34 роки. Вона заступниця директора інформаційно-ресурсного методичного центру «Родина». – Мої прабабуся, бабуся, мама і я народилися й росли в селі, тому всі українські традиції дуже мені близькі. Виникла ідея показати красу та наповненість української культури, костюмів, традицій. А акцентувати увагу вирішила на жінках, на жінках чотирьох поколінь – від прабабусі до правнучки. На нас споконвіку трималося господарство, робота, родина і виховання дітей. Основний посил – жінка має бути не лише сильною та красивою, а й повинна передати традиції своїм дітям. От сьогодні у фотозйомці бере участь моя 78-річна бабуся. Вона мене багато чому навчила, зараз я одягнена в її вишиванку, спідницю, хустину. А мама на моє весілля подарувала бабусину весільну сорочку з корсеткою, вінки зі стрічками. Це безцінний подарунок: настільки часто його дістаю зі скрині, що він навіть не пахне нафталіном. Люблю красуватися в такому одязі на Пасху, Різдво, на храм у селі. Так само я намагаюся передавати своїм донькам знання про українські звичаї.

У зйомці взяли участь сім моделей: прабабуся Ольга Онопрієнко, її невістка Любов Онопрієнко разом зі своєю сестрою-двійнею Галиною, внучки Наталія Онопрієнко-Капустіна (донька Любові) та Ірина Онопрієнко (невістка Любові), правнучки Настя та Поліна Капустіни (діти Наталії).

Дача буде в українському стилі, до речі, розміщується вона в селі сусідньому до того, де жили Кайдаші.

– Щоб не просто мати гарний вигляд у хустках та спідницях, а й бути гідними, ми попросили допомогти експертів із НІЕЗ «Переяслав» Марину Бондаренко, Наталію Костюк, Ларису Годліну, Ігора Гайдаєнка, – продовжила Наталія. – Вони нас консультували, розповідали про давні часи, дали змогу проникнутися народним духом. Звичайно ж, і директор заповідника Олексій Лукашевич посприяв, щоб ми відтворили свою ідею в музеї просто неба. Для нас це не просто вийти пофотографуватися, зіграти щось на камеру, ми почуваємося комфортно в цих образах. Наприклад, мої доньки мають по вісім вінків, по шість українських костюмів. У мене є весільний рушник, на який ставала із чоловіком. Цього року на день народження батько подарував мені скриню прапрабабусі, перед тим відреставрувавши її. А також подарував кочергу та лопату для печі. Чоловік на дачі зробив мені піч, скоро майстриня розмалює її народними орнаментами. Заплановано, що в нас вся дача буде в українському стилі, до речі, розміщується вона в селі сусідньому до того, де жили Кайдаші (усміхається).

 

Любов Онопрієнко (53 роки) розповіла, де знайшли такі унікальні костюми:

– Моя прабабуся Софія гарно вишивала, і під час Голоду свої вишиванки обмінювала на їжу, так і прогодувала шістьох дітей. Сьогодні на моїй сестрі Галі її вишиванка, на мені – вишиванка бабусі Галі, на Наташі – мамина. Це наше надбання зберігається багато років, це ж справжнє полотно, міль його не з’їсть. Але щороку в гарну літню погоду ми все це діставали зі скрині (яку тепер передали Наталі), вивішували, провітрювали й знову складали. Було багато справжнього коралового намиста, бо в нашій хаті бабуся Ганна наряджала наречених – не кожній жінці це довіряли. Але згодом люди просили на якісь свята намисто, а назад не повертали. Коли я зі свого села перейшла працювати в Ковалин, то збирала старовинні пісні у людей, які теж мали народні костюми. У 1984-му році почала відроджувати в цьому селі вечорниці, народні свята, тому ці костюми збереглися в Ковалині дотепер. Тож частину одяганок ми взяли саме там.

Поросятко в кадрі поводилося чемноПоросятко в кадрі поводилося чемно

Зйомки тривали близько чотирьох годин. Працювали два переяславські фотографи Аліна Кисенко та Анатолій Лялька, Костянтин Ткаченко фіксував на камеру робочі моменти. У кадрі були не тільки люди. Бабуся Ольга приїхала на фотосесію з півнем. «Обіцяла мені його на борщ, але я сказала: «Почекайте, давайте спочатку відзнімемося», – зазначила Наталія Онопрієнко-Капустіна. Олександр Онопрієнко (брат Наталії) попросив на деякий час у свого кума поросятко. Воно поводилося спокійно, не втікало, коли його випустили з рук, а лише пощипувало травичку.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися