Після Миколая морози на Переяславщину так і не прийшли, сира погода затяглася до вихідних. Близько 11 години 20 грудня надворі потеплішало до плюс двох градусів, але це не пожвавило торги.
«Покупців сьогодні мало, а грошей у них іще менше», – зауважив літній чоловік, який торгував зерном із причепа. Мовляв, на початку осені з кукурудзою і стать не давали – розпродував, а це два мішки готовий і по 40 гривень за відро віддавати, аби хто взяв. Так це ж про корм для худоби, що вже про щось інше казати…
Понад дорогою по Грушевського традиційно стоїть ще чималий ряд продавців із зерном, тюками соломи. Таким товаром у будень практично ніде не торгують. Ціни (за відро) часом суттєво різнилися: пшениця – 55-60, кукурудза – 40-60, овес – 40, ячмінь – 50, макуха – 50-75 грн. Дерть із кукурудзи чи пшениці – в одну ціну з зерном. Оптовики скуповували горіхи по 15-20 грн/кг, залежно від якості ядра.
Дехто в цьому ряду заодно виставив іще якийсь товар. Домашній арахіс у стручках – 30 грн за літрову банку. За відро добірної картоплі «Бела роса» тут правили аж 120 грн, (мовляв, зрання була ж по 130!) а за кілька метрів відро різносортної віддавали за 80 грн. «Це ж базар! – зауважив моложавий чоловік-покупець. – Хто хоче спродатися, то поступається. Зараз кожен думає про своє: мені дешевше купити, а комусь – аби продати».
Живністю на цей час уже не торгували.
Вуличка до Еко-маркету, яку зазвичай займали селяни з нехитрою городиною, стояла напівпорожня. «Аби дав Бог хоч оцю квасольку хто забрав, а то оце торбинку її третю неділю не можу збути», -- нарікає бабуся-продавчиня знайомій, що підійшла привітатися. Питають одна одну про здоров’я, чи діти приїдуть на Різдво. Для багатьох недільні торги залишаються місцем, де можна зустріти й поговорити з людьми, яких давно не провідували через карантин.
У м’ясному павільйоні, як зауважив постійний продавець Олег, торги зовсім нікудишні, бо ще гірші минулих і теж поганих. «Гіршого базару ще досі не було!» – запевнив. Мовляв, гляньте: всі ряди повні м’яса та сала. У кращі часи о такій порі лежали перебірки та кісточки, а це в нього ще половина свинячої туші зосталася. Припрошував купити в нього гарної телятини, бо такий товар невдовзі буде у «червоній книзі». Каже, колись торгував навіть на Бессарабському ринку в Києві, то в цих питаннях розуміється. Найкраще м'ясо тваринки віком 7-12 місяців, буде ніжне і смачне.
Ціни на деякі інші продукти харчування були такими (у грн):
- сало (1 кг) – 80-120
- свинина ребро (1 кг) – 85-90
- свинина м’якоть (1 кг) —110-130
- підчеревина (1 кг) –100-150
- нога свиняча (1 кг) – 50
- печінка свиняча (1 кг) – 30-35
- телятина (1 кг) – 110-180
- тушка бройлера (1 кг) – 80-90
- яйця курячі, дом. (1 дес.) – 40
- яйця курячі, фабр. (1 дес.) – 26-30
- молоко (1 л) – 18-20
- сир (1 кг) – 70-80
- сметана (1 л) – 55-70
- бринза (з коров’ячого молока) (1 кг) -- 140-150
- бринза козина (1 кг) -- 160
- яблука (1 кг) – 13-20
- мандарини (1 кг) – 30-35
- капуста, столовий буряк, морква, цибуля (1 кг) – 6-7
- цибуля домашня (1 кг) – 9-10
- свіжі огірки, помідори (1 кг) – 43
- гриби-печериці (1 кг) – 20-35
Невеличкі черги шикувалися хіба що до автолавки з молочною продукцією від бориспільських виробників та біля продавців манадарин.
Продавці різного промислового товару подекуди почали складатися ще до 12 години. Кажуть, якщо досі ніхто нічого не спитався, то нема резону стояти-мерзнути. На «київському майданчику» продавці верхнього одягу та взуття кажуть, що поки й копійки не вторгували, тільки на каву потратилися. Мовляв, до них покупці навіть не доходять.
Людніше було в промислових рядах поблизу продуктового ринку. Там вздовж вулиці у наметах з куртками продавці готові були скидати ціну на третину! Жіноче пальто на штучному утеплювачі з цінником 2800 грн віддавали за дві тисячі, аби лиш купили саме в них. Тим більше, що товар в сусідніх торговців приблизно однаковий. Та витрачатися на одяг переяславці вочевидь не збиралися. Попереду святкові застілля, тож покупці притримували свої гроші для них.
