«Мені щодня доводиться долати смугу перешкод», – каже про міську інфраструктуру переяславка Аліна Адаменко (24 роки), яка пересувається на електровізку. Журналістка Переяслав.City прогулялася з дівчиною центральною вулицею, аби подивитися на місто її очима.
Старі дороги – не завжди гірше
Зустрічаємося з Аліною біля Переяслав-Хмельницької центральної районної лікарні. Вона самостійно приїхала на візку зі свого дому на вулиці Комунарів. Наше спільне завдання – прогулятися вулицею Б.Хмельницького від лікарні до перехрестя, де розташований магазин «Батура», і проінспектувати тротуари й пандуси. Дівчина найчастіше користується саме цим відрізком шляху. Приблизна відстань маршруту – 1,4 кілометра.
Перший бар'єр для людей з інвалідністю виявляємо на території лікарні – високі бордюри та відсутність заїздів на тротуари.
– З боку Андрушів можна під'їхати до поліклініки на візку, а від вокзалу проїзд заблокований високими бордюрами, і жодного заниження немає. Тобто я не можу самостійно дістатися від лікарні до магазину «Софія» і ряду аптек. Тому була там, можливо, тричі за все життя, – зазначає Аліна.
З боку вокзалу проїзд заблокований високими бордюрами
За нормами, висота бордюру в місці перетину тротуару з проїжджою частиною не повинна перевищувати 4 сантиметри, а на пішохідних переходах – 2,5. Та навіть такий перепад неприємний для візочників. Вищі бордюри – такі, як біля лікарні, – нездоланна перешкода.
У поліклініку без сторонньої допомоги теж не потрапити, каже дівчина. Хоча під'їзд до входу досить зручний.
– Спеціальними дверима для візочників ми ні разу не користувалися. Здається, вони взагалі не відчиняються. А основні двері настільки вузькі, що про заїзд електровізком і мови немає, – зазначає Аліна. – Зазвичай тато привозить мене в поліклініку на найвужчому візку, який у нас є, і то він нормально не проходить у двері. Ліфт по ширині теж не пристосований для в'їзду візків. Щоб здати аналізи в «Біо-плюсі», треба здолати високий поріг. Мама з татом брали мій візочок і переставляли. Так це я легенька! Щоб зробити УЗД, знову ті ж перешкоди. Є кабінети УЗД поблизу лікарні: один – у приміщенні без пандуса, інший – на третьому поверсі будівлі без ліфта.
Рухаємося далі. Єдине місце, де можна виїхати на тротуар на протилежному боці вулиці, – вибита частина бордюру біля магазину «Рибачок». Неподалік стоїть знак «пішохідний перехід», але біля нього плавного з'їзду на трасу немає.
До пішохідного переходу не дістатися через високі бордюри
– У цьому випадку я рада, що тротуар не відремонтували. Для візочників старі дороги інколи кращі, ніж нові, – коментує Аліна. – Бо коли ремонтують вулиці, часто не дотримуються будівельних норм щодо доступності. Як каже переяславка Іра Трофимець: «Я боюся кожного ремонту дороги, бо після нього можу взагалі не виїхати з дому».
Пандуси бувають різні
Біля аптеки навпроти лікарні бачимо пандус, викладений гладкою плиткою.
Пандус біля аптеки – слизький
– За будівельними нормами, кут нахилу пандуса має бути вісім градусів. Але часто їх будують так, що заїхати на підвищення неможливо, – каже Аліна. – Тут кут нахилу нормальний, але поверхня слизька. Я б не ризикнула самостійно заїжджати. У мене був неприємний випадок зі слизьким пандусом біля «Критого ринку». Там і кут нахилу понад норму. Я виїхала на середину, і колеса попливли. Мама підхопила візок ззаду, сестра – збоку, сторонній чоловік кинувся допомагати. Вони втрьох ледве витягнули мене нагору. Щоб спуститися, викликали на допомогу тата. Більше я туди не заїжджала.
Аліна піднімається пандусом біля супермаркету «АТБ». Каже, що він зручний і неслизький. Але веде до дверей виходу.
Людина, яка виходить із АТБ, може не помітити візочника і вдарити дверима.
– Людина, яка виходить із супермаркету, може не помітити візочника і вдарити дверима. Тому я не буваю тут без супроводу. Зазвичай мені допомагають: притримують двері, поки я проїду. У середину магазину заїжджаю через каси, – розповідає Аліна.
– Дуже зручно пересуватися на візку в «Еко-маркеті» на Леваді, але щоб дістатися до нього, треба багато їхати трасою. А в «Підсінний» потрапити не можу. З одного боку височенні східці, з іншого – бордюри. Хоча в приміщенні є ліфт, який мені підходить.
У "Підсінному" зручний ліфт. Але візочники самостійно не потраплять у заклад
Минаємо бокові ворота «АТБ» і рухаємося далі через привокзальний майданчик. На шляху – ряд закладів, недоступних для людей на візках. Це «Червоний маркет», «Єва», «Українські ковбаси». Щоправда, біля магазину «Єва» пандус є, але через аварійні роботи біля нього утворився рівчак, і під'їзд став неможливим. Із закладу вийшов консультант і запропонував допомогу.
Біля магазину «Технобуд Маркет» і далі біля приміщення ломбарду пандусів немає, але є дзвінки для виклику.
Біля "Технобуд Маркету" є кнопка виклику
Біля будинку №78 – великі ями на асфальті, які неможливо об'їхати.
– Це мій «улюблений» відрізок тротуару. Я його називаю «сіли і поскакали», – сміється Аліна. – Тут же і мамам з колясками важко їхати. Від таких доріг пошкоджуються візки, а їх дуже важко ремонтувати.
Найзручніший пандус виявляємо біля аптеки №1 ФОП «Мостова Л.М.» у будинку №76. «Дуже добросовісно зроблений, користуватися зручно і легко», – зазначає Аліна.
Найзручніший пандус – біля аптеки №1 ФОП «Мостова Л.М.»
Забачивши нас, виходить працівниця аптеки і пропонує допомогу. Каже, що пандусом найчастіше користуються мами з візочками. Конструкцію не раз фотографували для зразка.
Під'їзд до салону краси в цьому ж будинку хоч і схожий, але виїхати на нього Аліна не може. Біля магазину «Максимум» – плавне підвищення, але без поручня. Людина на ручному візку ним не скористається. Пандус біля відділення «Укргазбанку» трохи завузький для електровізка, але піднятися вдається. «Для галочки» зроблений під'їзд до аптеки в будинку №42. Ні кут нахилу, ні розмір не відповідають нормам.
Найгірший пандус виявляємо біля медичної лабораторії «Синево». Він не те що виконаний з порушеннями, а навіть небезпечний.
– Ширина пандуса не відповідає ширині коліс. Нахил значно перевищує норму. Слизька поверхня. Коли в нас відкрилася ця лабораторія, я дуже зраділа, бо в неї хороша репутація. Але цей пандус!!! Я знаю, що раніше тут було відділення банку. Але ж лабораторія переробляла приміщення, невже не побачила порушення? – дивується дівчина. – Мені здається, що підприємці повинні запрошувати для перевірки пандусів людей на візках. Коли біля нашого відділення Пенсійного фонду робили пандус, я його протестувала.
Пандус біля "Синево" зроблений з порушеннями
Суттєва перешкода чекає візочників поблизу «Теремка» – високі бордюри без заниження. Аліна об'їжджає це місце проїжджою частиною з досить активним трафіком.
Ще один бар'єр – перехрестя біля магазину «Батура». Тут ми побачили і комічні, і незрозумілі речі. Наприклад, з одного боку пішохідного переходу витягнутий бордюр і зроблений плавний з'їзд, а з іншого – ні. На ще одному переході з'їздів немає.
Добилися самі
За словами Аліни, частіше всього доступного облаштування тротуарів добивається її тато Микола Адаменко.
– Кожного разу, коли в місті робиться ремонт доріг, тату доводиться наполягати і контролювати, щоб там зробили заниження бордюрів. Терпить і бурчання робітників, і конфлікти. Але все таки добивається, щоб дотримувалися норм.
Коли ремонтували дорогу на повороті до п'ятої школи, він три дні стояв над шляховиками. У проєкті з'їзди були, але їх чомусь не хотіли робити. Тато їздив і до міського голови, і до підрядника. У останній день таки витягнули бордюри і зробили з'їзди. Він для всіх жителів міста старається, бо знає, що це проблема не тільки візочників, а й мам із колясками, літніх людей, травмованих, – каже дівчина.
Нещодавно правильного ремонту тротуарів на вулиці Борисівське поле добилася і сама Аліна.
Спочатку на вулиці Борисівське поле зробили бордюри без жодного заниження
– Спочатку там поробили бордюри висотою 13 сантиметрів, без жодного заниження. Я написала пост у фейсбуці, але ніхто не відреагував. Думала, все таки виправлять ситуацію. І тут тато приїжджає додому і каже, що кладуть асфальт на тротуарах. Я написала інший пост у фейсбуці й почала звертатися в різні організації з прав захисту інвалідів. Через деякий час мені зателефонували і попросили під'їхати. Я показала, де мають бути заниження бордюрів і якої висоти. Тепер скрізь, де потрібно, зробили утоплені бордюри, – радіє Аліна.
