Від 1 квітня служба екстреної медичної допомоги в Переяславі працює за новими умовами фінансування у зв'язку з реформою спеціалізованої ланки медичної галузі. Доти вони мали власний казначейський рахунок, куди систематично надходила конкретна сума державної субвенції, а відтепер перейшли на умови контрактування з Національною службою здоров'я. Про роботу реформованої медичної служби розповів керівник Переяславської станції екстреної допомоги Мирослав Демків.
– Мирославе Михайловичу, що змінилося у вашій роботі після реформування?
– Особливо нічого, ось хіба що назва моєї посади: замість головного лікаря став керівником. Також усе матеріальне забезпечення (ліки, пальне тощо) нам постачає обласний центр ЕМД ще з 12 лютого, відколи ми позбулися фінансової самостійності. Договір з НСЗУ укладено саме з обласним центром. Звичайно, на перших порах було трохи сутужно, бо сталися кадрові зміни обласного керівництва, проводилися нові тендерні закупівлі, а зараз ситуація потроху стабілізується. Головне, що штат працівників нашої станції не скорочують, не зменшуватимуть і зарплату – так обіцяють. На сьогодні в нас майже 200 працівників, є 12 бригад для виїздів.
– Який маєте зараз обсяг обслуговування і як за вашу роботу платитиме НСЗУ?
– Окрім міської станції базування, є пункти в Студениках та с. Перемога Баришівського району, які нам допомогли обладнати благодійники – СП "Нива Переяславщини". Наші бригади обслуговують не тільки Переяславщину, а й Згурівку, Яготин, Баришівку, п'ять сіл Бориспільського та шість Броварського районів. Тобто територія чимала, в тому числі це й траси державного значення, а кількість населення порівняно невелика – близько 170 тисяч осіб. Тоді як, наприклад, Білоцерківська станція має 14 бригад і аж 220 тис. осіб, хоча територія там компактніша.
Саме від кількості населення залежить оплата нашої роботи: 117 грн в рік за одного офіційного мешканця обслуговуваної території. За ці кошти служба має закуповувати необхідні ліки, обладнання, пальне, утримувати транспорт, платити зарплату і податки. Думаю, тільки на кінець року стане зрозуміло, наскільки цього фінансування буде достатньо для нормальної роботи служби екстреної допомоги.
– Ваші послуги залишаються для населення цілком безоплатними?
– Так, уся допомога, яка передбачена державною програмою медичних гарантій для населення є безкоштовною. Пацієнтів, до яких зараз виїжджаємо за екстреним викликом, залежно від стану та діагнозу транспортуємо в Київ з інсультами, в Яготин – породіль, решту в Бориспіль, доки лікарня в Переяславі працює як госпіталь для пацієнтів з коронавірусом. Щоправда, якщо людина захоче індивідуально замовити доправку в якусь лікарню в супроводі нашої бригади, то це платна послуга і вона доступна.
Зараз же усім лікарням та центрам первинної меддопомоги розіслали пропозиції договорів щодо послуг на транспортування їхніх пацієнтів. На період карантину поки це питання є невизначеним. Досі в обласному центрі також були лікарі-консультанти з нейрохірургії, які виїжджали до пацієнтів з Києва нашим транспортом. Відтепер цю посаду там скоротили, і як будемо співпрацювати далі в цьому напрямку, теж поки невідомо. НСЗУ цю послугу нам не оплачує, обласна лікарня теж поки мовчить.
– Чи забезпечені ваші працівниками засобами індивідуального захисту для роботи з пацієнтами, можливо, потенційно хворими на COVID-19?
– На початку карантину, їх, як і іншим медикам, звісно, бракувало. Зараз усього достатньо, зокрема, захисних костюмів маємо запасу понад 300 одиниць. На щастя, викликів до таких хворих поки мало. Ще на стадії прийому дзвінка диспетчер центрального офісу детально опитує про стан пацієнта, аби виключити всі можливі ризики контактування бригади з таким хворим без належного захисту. Дотепер же ми транспортували тільки одну таку пацієнтку – бабусю з Цибель, то працювали у захисних костюмах.
