Наталка ретельно передивлялася кожен саджанець. Їх вона не вперше бере в одного й того ж продавця – всі прижилися. Та ретельність у цьому ділі, вважала, є необхідною.
– А «Валерій Чкалов» у вас є? – перепитала для певності, бо не побачила бирки з цим сортом.
– То вже застарілий сорт, купіть краще «Звільнення» – смачна, крупна, солодка і стійка до вражень. А садити черешню раджу навесні, бо під зиму може й пропасти, – озвався поруч якийсь чоловік.
Наталка зиркнула на нього невдоволено – страшенно не любила таких от базарних порадників. Себе вважала достатньо обізнаною в садівництві. На роботі її навіть жартома називали «помологом», як подяку за частування домашньою її садовиною.
Та останніми роками доглядати великий сад їй було вже не до снаги. І в самої здоров’я підводило, і батько захворів, то весь час та кошти ішли на його лікування. Проте недуга взяла своє, хоч довелося навіть дворище віддати під заставу кредиту. Нема вже нічого: ні батька, ні саду, ні грошей…
Наталка переїхала в місто в квартиру, яку досі здавала у найм. Це було майно її колишнього чоловіка. Виявився порядним: ще при розлученні п’ять років тому відписав їй із донькою дві третини квартири. Сам поїхав на заробітки. Через рік прислав доручення – дарує доньці свою частку.
Та її Ліля вже другий рік навчається в Польщі, заявила, що повертатися додому не планує – тут немає перспектив. І єдиною втіхою для Наталки стало розчищати чагарник неподалік їхньої багатоповерхівки та поступово засаджувати його квітами і деревами. Задумала там виростити черешневий сад. Справа клопітна, бо народ такий, що вже не раз крали саджанці. Але вона вперто садила їх знову і знову…
– Ви свої поради прибережіть для когось іншого. А такого сорту черешні я не чула. Придумали на ходу? – чомусь таки вирішила відповісти. Щось у цьому чоловікові її зачепило.
– Чому ж на ходу? Я бачив ваш садочок біля річки. Тільки черешня не любить близької води – ну, ви ж знаєте. Насправді у вас там гарний сортонабір, а «Звільнення», окрім того, що смачна, так і добре запилює інші дерева, так що буде у вас тоді гарний урожай!
– І звідки ви це все знаєте?
– Я живу в одному будинку з вами, через під’їзд, спостерігаю за вашими трудами давненько…
– Що, більше нічим не зайняті, як за самотніми жінками спостерігати?
– Ну чому ж, зайнятий. Я військовий. Коли приходжу у відпустку, то з цікавістю споглядаю за вашою діяльністю – це радує, коли люди щось корисне роблять для своєї землі.
– Да, пафосу у вас, як у генерала, – покепкувала. Втім згодилася подивитися з ним інші точки на базарі, і таки знайшли той самий сорт. Увечері відзначили поповнення саду за чаєм…
* * *
– Оля, ви завтра їдете до хлопців? – зателефонувала до знайомої волонтерки. – Я хотіла там ще одну передачку скласти.
– Натко, ти здуріла, ти й так сама он майже пів бусика загрузила! Твій Валєрка не розжиріє від домашніх харчів?!
– Так, дурепо моя дорогенька, помовч хоч ти. Краще за інших знаєш, як вони там «жирують» зараз… Але я серйозно, це дуже важлива передачка. Хотілося б і самій провідати, вже п’ять місяців не бачилася… Ну у вас же ніколи немає місця!
– От ти везуча! Якраз цього разу в нас завал. Толік зламав ногу і так швидко не можемо знайти другого водія. Ти ж водиш машину вже давно, поведеш? Не страшно?
– Чи мені страшно? Не сміши. Боюся тільки одного: Валєру не побачити, хай Бог береже його і всіх хлопців із ним. Звісно, поїду!
… – Перший пост на зв’язку, це ти «Пікап»? А ну позви командира. Тут Адамичу гостинець приїхав!..
– Господи, дурненька, і чого ти сюди приперлася?! – чоловік з бородою і трохи несвіжому одязі тискав Наталку, не соромлячись своїх бійців, що збоку споглядали за ними із заздрістю. – Тут же стріляють, розумієш? – Якось нарочито сварив, і докоряв, і радів водночас.
– Та в нас теж стріляють, ракетами, Валєр… Зараз скрізь стріляють. А в мене доспіла твоя черешня «Звільнення». Навесні так гарно пішла в ріст, так цвіла, вродила, аж гілки гнулися – добрий знак. Ось привезла, вистачить вам усім. А ти ж казав, щоб ми потерпіли ще трішки, і буде справжнє звільнення. Я ж вірю кожному твоєму слову, і хлопцям твоїм вірю!
Марко ЦЬОМАК
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
