У Переяславському ЦПТО, який є одним з найбільших та найвідоміших закладів профтехосвіти на Київщині, новий навчальний рік в умовах Covid-19 стартував з карантинними обмеженнями, подібними до тих, що Міносвіти рекомендував для всіх навчальних закладів. Проте, враховуючи специфіку міського центру, є в них і свої суттєві особливості. Про це та інше напередодні 1 вересня з директором центру Миколою Лопатою (60 років) спілкувався кореспондент Переяслав.City.
На одному із входів встановлять дезінфікуючу раму
– Масковий режим, соціальні дистанції тощо. Вже підготувалися до всього цього?
– Оскільки на сьогодні наш регіон у "жовтій" зоні відповідно до рівня поширення коронавірусу, то й будуть виконуватися відповідні рекомендації міністерств охорони здоров’я та освіти. Вони передбачають, зокрема, дотримання соціальної дистанції, перебування у приміщеннях у захисних масках тощо. У кабінетах учням можна бути без маски. Вже закупили всі необхідні дезінфікуючі, мийні засоби. Також забезпечили навчальні кабінети урнами для використаних масок.
– Однією з цих рекомендацій є запобігання скупченню дітей.
– Станом на 31 серпня у нас вже 549 учнів. Це – багато. На педагогічній раді розглядали різні пропозиції щодо організації навчального процесу. Найбільш оптимальною визначили – розділити їх навчання на дві зміни. Це – вперше в історії нашого закладу. Проте такі вимоги часу. Здоров’я дітей важливіше. У першу зміну з 8-ї до 13-ї години навчатимуться перший курс та учасники курсової підготовки (загалом близько 250 осіб). У другу зміну – учні другого та третього курсів. Навчання обох змін вміщуватиметься з 8-ї до 17-ї години, тобто у рамки робочого дня. У нас стільки навчальних приміщень, лабораторій, майстерень, що дотримання карантинних вимог для однієї зміни буде достатнім. Та, сподіваюся, це тимчасовий захід. І з часом ми повернемося до звичної форми – навчання в одну зміну.
Директор ЦПТО Микола Лопата та його заступниця Ірина Слюсар: "Заклад до роботи готовий"
– Кошти на протиепідемічні засоби використали власні чи допомогли з бюджету?
– Все, що придбали, за наші власні кошти. В першу чергу за рахунок того, що вирощуємо в нашому навчальному господарстві. Витратили до 20 тис. грн, але це на перший період. З обласного бюджету нам цільовим призначенням дали 37 тис. грн для дезінфікуючої рами, яку буде встановлено на одному із входів. Власне, вже оплатили і її установлення, але, бачу, ця справа трохи затримується. Мабуть, у підрядників зараз дуже багато подібних замовлень з різних навчальних закладів.
За порушення карантину з гуртожитку виселятимуть
– У вас багато дітей ще й проживають у гуртожитку. Як буде там?
– 70 хлопців та 60 дівчат з нашого, Бориспільського, Яготинського районів та інших регіонів. Цими днями його готовність перевіряли представники Держпродспоживслужби. Ми готувалися і намагалися виконати всі протиепідемічні рекомендації, що отримали. Зараз триває вже поселення до нього. То я і дітям, і батькам кажу: "Хто не дотримуватиметься карантинних правил проживання у гуртожитку, будемо виселяти". Умови змінилися. Скажімо, батьків та інших сторонніх заборонено пускати до гуртожитку. Стороннім заборонено входити і до інших корпусів нашого закладу, але до гуртожитку особливо.
З відвідувачами тут працюють у засобах індивідуального захисту
– Поширення пандемії не перешкодило планам набору до вашого центру?
– На перший курс на державне замовлення ми планували набрати двісті учнів, і ось станом на останній день літа риску під цим планом практично вже підведено. Найбільш популярними цього року виявилися професії кухаря, тракториста, електромонтера. Наприклад, кухарів ми набрали 45 осіб, як і планували, але бажаючих було більше. Тому проводили конкурс. Таку ж кількість планували і трактористів, але прийняли охочих навчатися цій професії вже більше.
Загалом по Україні приймальну кампанію до закладів профтехосвіти продовжено до 1 листопада. То проситимемо наше обласне керівництво, щоб зробили нам деяке коригування у планах набору. Дещо меншою популярністю користується така професія, як кравець.
– І все ж, якщо наш регіон потрапить до "червоної" зони, доведеться повертатися до дистанційної форми навчання.
– Коли навесні його впровадили вперше, для всіх це була несподіванка. Проте наші викладачі опанували нові методи роботи, хоча і не у повній мірі. Залишилося немало питань, щодо нової методики. І оскільки загалом-то потрібно бути готовим до різного розвитку подій, у нашому колективі розробили програму щодо дистанційного навчання. Розробляли для себе, але обласний методкабінет профтехосвіти, який підпорядкований безпосередньо Міносвіти, запросив нас долучитися до розроблення подібної обласної програми. Мій заступник з навчальної частини Світлана Назарова бере у цьому участь, ділиться нашими напрацюваннями. А загалом до цієї справи залучено п’ять потужних навчальних закладів області. Вони діляться досвідом, щоб виробити найефективніші форми роботи.
