Нещодавно Центр первинної медико-санітарної допомоги запустив у роботу власну лабораторію. Там наразі проводять аналізи крові та сечі, які за направленням сімейного лікаря чи педіатра для пацієнта є безкоштовними.
— Про свою лабораторію думали вже давно, та на неї не вистачало коштів, — каже Наталія Царенок, директорка ЦМПСД. — Непередбачувані додаткові витрати з’явилися ще й через епідемію: окрім засобів індивідуального захисту, за свій кошт закуповуємо і пробірки для забору біоматеріалу на ПЛР-тестування. Хоча в підсумку відкрити лабораторію нас підштовхнули таки фінансові труднощі.
ЦПМСД з 1 січня 2019 року уклав договір з ЦРЛ про послугу з лабораторного дослідження аналізів крові та сечі. З того періоду лікарі центру виписували своїм пацієнтам в середньому щомісяця по 400-700 направлень на кожен з цих аналізів. У кінці місяця первинка оплачувала їх вартість ЦРЛ.
Із 1 квітня ц.р., коли запровадили медреформу на вторинному рівні і лікарня перейшла на умови роботи за контрактом з НСЗУ та платні послуги, тарифи в них відчутно зросли.
— Ми розуміли, що це станеться рано чи пізно і зростуть тарифи, — зауважує Наталія Петрівна. — Поки віддавали щомісячно по 7-8 тисяч гривень за лабораторію, своїх лікарів не обмежували в кількості направлень для пацієнтів.
Та у квітні і травні ми відчули напругу, коли заплатили лікарні за новим тарифом: 106 гривень за загальний аналіз крові з формулою, який доти обходився в 10 гривень. Тому лікарі, це правда, мусили трохи обмежуватися, направлення давали лиш за крайньої необхідності. Умовно «дякуючи» карантину, пацієнтів у цей період було небагато. Тож у квітні ми заплатили за 150 аналізів 27 тис. грн. У травні отримали рахунок на 37 тисяч — це якраз вартість аналізатора сечі.
Зі слів Наталії Царенок, можливості лабораторії будуть розширюватися, але для початку придбали лиш два головні апарати — для дослідження сечі та крові. Гемоаналізатор замовили новітній, французького виробництва. Він обійшовся в майже 200 тисяч гривень. Цю суму цілком на їхній рахунок перекинула зі свого бюджету Дівичківська ОТГ, хоча громада на тоді вже створила та відокремила свою первинку.
— Це вийшло взаємозаліком, — наголошує Наталія Царенок. — Ми півтора року повністю оплачували видатки на зарплату всім медпрацівникам їхньої громади, і це значні суми. Адже всю ту субвенцію, яку нам дала ОТГ, витратили винятково на ремонт Єрківецької сімейної амбулаторії.
Нам поки важко і зарплати людям достойні виплачувати, і оновлювати базу. Наші ФАПи і амбулаторії ні сільські ради, ні районний бюджет не підтримував. Хоча вірогідно, що в майбутньому і новостворені громади утворюватимуть свої «первинки». Ми ж із ними укладатимемо угоду про співпрацю, зокрема, і на послуги лабораторії. Вже розробляємо тарифи і сподіваємося самі теж почнемо заробляти та поліпшувати матеріальну базу і покращувати рівень меддопомоги населенню.
