Близько року в переяславця Сергія Коваленка живе шиншила, яка має кличку Артур. Пів року тому у Артура з’явилася «подружка», самочка Лейла. Про те, як склалися стосунки між тваринками та як доглядати за ними, хлопець розповів журналістові Переяслав.City.

Артур-подарунок

 Надано Сергієм Коваленком

– Якось близька людина сказала мені, що їй подобаються шиншили, – зазначив Сергій Коваленко, 24 роки. – Тому я вирішив подарувати цю тваринку їй на день народження. У Переяславі важко знайти, щоб хтось продавав шиншил. Тож через інтернет знайшов чоловіка у Борисполі, який займається розведенням їх. Купив за 400 гривень, власник сказав, що звуть шиншилу Артур і що йому чотири місяці. Але, як згодом зрозумів із розмірів, йому вже було більше року. Дорогою додому в маршрутці Артур поводився не дуже чемно: пищав, вигризав дірку в коробці – мені було соромно за нього. Вдома всадовив його у клітку, яка залишилася від хом’яків. Коли настав день народження, та людина була просто шокована від такого подарунка. Я зрозумів, що, можливо, дещо переборщив, даруючи живу істоту. Артур пожив у неї деякий час, а потім вона його повернула. Тож кілька разів подумайте перед тим, як дарувати комусь шиншиллу та й взагалі живу істоту.

Артур і Сергій

Я швидко прив’язався до Артура, тому не збирався його знову комусь віддавати чи продавати. Він жив у хом’ячій клітці в моїй кімнаті. І перша проблема була в тому, що та клітка замала для нього. Тому згодом я замовив велику – півтора метра у висоту. Друга проблема – це те, що шиншили є нічними істотами. Вдень вони більше сплять, а вночі активні. Так задумано природою, бо вночі хижакам їх важче вполювати (шиншили із роду гризунів – ред.). Щоночі Артур не просто стрибав, а ще й голосно пищав. Йому не вистачало спілкування. Не можна шиншилу просто посадити в клітку й іноді годувати. Це дуже соціальна істота. Із нею потрібно постійно гратися. Я щодня вигулював Артура в кімнаті, ганявся за ним, щоб максимально вимотати і він був спокійнішим вночі. Якщо бігати за шиншилами, то вони, звичайно, втікатимуть, бо такий інстинкт. Але якщо просто сісти в кімнаті, то шиншила сама рано чи пізно до вас прибіжить, обнюхає, залізе на руки, а може, й на голову. Також брати шиншилу до рук варто знизу. Якщо береш зверху або намагаєшся погладити, то вони вважають, що їх хапає змія, це їх дуже лякає.

Депресія Артура

 Надано Сергієм Коваленком

З часом помітив: попри те, що я присвячую Артуру багато часу, він все одно сумує. Справді було видно, що в нього депресія. Я читав, що в них таке часто буває, як і в будь-яких соціальних істот із власним характером. Він сидів у клітці, не виходив гуляти, не звертав уваги, коли я намагався його розворушити, навіть пищав якось сумно. У Артура велика гарна клітка, тому, щоб він так не сумував, я вирішив купити йому самку. Довго вибирав, шукав, щоб вона була молодшою за Артура. Знайшов у Переяславі в зоомагазині, назвав її Лейлою. Випустив їх обох в коридорі, щоб познайомилися. Артуру спочатку було трохи не по собі, він пів року був сам, давно не бачив самок (а може, й ніколи), трохи здичавів. Понюхав її, а потім сприйняв за ворога. Почав шипіти й бити її лапкою. Лейлі було лише чотири місяці, вона була вдвічі меншою за Артура.

Артур і Лейла

 Надано Сергієм Коваленком

Три дні вони жили в окремих клітках, які стояли поруч. Дивилися одне на одного, звикали. Згодом я знову випустив їх разом гуляти. Артур відразу почав кричати, аж ричав, але Лейла цього разу не злякалася. Артур підійшов, щоб бити її, а Лейла піднялася на задні лапки, ставши таким чином вищою за нього. І тут же вона сама почала його бити по голові. Артур був шокований. Буквально за три години вона стала над ним домінувати. І він уже не просто припинив нападати, а навіть гарчати не наважувався.

Я відчуваю чоловічу солідарність до Артура – дуже шкода його.

Я вичитав, що у шиншил матріархат, самка завжди головніша. Дізнався це уже після покупки Лейли. Коли насипаю їм їжу, спочатку Лейла вибирає найкраще, а залишки їсть Артур. А якщо він раптом підходить близько, вона піднімає лапку й він повертається назад. Також може вдарити його без причини, коли не в гуморі. Я відчуваю чоловічу солідарність до Артура – дуже шкода його. Інколи він серйозно депресує, але я кажу йому: «Артур, це сімейне життя. Що вже вдієш? Ми ж не можемо викинути її». Коли я в інстаграмі розповів про цю ситуацію, один чоловік написав: «Та я ж Артур! У мене в сім’ї так само».

Малят у них досі немає, бо Лейла не підпускає до себе. Я за Артура тримаю кулачки. Може, вона ображається через те, що він бив її в перший день. Але думаю, що рано чи пізно «це» трапиться, бо в неї немає вибору, до кінця життя вони будуть разом (живуть шиншили 10-15 років – ред.). Буду дуже радий поповненню в сім’ї, у клітці місця вистачить для всіх. Тим паче, мої друзі запитують: «Коли там вже будуть дітки-шиншилки?», відповідаю: «Як тільки, так зразу».

 

Факти про шиншил від Сергія Коваленка

 Надано Сергієм Коваленком

  • Шиншила – це не хом’як і не миша. Це – велика тварина: важить пів кілограма і пуху ще грамів на сто, влазить у дві руки. Стрибає наче слон, інколи виникає відчуття, що може перевернути клітку.
  • Якщо у вас однокімнатна квартира, краще не заводити шиншилу. Шиншили вмиваються не водою, а в спеціальному піску вулканічного походження. Вони крутяться у лотку із цим піском. Звичайно ж, пісок розлітається по всій кімнаті і осідає пилюкою. Від самих шиншил алергії не буває, але від пилюки може бути, особливо у маленьких дітей. Тому бажано, щоб була окрема кімната, де стоятиме клітка із шиншилою.
  • Шиншили – дуже добрі істоти. Вони не кусаються, можуть це робити, хіба що граючись. Тому дітям із ними буде дуже весело і безпечно.
  • Їх потрібно годувати лише сухою їжею. Якщо це, приміром, шматочок яблука, то він повинен бути повністю висушений. А в принципі вони їстимуть все, що ви дасте. Я одного разу дав родзинок (вони ж не зовсім сухі), то потім був розлад шлунку – і це жахливо. Годую два-три рази на день невеликими порціями. П’ють багато води.
  • Важко переносять спеку. Коли їм жарко, можуть навіть знепритомніти. Все літо ми клали в клітку пляшки із замороженою водою, щоб їм було легше. Моя знайома влітку взагалі ставить клітку із шиншилою під кондиціонер.
  • У середньому шиншила коштує 400 гривень. Нормальна клітка – близько тисячі гривень. Корму за 30 гривень двом шиншилам вистачає на три тижні. Пісок – 30 гривень, вистачає на два місяці. На обох шиншил за місяць витрачаю до 200 гривень.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися