Після виходу Київської області з "червоної" зони карантинних обмежень жителі Переяславщини відчули значне полегшення. Тепер можуть вільно купити новий одяг, відвідати театр, піти на екскурсію чи відвідати інші міста. Чого не вистачало найбільше, запитали наші журналісти.
Микола Харченко, 49 років, місто:
– Якогось тижня для наших курочок треба було докупити зерна. І треба ж так попасти: саме в ту неділю на Грушевського не торгували. Думав, кину в мішок пару відер та й повезу велосипедом – я недалеко живу. А йти з великом і шукати, де воно там – на «київському» майданчику чи госпдворі – не став. Уже наступної неділі все наладилося.
А моя дружина Ніна дуже скучила за цей період за театром. То буквально вчора подзвонив до кума в Київ. Пропонує відвідати або «Колесо», або «Золоті ворота». А ще каже, що є театр на Печерську, де половина трупи з Києва, а половина – з Івано-Франківська. Вони так і виступають – то там, то там. Квитки треба замовляти заздалегідь, бо продають лише на половину глядацьких місць.
Вікторія Ставицька, 19 років, місто:
– Мені бракувало магазинів одягу. Якраз треба було оновити гардероб на весну. 1 травня, як тільки закінчився локдаун, пішла за покупками. Купила джинси, футболку, пуловер. Сумувала за посиденьками в кафешках. Я люблю відпочити в «Пекторалі», випити кави, з’їсти круасан або шматочок торта тірамісу. Добре, що і в Києві закінчився локдаун. Планую поїхати туди і сходити в кінотеатр. Заодно і в МакДональдс загляну.
Сергій Кузьковий, 56 років, с. Світанок:
– Під час локдауну у березні-квітні мені не вистачало спілкування із дітьми та онуками. Діти – Максим зі своєю сім’єю та Костя (він ще не одружений) – живуть у Переяславі. Однак в гості одне до одного ми не їздили. Я маю двох онуків: 8-річного Кирила і Таю, якій дев’ять місяців. Через коронавірус бачуся з ними рідко і тому дуже скучаю. Швидше б вже минула ця епідемія, і все запрацювало на повну потужність. Особливо хочеться переглянути прем’єру вистави, яку підготував драматичний театр «Світоч». Як староста села Світанок я організовував разом з односельцями відзначення усіх пам’ятних дат, що минули. Дотримуючись карантинних правил, ми збиралися і на річницю Чорнобильської катастрофи, і на День Перемоги.
Валентин Герасименко, 19 років, с. Ташань:
– Через локдаун не здійснилося багато запланованого. Я дуже люблю подорожувати, восени збирався відвідати Львів, але завадив карантин. Переніс на весну, а тут та ж сама ситуація. Не можу дочекатися, коли вирушу до нових міст. Зачинені театри були ще однією болючою темою. Але після зняття обмежень вже встигнув дещо: сходив на фільм «Код: залізна кора», придбав квитки в театр І. Франка на дві вистави «Кайдашева сім’я» та «Незрівнянна» з Наталією Сумською у головній ролі. А взагалі, оскільки я ще навчаюся у переяславському виші на історичному факультеті та паралельно працюю, карантин промайнув дуже швидко. Сподіваюся, тепер ми остаточно повернемося до звичного життя.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
