Мобільний телефон так само, як і жива істота, має свій строк «життя». Є три основні причини, за яких користувач міняє телефон: старий пристрій виходить з ладу, а його ремонт обійдеться дорожче за сам телефон; телефон починає «виснути» (дуже довго виконуються програми); компанія випускає телефон з новими можливостями і його необхідно придбати, щоб бути «в тренді». А є причина зміни телефона, що не залежить від волі власника – це коли новий гаджет йому подарували. Скількома мобільниками вам довелося володіти, запитали у земляків журналісти Переяслав.City.
Руслан Малишко, 38 років, місто:
– Ще коли навчався у шостому чи сьомому класі, у хлопців почали з’являтися мобільні телефони. Мені тоді так захотілося такого, що я батьків про це лише і просив. І от, пам’ятаю, на день народження вони мені купили першу «Нокію». Вона мені прослугувала довгенько. Хотілося купити новішу модель, бо майже всі друзі на нові вже поміняли по одному, а то й два телефони, але ж куди було подіти цей? Врешті лише для того, щоб купити новий телефон, цей подарував бабусі. Потім у мене було ще три телефони. І ніколи не ламалися, не розбивалися. Оновлював лише заради новіших моделей. Зараз за цим вже не женуся. Користуюся «Сяомі». На мій погляд, цей китайський бренд зараз найоптимальніший у категорії ціна-якість.
Вікторія Лисиця, 46 років, с. Лецьки:
– Перший мобільний телефон «Сіменс» я купила в 2004 році. Це був дуже примітивний апарат із чорно-білим екраном і функцій у нього було небагато: подзвонити, відправити есемеску, ну і ще щось невелике. Потім кілька років поспіль я користувалась телефонами Нокіа, змінювала кожного разу на новіші. Їх у мене було три, а пізніше з’явився Самсунг, ним користувалась до 2019 року. А на 45-річчя зробила собі подарунок – купила смартфон Хуавей. Це зовсім інший рівень, телефон заміняє і комп’ютер, і фотоапарат. Отож за шістнадцять років у мене було шість телефонів. Не так і багато. Я з технікою поводжусь акуратно, телефони в мене не ламались, не губились, старіші моделі я дарувала або мамі, або синові, коли він був малим.
Петро Бичков, 73 роки, с. Хоцьки:
– За все життя у мене було дві мобілки. Першу «Нокію» купив собі років дванадцять тому, новішу, теж кнопочну, років сім-вісім тому подарував мені зять. Обидві мене повністю влаштовували. Що мені треба? – подзвонити та інколи СМС прийняти. Коли ти на восьмому десятку, всілякі інші «заморочки» не потрібні. Тому відмовляюся, коли мені діти, їх у мене троє, пропонують подарувати свої «списані» смартфони. А коли треба терміново погоду дізнатися, то он онук у себе подивиться.
Вадим Виноградній, 28 років, с. Гайшин:
– У мене було шість телефонів. Перший – Siemens A60 – з’явився у класі 7-8. Батьки без проблем купили. Але згодом захотілося мати кращі моделі. У дев’ятому класі мені купили Siemens C75, а в десятому – Sony Ericsson W610 з камерою на два мегапікселі, звуком mp3 – особливий для мене телефон. Ці два довелося довгенько випрошувати. Як зараз пам’ятаю, «Сіменс» коштував 710 гривень, а зарплата матері була 340. А «сонька» коштувала 1475, коли вона заробляла 600. Мабуть, не шкодували на мене грошей, бо я на той момент був єдиною дитиною в сім’ї. На першому курсі сам купив перший сенсорний смартфон НТС, який прослужив мені два з половиною роки. Потім був LG G3 Stylus d390 з великими екраном та камерою на 13 мегапікселів, але ця модель швидко застаріла. Уже два роки користуюся Xiaomi mi A2. Він мене влаштовує, хіба що акумулятор не завадив би потужніший (якщо сидіти в інтернеті, цього вистачає на годин п’ять).
Василь Іваненко, 37 років, місто:
– Це у мене вже мабуть сьомий телефон. Перший, «Alcatel» іще з невеличкою антеною, купили батьки, коли я вступив у столичний вуз. Його в мене через рік благополучно вкрали у метро. Десь за місяць батьки купили мені «Nokia». Через рік я вже сам собі купив «Samsung», яким можна було навіть фотографувати. Це у сучасних телефонах є не лише фотоапарат, а і відеокамера, а тоді це був найкрутіший мобільний. Доки навчався, то іще кілька разів міняв мобільник. По завершенні університету купив собі нову модель «Nokia». Вона уже була більш схожа на смартфон. За її допомогою можна було працювати в інтернеті. Згодом придбав «Samsung», який десь рік тому замінив на «Xiaomi».
Алла Шевчук, 28 років, місто:
– У мене було вісім телефонів. Перший батьки купили, коли я навчалася у сьомому класі. Він був кнопковий, але вже з кольоровим екраном. Міняю мобільні раз на два роки. Виробники постійно поліпшують характеристики телефонів, вдосконалюють дизайн. І я намагаюся не відставати від нових технологій, бо працюю візажистом і постійно використовую телефон для роботи. У моєму бізнесі якість фотографій, відеороликів дуже важлива. Зараз у мене iPhone Х. Придбала два роки тому за 32 тисячі гривень. Дуже задоволена. Це моя найулюбленіша модель. Якраз її мені поки що міняти не хочеться.
