День компосту – це всесвітнє свято, покликане звернути увагу людства до проблеми використання добрив, які шкодять навколишньому середовищу, а також нагадати про натуральні аналоги, які коштують дешевше і приносять багато користі. До всього, компостування – альтернатива спалюванню решток сухої рослинності.
На приватній ділянці чи городі для компосту треба відвести територію і все – пів справи зроблено. Проте, заготовляти його можна навіть у квартирі! Якщо не менше половини вмісту вашого сміттєвого відра складають залишки їжі, ви хотіли б самотужки утилізовувати органіку, але вважали, що в багатоповерхівці зробити це неможливо? Вважайте матеріал Переяслав.City поштовхом до дій.
Компост – це органічне добриво, яке утворюється в результаті розкладання рослинних або тваринних відходів. Це екологічно чистий продукт, який не забруднює навколишнє середовище та ефективно підвищує врожайність.
За своєю поживністю для ґрунту компост порівнюють із підживленням гноєм. Але компост має суттєві переваги: на відміну від гною, якісно зроблений компост не є агресивним для росту рослин середовищем, не містить життєздатного насіння бур’янів, яєць гельмінтів та шкідливої мікрофлори.
Компост допоможе підвищити врожайність саду на дачі або просто послужить чудовим добривом для кімнатних рослин. Не забудьте залучити до роботи дитину – дітям сподобаються гри, в яких в розважальному стилі пояснюється важливість створення органічних добрив.
Важливо знати!
Органічні рештки – це одночасно:
- джерело метану, пожежонебезпечного звалищного газу, та токсичного фільтрату, що утворюються на сміттєвих полігонах;
- цінна сировина для одержання ефективного органічного добрива, тобто, компосту.
Отже, краще органічні відходи компостувати. Так ви захищаєте довкілля.
Що таке компостування?
Компостування – це переробка органічних відходів за допомогою мікроорганізмів. Після їхньої роботи рештки їжі та різна рослинність перетворюються на якісне добриво.
Компостування може бути:
- централізованим – коли процес забезпечують органи місцевого самоврядування чи окремі підприємства;
- приватним – організованим для власних потреб окремого господарства чи громади.
Є декілька способів компостування:
- здавати органіку на компостувальну станцію (нині таку має лише Львів);
- самостійно переробляти відходи у квартирі чи на приватній ділянці;
- організувати з сусідами переробку у спільному компостері.
Як зробити якісний компост ?
Для виготовлення компосту вам знадобиться:
- дві не надто глибокі ями;
- поліетилен, лінолеум, чи інший матеріал, яким можна накрити наповнену компостну яму;
- кілька камінців або дощок, щоб його зафіксувати.
Для отримання якісного компосту протягом року просто складайте всі відходи в яму. Вже восени або наступної весни накрийте зібрані за попередній рік рештки рослин поліетиленовою плівкою, краще темною (щоб створити ефект "парника"), зафіксуйте плівку каменями або дошками.
Волога, що що в землі, бактерії та літнє сонце за рік перетворять рослинні рештки (разом із насінням бур’янів та шкідниками) на корисне добриво.
Доки в першій ямі дозріває компост – складайте відходи рослин у другу. Так чергуйте щороку. А отриманий компост використовуйте для підживлення ґрунту.
Такий простий метод не лише дозволить отримати безкоштовне добриво та збільшити родючість, але і допоможе уникнути штрафу за спалювання сухої рослинності та конфліктів з сусідами.
Спалювання сухої рослинності – це не лише "незручності" через дим, але і значне забруднення повітря оксидами азоту, чадним газом, бензапіреном, діоксинами, тощо.
Крім того, дим від спалювання рослинності несе ризики для здоров’я:
- збільшення числа респіраторних захворювань,
- подразнення очей,
- носа та горла,
- подразнення шкіри,
- онкологічних захворювань,
- ускладнення дихання при астмі.
А ще в Україні спалювання решток сухої рослинності, листя і гілля під забороною. Паліїв за адмінпорушення штрафують.
Що можна компостувати?
Професійне компостування дозволяє ефективно утилізувати будь-які рослинні рештки, відходи тваринництва, як від ВРХ, так і від птахівництва, також можна компостувати опале листя, суху траву, солому, гілки кущів та дерев.
Економічний ефект від застосування компостів та гною приблизно однаковий, але агрономічний ефект зовсім різний: якщо з гною ґрунти (а з ними й рослини) отримують лише калій, азот і фосфор у певних кількостях, і всі забувають про патогенні мікроорганізми й життєздатне насіння бур’янів, які так само надходять у ґрунт зі свіжим гноєм, то з компосту, окрім поживних речовин, рослини і ґрунт отримують ще й якісну органічну складову, підтримку життєдіяльності корисних мікроорганізмів.
Як і що можна компостувати в умовах міської квартири?
Досвід екосвідомих містян вказує на те, що цілком реально утилізувати:
- залишки чаю, навіть в пакетиках, та каву;
- шкірки, качани та інші рештки від овочів і фруктів;
- залишки каші, хліба та інші нежирні залишки їжі;
- яєчну шкаралупу;
- і навіть використані паперові серветки та шматки картону.
Справа полегшується, якщо у вас є дачна ділянка, куди все це можна вивезти і помістити в компостну яму. Або поблизу є баки для органічних відходів. Але якщо ні, то, вам підійде ЕМ-відро.
ЕМ-відро – це спеціальне велике відро, що герметично закривається, з краником на рівні дна та з підставкою з отворами всередині. В ньому розміщується пакет, в якому слід зробити отвори для стоку рідини.
У пакет відра складають органічні відходи, які можна час від часу обприскувати розчином ефективних мікроорганізмів (ЕМ), а зайву рідину зливати через краник. Щільна кришка та дружні мікроби не допускають утворення неприємних запахів. А "ЕМ-компот", що утворився – чудове добриво для домашніх квітів.
Важливо розуміти!
Вміст відра не одразу схожий на ґрунт. Його треба змішати з землею і дати кілька тижнів дозріти, щоб використовувати на клумбі, грядці тощо. Або можна знайти місце у дворі, парку, лісі, де його згодом прикопати.
Так, процес трішки клопітний, але тих, хто став на стежку екоактивізму, цим не зупинити.
Які переваги та перешкоди?
Основні переваги компостування – це можливість отримувати високоефективні органічні добрива, покращення властивостей ґрунтів, отримання стабільних урожаїв. Окрім того, це можливість "розвантажити" роботу комунальних служб великих міст, адже до 30% усіх відходів міста (листя, трава, гілки з дерев) можна компостувати.
Основними перешкодами є такі фактори:
- Відсутність повної та достовірної інформації про компостування, його переваги та особливості.
- Відсутність скоординованих дій державних екологічних служб. За спалювання соломи на полях та сухої трави на луках сьогодні не передбачено серйозних покарань, а тому люди продовжують вчиняти безвідповідально.
- Відсутня практика створення якісної органічної сировини.
В основі вирішення проблеми мають бути:
- просвітницька робота;
- сприяння з боку органів влади, екологічних служб;
- відповідальність людей;
- турбота про своє здоров'я та стан довкілля.
Ми маємо великі ресурси і потребу в покращенні стану ґрунтів та оптимізації рослинництва, проте вибираємо не шукати розумні виробничі рішення, а складати все на купу десь на сміттєзвалищі, в лісах чи деінде, або спалювати.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
